Культурна катастрофа: які пам’ятки знищили російські окупанти

За час вторгнення Росії на території України зазнали знищення десятки культурних пам’яток. Серед них –  музей художниці наїву, літак-рекордсмен книги рекордів Гіннесса, собори, театри, приміщення навчальних закладів та багато інших пам’яток архітектури. Під уламками цих пам’яток гинуть сотні мирних жителів, поки громадські активісти й митці закликають НАТО закрити небо над Україною.

З часу повномасштабної ескалації Росії в Україні значним руйнуванням піддались культурні пам’ятки та житлові зони Харкова, Києва, Херсона, Маріуполя, Житомира та низки інших міст та містечок. 

«Сотні ні в чому не винних жертв, тотальне руйнування храмів, соборів та музеїв – ось ціна досі не закритого неба над Україною. Прості українці голими руками зупиняють російські танки, наша армія успішно розбиває окупантів за усіма напрямками. Але російські ракети та літаки підло та безчесно продовжують бомбити наші прекрасні мирні міста. Світ має це зупинити. Ми, урядовці, разом з депутатами активно закликаємо до цього. До цього закликає кожен українець. Закрийте небо над Україною!», – заявив міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко.

Ось основні постраждалі пам’ятки культури України станом на 18 квітня (оновлення).

Транспортний літак «Мрія»

У результаті повітряної атаки російських військ на аеропорт Гостомель знищили найбільший та найпотужніший у світі транспортний літак «Мрія». 

АН-225 «Мрія» – найбільший та найпотужніший у світі транспортний літак, створений київським КБ імені Антонова. Літак має максимальну злітну масу 381 т,  також найбільшим у світі літаком, що піднявся в повітря більше одного разу. У 2004 році Міжнародна федерація повітроплавання внесла Ан-225 до Книги рекордів Гіннеса за його 240 рекордів.

Майдан Свободи у Харкові

Бомбардування зазнав майдан Свободи у Харкові. Два снаряди упали поблизу будівлі Харківської обласної адміністрації. Сама будівля ще ціла (станом на 4.03).

Майдан Свободи — центральний майдан міста Харкова, займає шосте місце за величиною у Європі та дванадцяте у світі. Архітектура сучасного Харкова еклектична, поєднує забудови ХІХ століття; пам’ятки конструктивізму, кооперативні будинки та новобудови. Під час Другої світової війни місто майже повністю було знищене, тому більшість наявних архітектурних рішень створені після 50-хх років.

Президент Володимир Зеленський називає те, що відбувається у Харкові воєнним злочином.

«Після такого Росія — це держава-терорист. Очевидно, і має бути офіційно. Закликаємо всі держави світу негайно і дієво відреагувати на цю злочинну тактику агресора і проголосити, що Росія здійснює державний тероризм. Вимагаємо повної відповідальності для терористів у міжнародних судах. Харків та Київ для Росії зараз — важливі мішені. Терор, направлений на те, щоб зламати нас, наш спротив», — заявив Зеленський.

Садиба Лизогубів у Седневі

27.02 садибу на Чернігівщині зайняли російські окупаційні війська. Наразі вони грабують і трощать будівлю. Перед цим на територію парку прилетів снаряд. 

Садиба Лизогубів – музей-маєток, пам’ятка національного значення. Лизогуби – дворянський козацько-старшинський рід, відомий з другої половини 17 століття.

Будинок «Слово»

7 березня будинок «Слово» потрапив під обстріл російських окупаційних військ. Будівля зазнала пошкоджень, жертв не було.

«Слово» — житловий будинок у Харкові на вулиці Культури, 9, побудований наприкінці 1920-х років кооперативом літераторів. У 30-х роках у ньому мешкали письменники й митці, серед яких Микола Хвильовий, Майк Йогансен, Павло Тичина, Остап Вишня та багато інших класиків української літератури. Донедавна кілька квартир з будинку діяли як письменницька резиденція.

Будинок творчості в Ірпені

Будівля зазнала пошкоджень і погрому від російських військ під час боїв в Ірпені.

«Він і до війни був занедбаний. Проте не зґвалтований кацапами. Так, вони тут були. Корпуси збереглися – це добре. Прилетіло, але трошки. Всередині – те, що лишає після себе всякий росіянин: воніща, погром», – зазначив Андрій Кокотюха.

В Ірпінському будинку творчості працювали й відпочивали Андрій Малишко, Микола Бажан, Володимир Сосюра, Остап Вишня, Олександр Довженко, Павло Тичина, Олесь Гончар, Степан Олійник, Дмитро Павличко, Анатолій Шиян, Леонід Смілянський, Платон Воронько, Микола Шпак, Олександр Ковінька, Кость Гордієнко, Петро Панч, Олександр Корнійчук, Павло Загребельний, Юрій Яновський та багато інших.

Садиба Л. Кенінга у місті Тростянець

Будинок управителя маєтками Кеніга, пам’ятку архітектури національного значення, спалили російські війська, відступаючи з Тростянця, Сумської області. Зараз об’єкт потребує детальної експертизи на предмет можливості відновлення. Водночас Почесний Консул Азербайджанської Республіки в Україні Афган Салманов  уже висловив готовність азербайджанської сторони допомогати у відновленні об’єкту.

У садибі було три музеї: центральний корпус слугував картинною галереєю, у лівому крилі садиби (якщо стояти до неї обличчям) знаходився «музей шоколаду», у правому крилі   краєзнавчий музей.

Музеї

Музей Марії Примаченко

Руйнування зазнав музей української художниці Марії Примаченко в селі Іванкові, під Києвом. На щастя, на момент катастрофи більша частина колекції була на експозиції у Києві. Частину колекції із палаючого музею рятували жителі села Іванків.

Марія Примаченко (Примаченко) (1908–1997) – українська народна художниця в жанрі «наївного мистецтва»; лауреатка Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Народилася і похована у с. Болотня Вишгородського району Київської області. За рішенням ЮНЕСКО 2009 рік було визнано роком Марії Примаченко. Роботами художниці захоплювався Пабло Пікассо та інші митці. Художниця не мала спеціалізованої освіти, не була долучена до «офіційних мистецьких кіл» та не мала переваг і премій «радянського художника».

Музей-заповідник «Садибу Попова»

14 березня у Василівці Запорізької області російські окупанти пограбували музей-заповідник «Садибу Попова».

Василівська садиба Попова – єдина у регіоні замкова споруда. Палац збудували у 1894 році. У його приміщенні функціонує історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова».

Харківський художній музей

Потужним вибухом знищило скло у всіх вікнах музею. Експонати не постраждали, оскільки їх винесли напередодні у сховище. Проте від температурного режиму їм загрожує руйнування.

Музей українських старожитностей

Обстрілів російських військових зазнав будинок Музею українських старожитностей Василя Тарновського. Як зазначає директор Чернігівського історичного музею Сергій Лаєвський, будинок пережив обстріли більшовиками у 1918 та 1919 роках, а також бомбардування німецьких окупантів під час Другої світової.

Приміщення музею побудоване в кінці ХІХ ст. у стилі історизму. Також у цьому приміщенні останніх 50 років діяла Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва.

Історико-краєзнавчий музей в місті Охтирка

Вибухова хвиля завдала суттєвих пошкоджень будівлі.

Театри

• Драматичний театр у Маріуполі

Як заявив міністр культури Італії, Італія готова відновити драматичний театр у Маріуполі, зруйнований російськими окупантами.

• Історична будівля Чернігівського обласного молодіжного театру

Школи та навчальні заклади

Зокрема обстрілів зазнали Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука. Значних пошкоджень у Харкові зазнали будівля економічного факультету та повністю знищено центральну будівлю Каразінського університету, навчальні корпуси Харківського національного університету мистецтв. Руйнації зазнали понад 1000 закладів освіти (95 з них зруйновано повністю).

Евакуювали принаймні 4 університети:  Харківський біотехнологічний університет, Чернігівська політехніка, Маріупольський державний університет, Луганський державний медичний університет.

Міністр освіти України Сергій Шкарлет заявив, що російські окупаційні війська завдали збитків системі освіти України уже на 5 мільярдів доларів.

Читати також: З початку війни окупанти розбомбили та обстріляли понад 280 навчальних закладів

Храми та молитовні доми

Як повідомляє Державна служба з етнополітики та свободи совісті 28 споруд духовного значення у 8 областях було пошкоджено або знищено російськими окупантами. 

На Київщині було пошкоджено або зруйновано: Українську євангельську теологічну семінарію (УЄТС), храм на честь пророка Іллі та Апостола Андрія Первозванного, Георгіївську церкву Бориспільської єпархії УПЦ, храм Покрову Пресвятої Богородиці, Храм Великомученика Георгія Побідоносця, храм Різдва Пресвятої Богородиці, храм Вознесіння Господнього, храм на честь святителя Іоасафа Білгородського.

У Донецькій області було частково зруйновано або пошкоджено Святогірську лавру, храм ПЦУ в місті Волноваха, Свято-Успенський монастир, храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці, Костянтинівську мечеть. У Луганській області: Христо-Різдвяний кафедральний собор, Свято-Катерининський храм, Другий Митрофанівський храм і недільна школа у Лисичанську.

Харківській області: храм Святої благовірної цариці Тамари, синагога Об’єднаної єврейської громади України, храм на честь святих Жінок Мироносиць, Успенський собор, Університетський Антоніївський храм, курії Харківсько-Запорізької дієцезії Римо-Католицької Церкви в Україні. У Запорізькій області: храм на честь святителя Тихона у місті Гуляйполе.

У Сумській області: будівля Сумської духовної семінарії Української Православної Церкви. У Чернігівській області: будівля Єлецького Успенського монастирі, Георгіївського храму у Ніжині. У Житомирській області: 160-річний дерев’яний храм на честь Пресвятої Богородиці, Покровська церква.

До того ж повідомляють про загрозу знищення Софійського собору у Києві, ключову пам’ятку архітектури Київської Русі, збудовану в 11 столітті.  Саме у цьому соборі була створена перша бібліотека на українських теренах –  бібліотека князя Київської Русі Ярослава Мудрого, а також там активно велося літописання. Собор є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Кінотеатри та бібліотеки

• Кінотеатр Щорса у Чернігові
• Будівля бібліотеки Короленка у Харкові

Читати також: Через бомбардування Харкова пошкоджена одна з найбільших у Європі бібліотек

Як повідомлялось раніше, заклики про закриття неба над Україною публікували культурні діячі та митці на своїх особистих сторінках у соціальних мережах.

Нагадаймо, що закрите небо значно знизить ризики потрапляння російських ракет в українські стратегічні об’єкти та населені пункти з мирними жителями, що зменшить втрати як серед ЗСУ, так і цивільних. Також це полегшить боротьбу української армії.

До прохань закрити небо можна долучитися за гештегами #CloseTheSky та #NoFlyZone. Ще досі можна підписати петицію до НАТО, яка вже набрала понад мільйон голосів.