бібліотеки

Луганська обласна бібліотека переїхала зі Старобільська до Черкас

18.07.2022

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

У Черкасах презентували мандрівну Луганську обласну бібліотеку, яка у 2014-му році вже евакуювала до Старобільська Про це у фейсбуці повідомила Черкаська обласна бібліотека для юнацтва імені В.Симоненка.

На початку російсько-української війни не було можливості вивезти книжки з окупованих регіонів, тоді ексдиректорка Інна Риб’янцева змогла забрати лише документи та печатку, що дозволило зберегти Луганську ОУНБ в реєстрі українських бібліотек. Але з початком нового етапу російсько-української війни у 2022 році бібліотеці довелося виїхати й зі Старобільська.

 

Після другої евакуації команда перейшла до неформальної освіти: проводить культурні та освітні заходи (дискусійні клуби, безплатні онлайн-курси з української мови і медіаграмотності, музичні зустрічі тощо). Про це в ексклюзивному коментарі Читомо розповіла Юлія Лисюк, редакторка, менеджерка освітніх подій Луганської обласної бібліотеки.

 

Вона зазначила, що за сім років у Старобільську, після першої евакуації, бібліотеці вдалося назбирати близько 17 тисяч абсолютно нових книжок до фонду, проте зі Старобільська, як і свого часу з Луганська, книжки вивезти не вдалося. «На відміну від першої евакуації, ми зробили найвагоміше — вивезли більшу частину команди. З цими людьми ми сім років збирали книжки звідусіль, готові це робити й надалі. Головне – разом. Тим паче у Черкасах, де локально зосереджується наш невеличкий головний офіс у місцевому молодіжному центрі, ми вже маємо  стелаж задля наповнення літературою», — розповіла вона.

 

 

Зараз бібліотека працює здебільшого у мандрівному форматі. За словами Лисюк, ідея зробити мандрівну бібліотеку виникла відразу, щойно команда книгозбірні покинула окупований Старобільськ і опинилася в різних областях України – Дніпрі, Києві, Хмельницькому, на Закарпатті та Черкасах. 

 

Після 24 лютого бібліотека є у Дніпрі, Черкасах, Києві, Сваляві, Ужгороді та Хмельницькому.

 

«Кожен із нас відповідальний за певний формат роботи — чи то курси з української мови, чи то програмування для дітей, воркшопи з графічного дизайну, кібербезпеки і медійної грамотності для дорослих, йога-терапія. З цими пропозиціями ми йдемо до інших бібліотек або осередків громадської активності, які працюють з переселенцями. Черкаси стали нашим місцем сили, адже саме там гуртуються наші старобільські партнери, а черкаські бібліотекарі першими простягнули руку допомоги. Зараз маємо там невеличкий простір у молодіжному ресурсному центрі, яке поволі обладнуємо для подальшої командної роботи. Ми й надалі працюватимемо як мандрівний заклад, але нам важливо мати певність, що у нас є умовне гніздечко, куди ми можемо час від часу злітатися для тимбілдінгу, спільного генерування ідей. Відтак, левову частину офлайн-активності зосереджуватимемо саме у Черкасах», — розповіла Юлія Лисюк.

 

Бібліотека пропонує авторські курси з української мови, йога-терапію, клуб програмування для дітей, тренінги з медійної грамотності та кібербезпеки, онлайн та офлайн медійну школу для бібліотекарів BrainPark, де бібліотекарів навчають графічному дизайну, допомагають засвоїти правила нової редакції українського правопису, навчають копірайтингу, авторському праву, SMM, користуватися ґуґл-сервісами й володіти мовою інклюзії. 

 

У планах бібліотеки повернути до життя свій краєзнавчий відеопроєкт «Топ-топ Луганщиною» та розгорнути у Черкасах ініціативу з психологічної підтримки для вимушених переселенців. 

 

Нагадаємо, понад 25 тисяч книжок евакуювали із книгарні «Є» у Слов’янську. З Харкова до Рівного видавництва Vivat та «Основа» евакуювали майже 250 тисяч книжок.

 

Чільне фото: Суспільне Черкаси