Лондонський ярмарок 2024: пошук рівноваги між комерцією, етикою та реаліями України

У перший день, ще напередодні офіційного відкриття Лондонського книжкового ярмарку, навколо панує галаслива та радісна атмосфера. Агенти й книжкові скаути поспішають на заплановані зустрічі, більшість яких короткі й не тривають і 30-ти хвилин. Результатом таких зустрічей часто стають практичні домовленості, вони є основою майбутніх планів. Дух діловитості витає в повітрі. 

Під час проведення ярмарку було стійке відчуття, що ми повертаємося до доковідних часів. На відміну від минулих років, до участі в книжковому ярмарку долучилася значно більша кількість міжнародних представників. Ґарет Реплі, директор Лондонського книжкового ярмарку, розмірковує про таку зміну, кажучи, що відвідуваність повернулася до рівня 2019 року.

У метушні книжкових угод у центрі уваги опиняються саме ті видання, що мають потенціал отримати високий прибуток. Прикладом такої уваги є нещодавнє придбання книжки Лекси Краучер Немагічне життя Браяр Джонс одним із найбільших видавництв Великої Британії Victor Gollancz Ltd. Увагу привернув той факт, що Gollancz отримав права на цей роман, уклавши угоду, що оцінюється в шестизначну суму. Власне, угода стосується не однієї книги, а включає й другу книгу автора. Це придбання підкреслює стратегічне прагнення індустрії до комерційно перспективних творів.

Цьогоріч Лондонський книжковий ярмарок об’єднав відомих авторів, ілюстраторів і перекладачів з усього світу, а також перспективних письменників-дебютантів. Серед відомих людей, які відвідали ярмарок, були Річард Осман, д. Джулі Сміт, Стівен Бартлетт, Флавія З. Драґо, Джозеф Коельо, Кет Браун, Аміна Саїд, Гіта Пендсе, Джонатан Карп, Жасмін Річардс, Вікі Палмер, Тейлор Дженкінс Рід, Даніель Джавандо та інші.

Франція, Італія та Німеччина можуть похвалитися стендами, які найбільше вражають на виставці. Франція займає найбільшу площу в центральній частині виставкової зали. Італія, яка готується до ролі почесної гості у Франкфурті, пропонує яскравий стенд із дитячими книжками, настільними іграми й романами. Північна Америка дотримується прагматичного підходу, представляючи здебільшого невеликі стенди видавництв або університетів. Канада ж цьогоріч вирізнялася великим, яскравим стендом. Деякі країни, наприклад, Філіппіни, у попередні роки мали вельми скромні куточки, проте тепер їхні стенди просторі та показні. Попри те, що цього року Україна не мала фінансової підтримки, її стенд розташований поруч з естонським.

2023 року Україна була фокусною країною Лондонського книжкового ярмарку, але на 2024-й вже не мала фокусної програми:

Читайте також: Як минув Лондонський книжковий ярмарок для українських видавництв

«Ми з нетерпінням чекаємо можливості повернути фокусні теми в наступні кілька років. Цього року до нас долучилися багато нових країн, таких як Греція, Індія, Болгарія, Мексика та Азербайджан, тому не було можливості обрати єдину для всіх фокусну тему. Однак, орієнтація на ринок дуже важлива для нас як для індустрії, тому ми, ймовірно, оголосимо про щось 2026-го року», – повідомляє Ґарет Реплі. 

Попри те, що через активні ремонтні роботи бракувало 35% виставкових площ, Лондонський книжковий ярмарок запровадив кілька логістичних рішень, задля полегшення пересування. Серед іншого – це мапа з кольоровим зонуванням, «вуличні знаки», спеціальні зони тиші для відвідувачів подій головної сцени (з огляду на її обмежену місткість), мобільний застосунок з інформацією про подію, розклад і можливість поставити запитання спікерам за допомогою QR-коду. 

Інколи відвідувачам доводилося чекати по пів години, аби приєднатися до певних заходів, при цьому ніхто не гарантував, що вони зможуть на неї зайти, адже попит був високим – багато заходів не записувались, пропонуючи відвідувачам ексклюзиви. На деякі події змогли потрапити лише 25-50% охочих.

У планах на майбутнє – розширення Письменницького центру щонайменше на 10-15% та збільшення кількості переговорних столів в зоні продажу прав. Головний організатор заходу поділився з нами, що оргкомітет зосереджений на розширенні можливостей аудіо та дослідженні майбутнього креативного контенту. 

Проведення Лондонського книжкового ярмарку було перенесене на п’ять тижнів раніше, тепер ярмарок відбуватиметься у березні через високу відвідуваність і краще узгодження з іншими великими галузевими подіями. Уже відомі дати на 2025 та 2026 роки: 11-13 березня та 10-12 березня відповідно. 

ШІ як родзинка. Сталий розвиток, інклюзивність та свобода інакшості

Сюрпризів серед тем, що висвітлювалися, наразі немає. Індустрія продовжує зосереджуватися на питаннях ШІ та сталого розвитку, дискусії тим часом заглиблюються в практичні аспекти: управління даними, розробка політик, адвокаційні цілі та формування спільного розуміння тенденцій галузі.

Психічне здоров’я й інклюзивність стали важливими темами цього року. Наша крихкість та інакшість стали основними мотивами творчості ілюстраторки Флавії З. Драґо, ілюстраторки ярмарку.

У розмові з Читомо вона підкреслює важливість прийняття різноманітності та індивідуальності: «Ми всі різні. Одна з моїх історій розповідає про те, як це — бути сором’язливою та невпевненою в собі людиною, відчувати, наче завжди щось робиш не так. Чому я настільки відрізняюся, чому інші не мають таких труднощів? Коли я подорослішала, то зрозуміла, що більшість із нас мають такі проблеми: в житті завжди щось буде йти не так, але треба насолоджуватися цим шляхом».

Її перша книжка-картинка мала назву «Сором’язливий привид Ґуставо» (2020) і очолила список бестселерів The NY Times. Вслід за нею у списку опинилися і її «Досконала відьма Лейла» (2022) та «Казковий вампір Влад» (2023). 2021 року Флавія стала лауреаткою премії Клауса Флюґґе. Статус «Ілюстраторки ярмарку» 2024 року став потужним інструментом розвитку професійної кар’єри. Видавництво Walker Books придбало три книжки Флавії З. Драго. 

Сталий розвиток досі залишається ключовою темою, питання доступності також. Учасники дискусії цього року прагнуть дослідити практичні аспекти: що означає сталий розвиток у книжковому світі? 

Понад 180 видавців підтримали ініціативу Publishing Declares, взявши на себе зобов’язання щодо захисту від кліматичних змін у видавничій галузі.

У межах боротьби з вирубкою лісів у глобальному масштабі Європейська комісія запровадила правила, що забороняють розміщувати на єдиному європейському ринку товари, виробництво яких пов’язане з вирубкою або зменшенням кількості лісів. Ці правила спрямовані на підвищення прозорості та підзвітності серед великих і малих підприємств, і зобов’язують їх повідомляти про походження продукції. Нові правила набудуть чинності в усіх країнах ЄС 30 грудня 2024 року. Водночас переважна кількість споживачів прагнуть зробити «зелений вибір», повідомляє Sustainability Hub LBF. 

Читайте також: Лондонський книжковий ярмарок: фокус на перемовинах і заблюрена Україна

Аудіоконтент, зокрема аудіокниги та подкасти, — серед інших тенденцій, які зараз у центрі уваги. До стенда Spotify вишикувалися довжелезні черги, що підкреслює зростання інтересу до аудіо контенту. Крім того, спостерігається помітне поширення наборів інструментів і сервісів для самвидаву, що відображає дедалі більшу автономію та доступність книговидання для авторів.

Споживачі платять більше, проте купують менше книжок

Щороку, починаючи з 2012 року, однією з головних особливостей Лондонського книжкового ярмарку є проведення Nielsen BookData Research – додаткового «глибокого» синдикованого дослідження конкретних сегментів ринку. Проведення Лондонського книжкового ярмарку — це єдина можливість отримати дані безкоштовно, оскільки придбання одного звіту коштуватиме 900 фунтів стерлінгів, а передплата на весь рік — 2400 фунтів стерлінгів. 

Дані Nielsen BookScan, які охоплюють світові ринки, вказують на те, що впродовж 2023 року більшість країн зазнали зниження обсягів продажів книжок. Однак, зважаючи на те, що середні ціни зростають в усьому світі, фінансові показники видавців залишаються стійкими.

Британські споживачі готові платити на 6,5% більше за книгу, в результаті чого середня ціна склала 9,22 фунта стерлінгів, а це означає зростання на 0,65 в.п. порівняно з 2022 роком.

Обговорюючи результати рейтингу Nielsen BookScan, нас нічого не дивує: книжка «Атомні звички» Джеймса Кліра (2018) залишається бестселером. Вона не увійшла до Топ-20 рейтингу Nielsen тільки в Італії, Ірландії та Великій Британії.

За Кліром слідує принц Гаррі зі своїми мемуарами, що увійшли в топ-5 в Австралії, Новій Зеландії та Ірландії, а також у топ-10 в Польщі. На п’яти їм наступає Колін Гувер. Її книжки потрапили до чартів у шести країнах і загалом налічують 14 найменувань.

Серед основних перекладацьких трендів – сплеск популярності манґи та атмосферних романів, а японські письменники очолили ринок перекладних книжок Великої Британії. Окрім видань Елени Ферранте, Ю Несбьо, Пауло Коельйо та Харукі Муракамі, в чартах з’явилися нові імена, зокрема болгарського автора і володаря Букера Ґеорґі Ґосподинова.

Читайте інтерв’ю Ганни Гнедкової з Ґеорґієм Ґосподиновим: «Ми повинні бути кращими читачами, ніж путін і його оточення».