Міністра культури Чехії освистали, але солідарні з Україною — як відкрилася Франкфуртська книжкова виставка-2026

6 жовтня відбулася урочиста церемонія відкриття Франкфуртської книжкової виставки-2026, почесною гостею якої цьогоріч є Чехія. Про це повідомили кореспондентки Читомо з церемонії відкриття премії.

Участь у церемонії взяли генеральний директор Франкфуртської книжкової виставки Юрґен Боос, єврокомісар з питань міжпоколіннєвої справедливості, молоді, культури та спорту Гленн Мікаллеф, міністр культури Чехії Ото Клемпір, міський голова Франкфурта-на-Майні Майк Йозеф, міністр науки й досліджень, мистецтва та культури землі Гессен Тімон Ґреммельс, державний міністр Німеччини з питань культури та медіа Вольфрам Ваймер та голова Асоціації німецьких видавців і книготорговців, засновник видавництва Guggolz Verlag та керівник групи Classics у S. Fischer Verlag Себастіан Ґуґґольц. Церемонію відкрила Іва Біттова — чеська співачка, скрипалька, композиторка й акторка. У музичній частині відкриття також взяв участь британсько-німецький музикант Тім Рот.

Серед гостей, яких представили зі сцени, також були заступниця міністра культури України Богдана Лаюк, президентка Міжнародної асоціації видавців Ґванца Джобава та польська видавчиня, президентка Федерації європейських видавців Соня Драґа.

Під час відкриття Юрґен Боос повідомив, що цього року до Франкфурта приїхали 75 чеських авторів та ілюстраторів. Чехія як почесна гостя представить понад 100 літературних і культурних подій, а на колективному стенді країни працюватимуть понад 40 видавництв.

Для Бооса це останнє відкриття Франкфуртської книжкової виставки на посаді генерального директора. Він очолював виставку понад 20 років і після завершення цьогорічної події залишить посаду. Його наступником стане видавничий менеджер Йоахім Кауфманн, який багато років очолював видавництво Carlsen Verlag.

Міський голова Франкфурта-на-Майні Майк Йозеф під час виступу подякував Боосу та Франкфуртській книжковій виставці за захист свободи слова. Він розповів, що коли свого часу приїхав до Франкфурта, одним із його головних «співрозмовників» стала книжка «Тінь вітру» Карлоса Руїса Сафона. За словами Йозефа, одна з її головних думок полягає в тому, що цінність демократії особливо помітна тоді, коли її втрачають. Мер наголосив, що нині демократія і свобода перебувають під загрозою, а тому роль книжок, культури та вільного слова стає особливо важливою. Він також привітав Чехію як почесну гостю Франкфуртської книжкової виставки-2026 і згадав Вацлава Гавела — чеського драматурга, дисидента та першого президента Чеської республіки, який послідовно виступав на захист свободи, демократії та прав людини.

Однією з тем церемонії став вплив штучного інтелекту на культурні та креативні індустрії. Про нього говорив зокрема єврокомісар Гленн Мікаллеф. За його словами, розвиток технологій не має призводити до знецінення людської творчості. «Людська праця має залишатися видимою. Внесок людини має бути помітним завжди. ШІ може допомагати з дослідженнями, перебирати на себе рутинні завдання, допомагати людям експериментувати, але він ніколи не повинен вирішувати, що ми говоримо і чому ми це говоримо», — наголосив Мікаллеф.

Крім того, єврокомісар закликав забезпечити ліцензування творчих робіт, дотримання авторських прав, згоду авторів на використання їхніх творів та належну винагороду. «Творчі роботи мають використовуватися на підставі ліцензії, а права авторів — належно захищатися. І так само, як відповідальність за захист дітей у соціальних мережах тепер покладається на самі платформи, відповідальність за те, щоб використання творчих робіт було належно оплачуваним і відбувалося за згодою авторів, також має лежати на компаніях. Я сподіваюся, що це буде відображено в майбутній стратегії щодо штучного інтелекту для культурних і креативних секторів», — сказав він.

Ще одним принципом Мікаллеф назвав використання ШІ для поширення європейських культурних голосів без їхньої уніфікації. «Штучний інтелект має допомагати європейським голосам звучати ширше. Але це не означає, що всі ці голоси повинні звучати однаково. У Європі ніколи не було одного голосу чи однієї мови, і, на мою думку, саме в цьому полягає одна з наших сильних сторін. Наші мови несуть різні історії, різний гумор, різні спогади й різні способи бачення світу. Щодня перекладачі, видавці, редактори та книгарі допомагають цим світам зустрічатися», — зазначив єврокомісар.

Ще один принцип використання ШІ полягає в тому, що ШІ має відкривати різноманіття голосів, а не звужувати його. «Я не думаю, що наше завдання — обирати між творчістю й технологіями. Це хибний вибір. Наше завдання — зробити так, щоб технології допомагали людському голосу», — додав Мікаллеф.

Міністр культури Німеччини Вольфрам Ваймер заявив, що розвиток генеративного ШІ створює ризики для авторів і правовласників. Він назвав використання творчого контенту системами штучного інтелекту без належної винагороди «інтелектуальним вампіризмом».

За словами Ваймера, захистити інтелектуальну власність можна лише на рівні Європейського Союзу, якщо країни діятимуть спільно. «Це станеться тільки в разі, якщо Брюссель об’єднає зусилля і ми виступимо спільним фронтом», — наголосив він.

Чехія як країна-почесна гостя представляє програму під гаслом «Czechia: A Country on the Coast» («Чехія: країна на узбережжі»). До Франкфурта приїхали 75 чеських авторів та ілюстраторів.

Від Чехії під час церемонії виступила Марі Ілляшенко — чеська поетка, письменниця й перекладачка, яка народилася і прожила перші 8 років життя в Києві.

Під час виступу міністра культури Чехії Ото Клемпіра частина присутніх у залі влаштувала протест. На початку його промови окремі представники чеської делегації не аплодували, а згодом із залу почали лунати вигуки й свист. Присутні також підняли протестні плакати. Серед вигуків із залу було запитання про можливу співпрацю Клемпіра зі StB — службою державної безпеки комуністичної Чехословаччини. Наприкінці виступу частина аудиторії освистувала міністра й вигукувала «Фу!».

Попри протест, Клемпір продовжив промову й наголосив на міжнародному характері літератури та культурного обміну. «Література не обмежена якоюсь однією країною. Це спільний досвід», — сказав він.

Радка Денемаркова, чеська письменниця, драматургиня, сценаристка, есеїстка й перекладачка німецькомовної літератури, відреагувала на промову міністра, наголосивши, що міністр зруйнував усе й пішов, а література ж залишається.

Денемаркова у своєму виступі також говорила про політичну відповідальність, популізм і брехню. Письменниця наголосила, що публічні діячі дедалі частіше не несуть відповідальності за власні слова. Як один із прикладів підміни понять вона згадала російську війну проти України, яку в росії називають «спеціальною операцією». Денемаркова протиставила цьому літературу, назвавши її своєрідним «островом» у морі популізму й неправди. Також вона згадала про книжкову цензуру в США.

Денемаркова також наголосила на необхідності протидіяти цензурі у XXI столітті. Вона нагадала про знищення книжок у різні історичні періоди — від Давнього Риму до спалення книжок у нацистській Німеччині та руйнування бібліотек у Боснії і Герцеговині наприкінці XX століття. Письменниця провела паралель із російською війною проти України. За її словами, нині російські війська знищують українські книжки та бібліотеки. У своєму виступі вона назвала російських нападників «фашистами».

Участь у церемонії відкриття взяв і Салман Рушді.

Франкфуртська книжкова виставка триває з 7 по 11 жовтня 2026 року.

У межах чеської програми представлять 75 авторів і авторок прози, поезії, коміксів, дитячої літератури, драматургії та нонфікшну. Для них запланували понад 100 літературних і культурних подій.

Нагадаємо, раніше Чехія представила літературну й культурну програму та концепцію національного павільйону.

Читайте також: Підсумки Франкфурта 2023: крихкість існування і підтримка загрожених ринків

Чільне фото: Ірина Батуревич