«Ніколи знову» знову повторилося: український проєкт переосмислення постерів минулого століття

У часи Другої світової війни воєнні постери мали велике значення для  інформування населення та спонукання до дії. Це спосіб швидко передати ідею через візуальну метафору та вплинути на емоції. Під час повномасштабної війни росії проти України, постери не втратили свого впливу, особливо на західну аудиторію. Саме тому був створений сайт Never again gallery, на якому українські ілюстратори переробляли й переосмислювали плакати 40-х років.

Читомо поспілкувалося з ініціаторами — креативною агенцією ANGRY agency, та деякими ілюстраторами про роботу над Never again gallery. Ознайомитися з проєктом та усіма постерами можна за посиланням.

Автор британського постера William Little, українського — Варвара Перекрест

Ідея перероблювання постерів Другої світової під реалії війни в Україні виникла у Сергія Малика з ANGRY agency та Оксани Гончар з [isdgroup]. Ініціатори так описують мету проєкту: «Проєкт Never Again Gallery звертається до історичної пам’яті народів західних країн із проханням підтримати Україну в ситуації, яка дуже нагадує події 80-річної давнини. Більш як 55 мільйонів смертей, мільйони біженців, концентраційні табори, 10 000 зруйнованих міст і сіл — після завершення Другої світової війни увесь цивілізований світ сказав “Ніколи знову”. У 2022 році Росія сказала “Давайте ще раз”».

Never again gallery — це не лише самі постери, але і красивий інтерактивний сайт, який розповідає історію війни в Україні та супроводжує кожен плакат описом події, якій він присвячений. Команда проєкту: креатори Сергій Малик та Оксана Гончар, веб-дизайнерка Юлія Круссер, продюсерки Даша Андрющенко та Інна Польшина, дизайнерка Інна Алімова, піарниця Ольга Юрьева, веб-розробник Олександр Козлов, саунд-дизайнер Дмитро Авксентьєв, арт-консультантка Юліана П’яних. 

Автор американського постера невідомий, українського — PLVNV

За словами авторів проєкту, робота тривала близько трьох тижнів, усі працювали на волонтерських засадах. Команда зібрала принти Другої світової, домовилася з ілюстраторами про їхнє переосмислення, забрифувала їх, а паралельно розробляла сайт.

«Плакати ми шукали самі. Після того, як відібрали всі плакати, ми почали зв’язуватися з ілюстраторами та художниками, розповідали їм про ідею проєкту. Більшість одразу приєднувалися до нас», — коментують з ANGRY agency.

Над роботами працювали 20 українських художників й ілюстраторів: Тетяна Якунова, Олександра Ковальова, Антон Логов, Анна Сарвіра, Марія Оз, Варвара Перекрест, WAONE Interesni Kazki, Олександр Грехов, Антон Або, Аліна Кропачова, WE BAD, Маша Фоя, PLVNV, Марі Кінович, Аліна Заманова, Bravebirdie, Сестри Фельдман, Юлія Вус, Алекс Дерега та Марі Гермашева. 

Автор американського постера Allen Russel, українського — Олександр Грехов

Олександр Грехов про роботу над проєктом: «Я рідко беру участь у якихось колективних проєктах, люблю працювати сам, але тут підібралася чудова компанія колег, тому швидко погодився. Працювалося легко, бо можна було вибрати який постер переосмислити. Коли все це було, то було зовсім важко з вільним часом, тому довелося взяти щось просте, але в цілому я задоволений роботою та проєктом. Мені здається, що більша частина моєї творчості — це переосмислення минулого, і перенесення його в нашу реальність, бо все колись вже було, а ми (наше покоління) про це забули».

Автор американського постера Allen Russel, українського — Юлія Вус

Юлія Вус коментує так: «Мені, як і всім, хочеться бути корисною зараз. Тому, коли мені розповіли про ідею і запитали, чи не хочу доєднатися до проєкту “Never Again Gallery”, я одразу погодилась. Ми часто обговорювали вдома, наскільки багато паралелей між Другою світовою війною і російсько-українською війною. І якщо подивитись на постери, листівки чи карикатури того часу, то вони, на жаль, досі актуальні. Мені важко давалося (і дається) малювання в ці дні. Але тут ідея вже була готовою і залишалась технічна частина роботи, тому вдалось розслабитись і трохи зняти свій творчий блок. Раніше я не мала досвіду такої інтерпретації, але мені сподобався і процес, і результат. Сайт з фоновою музикою теж додає шарму цьому проєкту».

Автор американського постера невідомий, українського — Анна Сарвіра

Читайте також: Як Одеські шрифтові постери допомагають ЗСУ

На відміну від ілюстрацій та інформаційних кампаній, які розраховані на внутрішню українську аудиторію, з метою її гуртування, мотивації до волонтерства та віри у перемогу, проєкт Never again gallery спрямований, навпаки, на аудиторії європейських країн.

«Ми ведемо інформаційну роботу, орієнтовану на країни заходу, хочемо нагадати їм про те, що вони були колись сміливими й вже об’єднувалися проти спільного ворога. У період з 1939 по 1945 рік країни антигітлерівської коаліції, зокрема Велика Британія та США, створили сотні емоційних плакатів. Із закликами, інструкціями й мотивацією. Якоюсь мірою ті плакати допомогли зупинити найпечальніші події в історії людства», — коментують автори проєкту.

Автор американського постера Bernard Perlin, українського — Марі Кінович

Марі Кінович зазначає: «Я підключилась в цей проєкт дуже пізно, коли всі круті штуки уже розібрали, тому працювалось важкувато. Досвіду отакого прямого переосмислення не було. І загалом, мені здається, що я несильно впоралась із завданням, бо, мабуть, треба було зробити один-в-один, а я зробила дуже по-своєму. Про ефективність я не знаю, але сподіваюсь, що людям подобається».

Автор британського постера невідомий, українського — Антон Або

Зараз ANGRY agency займається просуванням Never again Gallery і пошуком можливостей для проведення виставок цих плакатів по світу. У майбутньому планується також випуск зіну.

«За перший тиждень проєкт відвідало понад 50 000 користувачів. На сайті ми посилаємося на supportukrainenow.org. і вже там кожна людина свідомо може обрати, як вона бажає допомогти. Також на сайті проєкту є можливість завантажити кожен плакат та роздрукувати його у своєму місті, перш за все, ми просимо це робити українців, які зараз покинули Україну», — коментують представники агенції.

Ми писали вже, як під час російської окупації 1940-х років у західній Україні графік Ніл Хасевич, який через дитячу травму не міг воювати у лавах УПА, створював для угрупування гравюри й плакати.