PEN Ukraine

Хто з українських письменників отримає Норвезьку програму стипендій

17.11.2026

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Український ПЕН оголосив 31 переможця третьої хвилі Норвезької програми стипендій для українських письменників і письменниць. Кожен із них отримає 5000 євро на створення книжки, яку мають видати до 30 листопада 2028 року. Про це повідомили на сайті Українського ПЕН.

Програма підтримує створення художніх і документальних книжок, які осмислюють досвід російсько-української війни, питання ідентичності, пам’яті та української культури. Серед відібраних проєктів — романи, поетичні збірки, есеїстика, репортажі, щоденники, а також дитяча й підліткова література. Стипендіатів обрали з-поміж 441 заявки, поданої на конкурс.

 

Зокрема, Катерина Калитко працюватиме над збіркою есеїв «Такі придурки, як ми» про покоління українців віком понад 35 років, чия зріла дорослість збіглася з повномасштабною війною. Ярина Чорногуз готує книжку есеїв «Дім на піску: про війну та самотність», присвячену п’ятирічному досвіду служби в морській піхоті та письменництву. Ія Ківа напише збірку есеїв «Серце цієї землі качає метал і б’ється» про Донеччину. Павло Казарін працюватиме над армійським щоденником «Країна чорних лебедів», у якому досліджуватиме вплив фронту на військових і війни на цивільне життя.

 

Серед інших проєктів — «Щоденник повномасштабної війни» Олени Стяжкіної та роман Наталки Сняданко «Непроявлені плівки спогадів» про досвід українок за кордоном. Сняданко пише книжку паралельно українською та німецькою мовами.

 

Повний перелік переможців третьої хвилі програми та їхніх проєктів:

  1. Марія Адаманова — автобіографічна книжка «Мій дім стоїть серед руїн» про виживання родини в заблокованому Маріуполі навесні 2022 року.
  2. Іван Андрусяк — збірка дитячих казок «Казки кота Сковороди» про мандри кота Сковороди, дорослішання, дружбу та виклики війни.
  3. Ганна Аргірова — книжка репортажів «Давид проти Голіафа у війні ХХІ століття. Винаходити, щоби вижити» про українців, які розробляють технології для сучасної війни.
  4. Анна Безпала — історичний роман із робочою назвою «Доктор Маланчук просив його більше не шукати» про пошук ідентичності української молоді в діаспорі у Берліні 1920-х і Копенгагені 1950-х років.
  5. Гліб Бітюков — збірка есеїв «Не закривайте ваші очі» з історіями поранених військових, побратимів і медиків, доповненими малюнками автора.
  6. Катерина Ботанова — збірка есеїв із робочою назвою «Мистецтво непорозуміння» про культурну історію України під час війни та пошук мови для її осмислення.
  7. Наталія Довгопол — роман у жанрі магічного реалізму «Перперуна» про колонізацію Криму Російською імперією та примусове виселення християн, зокрема урумів і румеїв, наприкінці XVIII століття.
  8. Єлизавета Жарікова — роман із робочою назвою «Ротація» про роту територіальної оборони, яка відновлюється в тилу після важких втрат на фронті.
  9. Олена Захарченко — дитяча фентезійна повість «Тіні таємних кімнат», третя частина серії про сучасного школяра та його предка-князя із XVI століття.
  10. Павло Казарін — армійський щоденник «Країна чорних лебедів» про зміни, які фронт і війна спричиняють у житті військових та цивільних.
  11. Катерина Калитко — збірка есеїв «Такі придурки, як ми» про покоління 35+, чия дорослість припала на повномасштабну війну.
  12. Ія Ківа — збірка есеїв «Серце цієї землі качає метал і б’ється» про Донеччину, російську окупацію та втрату дому.
  13. Олександр Комаров — збірка новел «Непрямі сполучення», заснована на досвіді служби автора в ЗСУ та присвячена переживанню воєнної травми.
  14. Ольга Кряжич — роман «Люта» про 52-річну снайперку, яка повертається до окупованого Старобільська, щоб убити колаборанта — свого колишнього однокласника.
  15. Анастасія Лавренішина — гумористичний дитячий детектив із робочою назвою «Борщ і Булка» про розслідування зникнення світла та страв у вигаданій країні Гамцямцям.
  16. Аліна Логвиненко — збірка історій «Казки Каховського моря» про досвід звичайних людей під час війни та спроби зберегти людяність.
  17. Анна Малігон — поетична збірка «Чорний конверт» про війну, втрату дому та вимушену міграцію.
  18. Мія Марченко — підліткове міське фентезі «Битва дерев» про хлопця, який намагається врятувати сестру в магічному світі київського Ботанічного саду.
  19. Галина Матвєєва — збірка оповідань «Літачок „Харків“» про життя міста та його мешканців під час війни.
  20. Сергій Моругін — психологічний роман із містичною інтригою «Тамагочі» про київського підлітка, який знаходить серед уламків зруйнованого дроном будинку іграшку, що поступово підкорює його.
  21. Катерина Перконос — збірка оповідань «Чи знаю я цю жінку?» про взаємини матерів і доньок під час війни.
  22. Юрій Рокецький — документально-біографічна книжка «Воплі Відоплясова. „Танці“ на руїнах совка» про історію гурту та становлення українського рок-н-ролу.
  23. Анна Романдаш — роман «Айзек на війні» про американця українського походження, який воював за Україну, та подорож до місць загибелі його побратимів.
  24. Федір Рудий — збірка есеїв із робочою назвою «Соняхи повертаються на Схід», присвячена Донеччині та її мешканцям.
  25. Наталка Сняданко — роман із робочою назвою «Непроявлені плівки спогадів» про різні досвіди українок за кордоном під час війни. Авторка працює над твором українською та німецькою мовами.
  26. Юлія Стахівська — поетична книжка «Землемір» про дім, пам’ять, вимушений виїзд із Бучі та повернення.
  27. Таня Стус — дитяча повість із робочою назвою «Позивний Феяка» про дітей, які вигадують чарівні здібності людей довкола та залучають до своєї гри ветерана.
  28. Олена Стяжкіна — «Щоденник повномасштабної війни» (робоча назва), у якому письменниця документує й осмислює досвід життя під час війни.
  29. Назар Танасишин — трилер «Я коштую сімнадцять» про байдужість і наслідки мовчання.
  30. Ярина Чорногуз — книжка есеїв «Дім на піску: про війну та самотність» про п’ятирічний досвід служби авторки в морській піхоті та її письменницьку діяльність.
  31. Слава Шторм — двотомний роман «Hej, Sokoły! (Mój stepowy skowroneczku)», у якому історія польської родини XX століття переплітається з дружбою українського сержанта та польського волонтера під час сучасної війни.

 

Усі стипендіати отримають по 5000 євро у гривневому еквіваленті (близько 250 тисяч гривень). Обов’язковим результатом участі в програмі має стати книжка, опублікована в українському видавництві не пізніше 30 листопада 2028 року.

 

Заявки оцінювало журі з дев’яти українських і норвезьких представників літературної та медійної спільнот. До його складу увійшли:

  • Володимир Єрмоленко — філософ, письменник, журналіст, президент Українського ПЕН;
  • Ірина Славінська — журналістка, виконавча продюсерка Радіо Культура;
  • Петро Яценко — письменник, журналіст, учасник програми 2024 року;
  • Ірина Старовойт — поетка, есеїстка, деканка Гуманітарного факультету Українського католицького університету;
  • Ольга Купріян — письменниця, літературна критикиня й літературознавиця;
  • Марічка Паплаускайте — журналістка, письменниця, співзасновниця The Ukrainians Media;
  • Бернард Мор — письменник, член Норвезької асоціації авторів і перекладачів нонфікшн-літератури;
  • Оля Шамшур — менеджерка проєктів Норвезького Гельсінського комітету;
  • Ірина Шувалова — поетка, перекладачка, дослідниця, постдокторка з українських студій Університету Осло.

 

Під час відбору враховували оригінальність авторського стилю, соціальне й культурне значення запропонованого твору, а також здатність автора провести необхідні дослідження та опрацювати матеріали для книжки.

 

Норвезька програма стипендій для українських письменників і письменниць діє з 2024 року. Її започаткували Норвезька асоціація авторів і перекладачів нонфікшн-літератури та Український ПЕН. У першій хвилі підтримали 10 книжкових проєктів, у 2025 році — 20.

 

Організаторами третьої хвилі стали Норвезький Гельсінський комітет, Норвезька асоціація авторів і перекладачів нонфікшн-літератури, Норвезька спілка письменників та Український ПЕН. Програму реалізують за підтримки The Nansen Support Programme for Ukraine.

 

Як повідомлялося, під час оголошення третьої хвилі у липні 2026 року організатори планували надати 23 стипендії по 5000 євро (приблизно 250 тисяч гривень). За підсумками конкурсу підтримку отримав 31 книжковий проєкт. У 2025 році в межах другої хвилі програми стипендії отримали, зокрема, Володимир Арєнєв, Павло Белянський, Володимир Рафєєнко, Аліна Сарнацька, Ганна Осадко та Євген Спірін.