ШІ допомагає малим книжковим ринкам Європи, але робить їх залежнішими від англійської

Штучний інтелект (ШІ) уже став частиною європейського книжкового ринку, насамперед його використовують у перекладі, виробництві авдіокнижок, виданні академічної літератури та внутрішніх редакційних процесах. Водночас для малих мовних ринків Європи активне застовування ШІ сприяє посиленню залежності від англійської як мови-посередника. Таких висновків дійшли автори розділу AI, Publishing, and Small-Language Markets у звіті Books in Translation: Trends and Transformations in the European Publishing Market.

У звіті наголошують, що саме на малих мовних ринках вплив ШІ може бути відчутнішим, ніж у великих країнах: там, де видавці поєднують культурну місію з потребою вижити економічно, автоматизація видавничих процесів стає не додатковою опцією, а одним із чинників, від яких залежить, чи книжка взагалі дістанеться до авдиторії. Водночас малі ринки впроваджують такі рішення повільніше й обережніше, бо їх стримують висока вартість впровадження і потреба в людському контролі.

За даними Eurostat, Данія лідирує в Європі за впровадженням ШІ в бізнесі: ШI-технології використовують 27,6% компаній; у Швеції цей показник становить 25,1%. У звіті це пов’язують, зокрема, з державними ініціативами — розвитком данськомовних моделей і роботою Центру штучного інтелекту в суспільстві. Естонія вибудовує державну ШI-стратегію для роботи з естонською мовою, а Словенія долучається до європейських ініціатив на кшталт EuroHPC і розбудовує комп’ютерну інфраструктуру для подальшого розвитку ШІ.

Найпомітніше ці зміни видно в перекладі:

• видавництво Taylor & Francis працює більш ніж із 30 мовами, запроваджуючи автоматичничний переклад, але наполягаючи на якісній редакторській перевірці;
• видавництво Springer Nature пропонує авторам автопереклад, щоб ті могли подавати рукописи рідною мовою;
• нідерландське видавництво Veen Bosch & Keuning тестує обмежену програму ШI-перекладу менш ніж десяти комерційних романів із нідерландської на англійську;
• компанія Nuanxed заявила про понад 900 перекладів, створених за допомогою ШI-асистованих процесів і подальшого постредагування перекладачами;
• гренландське медіа Sermitsiaq, для якого данський стартап MediaCatch створив інструмент перекладу між данською та мовою kalaallisut, натренований на газетах за 15 років.

Швидко ШІ заходить і в авдіосегмент. Audible розширює каталог за рахунок ШI-озвучування, компанія пропопує понад 100 синтетичних голосів різними мовами й акцентами. Spotify працює з ElevenLabs, що дозволяє озвучувати книжки 29 мовами. Storytel у Швеції та Польщі запустив функцію Voice Switcher із трьома ШI-голосами; один із них — синтетична версія голосу шведського актора Стефана Саука. За внутрішніми даними Storytel, 89% слухачів хоча б раз кидали книжку через голос оповідача, а не через текст; під час тестів дев’ять із десяти людей не змогли відрізнити ШI-озвучення від людського. У Словенії Mladinska knjiga Založba вже використовує ШІ для окремих авдіокнижок, а на платформі MK+ частину з них позначають як machine reading. Для малих ринків така модель означає менші витрати й можливість випускати нішеві книжки, які за звичайного підходу не окупилися б.

Найсистемніше правила співіснування з ШІ поки що прописало академічне книговидання. Amsterdam University Press і Central European University Press уже мають окремі політики для авторів, редакторів і рецензентів: вони дозволяють брейнстормінг, вичитування, структурні поради від ШІ, але вимагають зазначають використання ШІ й людського контролю. Видавництва Elsevier і Springer Nature, як зазначають автори звіту, фактично закріпили галузевий стандарт: ШІ не може бути автором тексту, але може виконувати технічні завдання.

У звіті йдеться про і те, що комерційному книговиданні реакції на штучний інтелект жорсткіші: Penguin Random House заборонило використовувати свої книжки для тренування ШI-моделей, а французьке видавництво Les Nouveaux Éditeurs — публікувати книжки, написані штучним інтелектом.

Розповідають у дослідженні зокрема про експеримент щодо ШІ-перекладів. Він стосувався словенської та зулу — мов без сталої традиції взаємного перекладу, словників, університетських кафедр і прямого культурного контакту. ChatGPT описав англійську як «міст» між мовами для перекладу. На простіших текстах мовна модель інколи наближалася до рівня «середнього людського перекладача», але втрачала деталі: book-like contents переклала як books і додала «подкасти», яких не було в оригіналі. Автори звіту також наводять приклади людських помилок: Florence Nightingale сплутали з оперною співачкою з Флоренції, а iron pills переклали як «залізні пломби». Їхній висновок: ШІ, ймовірно, витіснятиме слабких і середніх перекладачів, але не сильних редакторів.

У перекладі вірша Андрея Розмана Рози зі словенської на англійську ШІ-система зберегла основний зміст і частину римування, але втратила частину культурно-політичних підтекстів. У словенсько-зулу-англійському перекладі замість іронічного й політично навантаженого тексту вийшов інший, слабший вірш. Автори дослідження вважають, що система може відтворювати «середній текст, але не складні мовні й культурні особливості літературного твору.

Як повідомлялося, українці обрали назву для першої української мовної моделі ШІ.

Читайте також: Авторське право та ШІ: хто власник і як захистити творчість

Чільне зображення: Pexels