КЖЕ засудила «Українську літературну газету» за гомофобію і мову ворожнечі

Комісія з журналістської етики публічно осудила онлайн-видання «Українська літературна газета» через поширення гомофобних дискримінаційних висловлювань і мови ворожнечі щодо ЛГБТК+ спільноти. Про це йдеться на сайті КЖЕ.

14 червня 2024 року до Комісії надійшла скарга від виконавчої продюсерки Громадського радіо Ани Море на матеріал «Української літературної газети» «Як Музей Ханенків і Одеський музей перетворюються на закритий пропагандистський кластер» від 9 червня 2024 року.

У матеріалі йдеться про те, що Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків і Одеський національний художній музей змінили свої логотипи на розфарбовані у кольори прапору ЛГБТ-спільноти. На думку авторів матеріалу, «вони фактично декларують свою солідарність з антисімейними й антинаціоналістичними ідеями лгбт-угрупування».

Комісія з журналістської етики наводить тези з цитат діячів культури у цьому матеріалі, які стверджують, що ці музеї перетворюються на майданчики для лівої політичної пропаганди.

«Лунають звинувачення у тому, що дії музеїв є проявом тоталітарних ідеологем XX століття, що таким чином вони закривають двері “для українців, сімей, нового покоління”. Є заява Спілки іконописців України про те, що ЛГБТ-прапор та російський триколор “в принципі, одне й те ж саме”», — йдеться на сайті КЖЕ.

У матеріалі «Української літературної газети» також згадуються дві ЛГБТ-активістки Анна Шаригіна і Софія Лапіна. Автори матеріалу зазначили, що вони «широко відомі тим, що транслювали мову ворожнечі й ненависть до військовослужбовців Збройних сил України». Також наводяться декілька прикладів висловлювання такої ненависті, проте без посилань на безпосередні матеріали про це чи коментарі активісток.

Заявниця Ана Море вважає, що у матеріалі висловлюються відверто гомофобні й дискримінаційні думки, а також присутня маніпуляція на темі війни.

24 липня Комісія з журналістської етики звернулася до видання «Українська літературна газета» з проханням прокоментувати порушення у матеріалі, проте відповіді не отримала.

КЖЕ вважає, що цей матеріал порушує пункт 15 Кодексу етики українського журналіста, який забороняє поширювати дискримінаційні висловлювання щодо будь-яких категорій населення. 

«Етична журналістика має з повагою ставитися до представників усіх верств населення та сприяти об’єднанню суспільства, а не його розламу за низкою соціальних ліній», — зазначили у Комісії.

На сайті КЖЕ сказано, що стигматизація представників і представниць ЛГБТІК+ спільноти й протиставлення їх захисникам України — поширена тактика і за певних умов може розцінюватися як мова ворожнечі. Фахівці стверджують, що публікація таких висловлювань може призводити до негативних наслідків не лише в медійному просторі, а й у реальному житті — нападів, побиттів й інших проявів насильства і жорстокості.

«Матеріал висвітлює представників ЛГБТІК+ спільноти як руйнівників національної держави та національної ідеї й прирівнює їхню діяльність ледь не до дій держави-агресора», — наголосили у КЖЕ.

Фахівці пояснили, що використання таких словосполучень як «угрупування», «тоталітарні ідеологеми», «брутальний шестиколор» створюють у споживачів інформації враження про ворожість ЛГБТІК+ людей до захисту держави. Натомість публікація не враховує випадки участі ЛГБТІК+ військових в обороні України й неодноразово висловлюваної організаціями спільноти прихильності до України.

«З огляду на це, Комісія доходить висновку про те, що розглядуваний матеріал порушує вимоги Кодексу щодо неприпустимості поширення дискримінаційних висловлювань та мови ворожнечі», — резюмує КЖЕ.

Крім того, Комісія з журналістської етики нагадала про заяву щодо недопущення випадків дискримінації в журналістській діяльності, а також порекомендувала використовувати посібник ГО «Інсайт» «Як писати про ЛГБТ. Курс для журналістів» і пройти безплатний онлайн курс на платформі «Прометеус».

Як повідомлялося, видавництво «Видавництво» відзначили нагородою «Френдлі-бізнес», що дається за значний внесок у захист та просування прав і видимості ЛГБТІК+ людей від організації KyivPride.

Читайте також: Для кожного є своя книжка — яку літературу обирають в різних типах сімей

Чільне фото: Андрій Дубчак