Як у Гельсінкі намагаються зупинити спад читання

 У Гельсінкі намагаються відповісти на зниження інтересу до читання серед дітей, підлітків і дорослих, для цього запроваджують програми раннього читання, посилюють мовну освіту в школах й новий літературний фестиваль Helsinki Noir, у межах якого міські мери проводять власні читацькі клуби. Про це повідомляє національний мовник Yle.

У міській владі кажуть, що загальнонаціональна тенденція до зменшення рівня читання помітна і в столиці Фінляндії. Заступниця мера з питань освіти і виховання Реетта Ванганен посилається на дослідження читацької грамотності, за яким дві третини 15-річних хлопців читають лише тоді, коли це необхідно. За її словами, читання і читацька грамотність мають значення не лише для культурної сфери, а й для навчання, роботи та участі в суспільному житті.

Письменниця Леена Лехтолайнен також вважає зниження читацьких звичок проблемою, що виходить за межі культури. На її думку, мова є основним інструментом, завдяки якому люди розуміють одне одного. «Якщо ми не розуміємо одне одного, то з цього виникає доволі серйозний конфлікт і безлад», — каже Лехтолайнен.

І Ванганен, і Лехтолайнен наголошують: важливо не стільки оцінювати, що саме читають люди, скільки підтримувати саму звичку читання. «Не варто оцінювати те, що саме люди читають. Важливіше, щоб люди взагалі хотіли взяти до рук книжку», — каже Ванганен.

Серед способів заохотити молодь до читання письменниця називає точніші книжкові рекомендації, більше книжок для підлітків і молоді, а також коротку прозу, зокрема новели.

Одним  методів популяризації читання став міжнародний фестиваль Helsinki Noir, що стартував 24 лютого. Він присвячений кримінальній літературі — одному з найпопулярніших жанрів у Фінляндії — і відбуваються у бібліотеках, музеях та інших міських просторах. До програми долучилися всі міські мери, які проводять власні читацькі клуби.

Щоб заохочувати дітей до читання змалечку, запровадили програму з безплатними книжковами пакунками Lukulahja lapselle для дітей до одного року, які поширюють у поліклініках. Програма має заохотити батьків читати дітям якомога раніше.

У дитсадках міста також посилили читання вголос. Окрім цього, там запроваджують книжкові візки, щоб книжки легко впадали в очі.

У початковій школі з осені планують посилити викладання фінської мови. Як приклад системної роботи Ванганен наводить початкову школу Keinutie в районі Контула. За її словами, один із класів там за роки навчання встиг прочитати понад 17 тисяч книжок.

Окремо в місті наголошують на ролі шкільних і публічних бібліотек. На думку Ванганен, саме бібліотека часто є найпростішим місцем, де дитина може взяти книжку до рук. Лехтолайнен закликає не скорочувати фінансування бібліотек і бібліобусів.

Водночас у Гельсінкі фіксують і позитивну динаміку. У 2025 міські бібліотеки відвідали 9,2 мільйона разів, з бібліотек узяли читати 5,9 мільйона книжок — це на 4% більше, ніж у 2024. Популярність дитячої та підліткової літератури в книгозбірнях зросла на 8%.

Як повідомлялося, у середньому жителі Фінляндії читають 16 книжок на рік. 85% фінів у вільний час читають або слухають книжки в будь-якому форматі.

Читайте також: Мумі-тролям вхід заборонений: 6 творів фінської літератури

Чільне зображення: Antti Kolppo /Yle