«Ми як ніколи готові говорити про себе»: Україна відкрила нацстенд на Лондонській книжковій виставці-2026

На Лондонській книжковій виставці (ЛКВ) 2026 року офіційно відкрився національний стенд України, організований Українським інститутом книги за підтримки британських партнерів.  Про це повідомляє кореспондентка Читомо.

Український стенд на ЛКВ-2026

Український стенд розташований у International Hall (№ 1E101), від перших годин роботи виставки він став місцем зустрічі видавців, перекладачів, правовласників та професіоналів книжкового ринку з України та світу. Вигідне розташування — за кілька кроків від головної сцени, на шляху до переговорної зони та навпроти стенду British Council — посилило видимість української присутності на виставці. Стендові сусідять польський та чеський національні стенди.

.

У 2026 році стенд презентує книжки про сучасну Україну, війну та відбудову, художню літературу, дитячу літературу й нон-фікшн, а також каталоги прав, з якими українські учасники працюватимуть протягом усіх днів заходу. Після офіційної частини для гостей організували прийом, підтриманий Британською Радою, що став простором для неформального спілкування та нових професійних контактів.

«Ми як ніколи готові говорити про себе»

Заступниця міністерки культури України Богдана Лаюк під час відкриття наголосила, що українська література сьогодні готова до гучної й цілісної розмови зі світом: «Ми як ніколи готові гучно й послідовно говорити про свою літературу та книжковий ринок на міжнародному рівні. За останні 10–12 років Україна виросла з країни, де за кордоном знали кількох авторів, у країну, яка демонструє надзвичайне розмаїття літератури для різних читачів, віку й уподобань».

.

Вона зазначила, що цим зростанням варто скористатися саме зараз: «Завжди потрібно більше підтримки, стратегії, фінансування й знань, але сьогоднішній момент — результат зусиль багатьох професіоналів і, безумовно, надзусиль української армії. Нам важливо підсилювати цей ефект, щоб українська література звучала ще виразніше».

.

Говорячи про «великі сюжети» української літератури, Лаюк зауважила, що експортна впізнаваність ще потребує суттєвої роботи: «Ми досі не до кінця артикулювали свої головні наративи — так, як, скажімо, у нордичних літератур є бренд “темних романів”. Нам потрібно чітко назвати власні суперсили й навчитися розповідати про них лаконічно та влучно. Спершу це маємо усвідомити самі, щоб зрозуміло пояснювати партнерам і міжнародним колегам».

.

Окремо вона зупинилася на воєнній та історичній прозі:

«Я багато орієнтуюся на Букерівську премію й ті сюжети, які вона підсвічує: нині це передусім індивідуальні психологічні історії на тлі епохи — сучасної чи історичної. У цьому ми дуже сильні, особливо коли йдеться про прозу, яку пишуть сучасні українські письменниці, як Софія Андрухович чи Таня Малярчук. З дуже сильним відчуттям контексту ХХ століття, переосмисленням Європи, безпековими питаннями.

.

І попри втому від воєнної теми, я переконана, що воєнна й військова література — наш унікальний, складний, екзистенційний досвід. Від Артура Дроня і Артема Чеха до Павла Белянського — ці книжки вже формують пам’ять про події, і в найближчі роки ми матимемо потужний корпус свідчень історичної реальності. Але таких книжок має ставати значно більше».

«Книжки формують пам’ять і майбутнє»

Посол України у Великій Британії та Північній Ірландії Валерій Залужний у своєму виступі наголосив на ролі книжок у формуванні колективної пам’яті: «Книжки формують пам’ять, а на цій пам’яті будується майбутнє. Особливо в часи великих викликів, включно зі зростанням ролі штучного інтелекту, слово правди має особливу силу — воно формує стійкість і допомагає пояснювати світові, хто ми є».

.

За його словами, українська література нині виходить далеко за рамки воєнної тематики: «Сьогодні українські книжки говорять не лише про війну, а й про цінності, які визначають наше завтра. Тому присутність України на Лондонській книжковій виставці для мене важлива і як для офіційного представника держави, і як для автора. Це надзвичайна можливість для нових партнерств і майбутніх перекладів».

Позиція Лондонської книжкової виставки та British Council

Нова директорка Лондонської книжкової виставки Емма Лове наголосила, що українська присутність є індикатором якості самої виставки: «Ми настільки добрі, як наші учасники. Якщо немає українців, ми вже недостатньо добрі — це питання нашого рівня передусім».

.

Вона також окреслила ключові пріоритети виставки: міжнародний фокус, зростання ролі аудіоформатів та Національний рік підтримки читання, зокрема як тривалої практики, а не разової події.

.

Представники Британської Ради нагадали, що співпраця з Україною триває задовго до повномасштабного вторгнення: «Ми підтримуємо українців багато років, і ця історія не почалася у 2022-му. Участь у Лондонській книжковій виставці — лише маленький фрагмент ширшої співпраці».

.

Вони наголосили, що хотіли б бачити ще ширший жанровий спектр українських книжок: поруч із воєнною тематикою, яку вже окреслили, зокрема, тексти Вікторії Амеліної, відчутно зростає інтерес до видань про українську культуру та повсякденне життя.

Учасники стенду та подальші плани

Цього року на національному стенді України представлені 12 видавництв і одна літературна агенція:

• Саміт-Книга;
• Artbooks;
• «Навчальна книга – Богдан»;
• Видавничий дім «ОРЛАНДО»;
• «Видавництво Старого Лева»;
• Vivat;
• «Видавництво Ukraїner»;
• Creative publishing;
• Ukrainian Fashion Publishing;
• «Ранок»;
• Creative Women Publishing;
• Freimut Books;
• літературна агенція OVO.

.

Книжки для представлення обирають самі видавництва.

.

«Попри відсутність українських спікерів в основній програмі виставки, Український інститут книги у співпраці з британськими партнерами працює над альтернативними форматами участі українських авторів та експертів. Зрештою, це передусім формат бізнес-для-бізнесу, де час і місце коштують дорого, а тому представників деяких видавництв на стенді не застати: їхні календарі зустрічей заповнені заздалегідь», — зазначає культурна менеджерка Ольга Муха.

.

Зазначимо, що останні роки участь фінансується державою — оплата стенду, приміром, коштує понад 30 тисяч фунтів. Вигідну локацію забезпечено як активною співпрацею Українського інституту книги, так і залученням працівниці команди виставки, що походить з України.

.

За словами Мухи, запиту на «третю світову» не відчувається: видавничий Лондон поки живе поза політичними новинами. Хоча книжки про війну і від авторів-комбатантів привертають значну увагу поруч із альбомними виданнями про кухню, традиції та історію.

Про національний стенд України 2025 року читайте тут і тут.

Як повідомлялося, з квітня 2024 року Лондонську книжкову виставку очолював організатор заходів та конференцій Адам Ріджвей. У 2025 році новою директоркою стала Емма Лоу.

Читайте також: Україна на книжковій виставці в Лондоні: крихкість присутності

Фото: УІК/Святослав Шевчук