Гонкурівська академія вилучила роман з довгого списку через звинувачення у використанні ШІ

Гонкурівська академія вилучила дебютний роман канадсько-гаїтянського письменника Телісона Орельєна C’était ça ou mourir («Або це, або смерть») із довгого списку Гонкурівської премії після звинувачень у використанні штучного інтелекту та плагіаті. В академії пояснили рішення наміром «зберегти цілісність» премії. Про це повідомили в її соцмережах.

В академії заявили, що рішення пов’язане з висновками, згідно з якими книжка «з великою ймовірністю значною мірою є продуктом штучного інтелекту». Організатори також врахували звинувачення Орельєна в плагіаті.

«Це рішення продиктоване бажанням зберегти цілісність Гонкурівської премії та самої Академії, центральна роль якої полягає в тому, щоб підтримувати й відзначати літературу, написану жінками й чоловіками», — заявили в академії. Там додали, що вилучення роману має «надіслати чіткий сигнал» і показати, що академія не схвалює створення текстів за допомогою ШІ.

.

Роман Орельєна раніше потрапив до першого довгого списку премії. Наступний етап відбору запланований на 6 жовтня, переможця оголосять у листопаді.

.

Скандал почався після того, як анонімний акаунт у X Balance ton Claude опублікував результати перевірки кількох уривків роману детектором ШІ-текстів Pangram. Автори акаунта заявили, що майже кожна перевірка показувала «100% AI», і припустили, що книжка майже повністю написана штучним інтелектом. Водночас перевірка тих самих уривків іншими інструментами дала менш однозначні результати — від 7% до 59% імовірного використання ШІ.

Після рішення Гонкурівської академії французький есеїст і колумніст Le Figaro Самюель Фітуссі повідомив, що був одним з учасників колективу, який стоїть за акаунтом. Він пояснив свою участь побоюванням, що розвиток ШІ може змінити саму практику читання й письма.

.

Сам Орельєн категорично заперечує використання генеративного ШІ. «Я завжди любив творчість і літературу. Не бачу, навіщо мені було б звертатися до машини», — заявив письменник у коментарі Libération. За його словами, першу версію роману він написав 2019 року, до масового поширення генеративних ШІ-сервісів. Разом із видавцями Орельєн готує матеріали, які мають підтвердити його авторство. Повтори та інші мовні особливості книжки він пояснює гаїтянською й карибською літературною традицією та використанням «креолізованої» французької.

.

Канадське видавництво Boréal, яке першим опублікувало роман, після нових звинувачень призупинило рекламне просування книжки. Там заявили, що наразі не можуть ані підтвердити, ані спростувати звинувачення, та закликали не робити передчасних висновків. Французьке видавництво Grasset, яке видало роман у Франції, спочатку назвало звинувачення у використанні ШІ «фейковою новиною» й наголошувало, що детектори можуть помилятися.

.

Окремо канадське видання La Presse перевірило тексти Орельєна 2012–2014 років і повідомило про збіги з раніше оприлюдненими роботами інших авторів, зокрема журналісти виявили дослівні фрази з книжки Луї Повеля Le matin des magiciens, значні збіги з колонкою Енді Баутісти у The Philippine Star та схожість із есе Пабло Саборіо The Problem of Free Will. Орельєн звинувачення в копіюванні чужих текстів відкидає.

.

Роман C’était ça ou mourir («Або це, або смерть») розповідає про молодого гаїтянського вчителя історії та географії Йонаса, який через насильство залишає Гаїті, подорожує країнами Америки й зрештою опиняється у Канаді. Книжка продалася накладом понад 35 тисяч примірників. За даними BBC, Boréal називав її своїм найбільшим бестселером за 60 років. Права на переклад книжки придбали більш ніж для 20 мов.

.

Як повідомлялося, британський журнал Granta раніше заявив, що більше не публікуватиме тексти переможців Commonwealth Short Story Prize після суперечки довкола можливого використання ШІ одним із цьогорічних лавреатів. Крім того, нещодавно Нобелівська лауреатка, польська письменниця Ольга Токарчук заявила на заході в Польщі про використання штучного інтелекту під час написання свого останнього роману.

Читайте також: ШІ допомагає малим книжковим ринкам Європи, але робить їх залежнішими від англійської

Зображення: Joel Saget