Книжок вистачає лише 1,8% опитаних шкільних бібліотек України

Найбільше шкільні бібліотеки потребують нонфікшну, сучасної української та зарубіжної художньої літератури, а достатньо книжок мають лише 192 заклади з понад 10 000 опитаних. Про це йдеться в результатах опитування про стан шкільних бібліотек, які оприлюднило Міністерство освіти і науки. 

Таке опитування МОН провело вперше в історії незалежної України. Воно тривало з 11 вересня до 9 жовтня 2026 року й охопило понад 10 000 закладів загальної середньої освіти, тобто 84,4% від усіх.

У міністерстві хотіли з’ясувати, як війна вплинула на приміщення та фонди бібліотек, наскільки вони забезпечені книжками, меблями й технікою та чи зручні для учнів.

Лише в чверті опитаних шкіл оновили понад половину основного бібліотечного фонду протягом останніх п’яти років. У більшості бібліотек переважають видання, старші за п’ять років. У МОН зауважують, що вік книжок сам собою не визначає їхньої якості, але відповіді шкіл свідчать про значний запит на сучасну літературу.

Третина закладів зазначила, що їхній основний фонд — художня й наукова література, нонфікшн, періодика та довідники — повністю відповідає потребам навчальних програм. У міністерстві додають, що перехід до профільної старшої школи та нові програми також потребуватимуть відповідних книжок.

Про достатню кількість літератури повідомили лише 1,8% закладів. Найчастіше школи потребують:

• сучасної української художньої літератури — 87%;
• нонфікшну — 70%;
• зарубіжної художньої літератури — 69%;
• літератури іноземними мовами — 28%.

У фондах книгозбірень переважають українськомовні видання — 96%. У частині шкіл досі триває списання російськомовної літератури.

Більшість бібліотек не зазнали пошкоджень унаслідок війни. Проте у понад 500 закладах постраждали бібліотечні приміщення, а у 380 — книжкові фонди. Відновити приміщення вдалося у 197 закладах, а фонди — у 137. 

У половині шкіл учні приходять до бібліотеки, щоб читати самостійно, у кожній п’ятій — щоб шукати інформацію в інтернеті, а у 18% — щоб виконувати домашні завдання.

Учителі та бібліотекарі також проводять у бібліотеках навчальні й культурні заходи. Щодня або щотижня їх організовують для учнів початкових класів понад 6 000 шкіл, для учнів базової школи — 5 503, а для старшокласників — 2 533.

Водночас лише близько 38% шкіл, тобто 3 948, мають бібліотекаря на повну ставку. В інших бібліотечні працівники працюють на неповну ставку або за сумісництвом, тож мають менше часу на роботу з учнями, заходи й фонд.

«Коли говоримо про майбутнє бібліотек, критики зазвичай вказують на їх ніби непотрібність та анахронічність. Але досвід небайдужих шкіл та їхніх бібліотекарок по всій країні свідчить, що бібліотека — це простір для гуртування в ширшому контексті. […] Безумовно, бібліотеки потребують матеріального оновлення та підсилення, але навіть попри ці складнощі вони виконують роль соціального хабу в закладі освіти», — зазначила проєктна менеджерка Офісу впровадження НУШ при МОН Ірина Шарова.

За результатами опитування в міністерстві плануватимуть ресурси та залучатимуть партнерів, щоб повернути шкільним бібліотекам роль ресурсного простору. Дані також мають допомогти сформувати державну політику у сфері розвитку читання.

Нагадаємо, на початку червня 2026 року дослідники Gradus Research і Мінкульту назвали оновлення шкільних бібліотек одним із головних пріоритетів для розвитку читання, а наприкінці місяця в міністерстві розповіли, які книжки рекомендують закупити до шкільних бібліотек.

Фото: pexels