Олександра Коваль назвала суму, необхідну для повноцінної роботи УІК

 Український інститут книги (УІК) потребує 1,2–1,4 млрд грн щороку, щоб повноцінно виконувати свої базові функції: поповнення бібліотечних фондів і підтримка видання нових книжок, діяльність програми перекладів, промоція читання та субсидії для книгарень. Про це в інтерв’ю «Детектору медіа» заявила директорка УІК Олександра Коваль.

За словами Коваль, нинішній бюджет інституту навіть близько не відповідає цим потребам. У 2026 році УІК отримав 284,88 млн грн, із яких 200 млн грн спрямували на програму «єКнига», а ще 10 млн із цієї суми мають перенести на підтримку перекладів. Формальне збільшення бюджету, зазначає очільниця інституту, фактично не є зростанням: ідеться про повернення коштів, які раніше вилучили з фонду оплати праці.

Окремо Коваль наголосила, що бібліотечні закупівлі фактично зупинені від початку повномасштабної війни. «Якби не повномасштабне вторгнення, думаю, в нас не забрали б цей напрямок, оскільки він справді стратегічно важливий у діяльності УІК. На жаль, його так досі й не повернули, мотивуючи це тим, що під час воєнного стану не можна спрямовувати бюджетні кошти на капітальні витрати», — зазначила вона.

Натомість УІК нині працює з мистецькими конкурсами, у межах яких видавці подають не готову книжку, а проєкт першого видання, що спершу має потрапити до бібліотек. За цим механізмом щороку підтримують приблизно 80 назв загальним накладом 110–130 тисяч примірників, однак, за словами Коваль, це значно менше за реальний запит і видавців, і читачів.

Коваль також розкритикувала те, що література не увійшла до державної програми «Тисячовесна». На її думку, держава могла б підтримати створення багатьох важливих текстів — зокрема книжок ветеранів: «Нині зростає кількість художніх і репортажних творів ветеранів і бійців ЗСУ, спогадів про полеглих, надзвичайно важливих для збереження пам’яті про цю війну. Без державної підтримки вони виходитимуть коштом самих ветеранів або родин і побратимів полеглих, обмеженими накладами, і не потраплять до бібліотек і книгарень. Підтримка таких творів — обов’язок держави. Але тут також питання і до дослідників, що не включають книжки до панелі дослідження споживання контенту й не демонструють ініціаторам програми, що книжки займають важливе місце у споживанні культурного контенту».

Ще один напрямок, який, за словами директорки УІК, прямо залежить від фінансування, — міжнародна репрезентація української літератури. Зараз інститут представляє Україну на шести основних і трьох додаткових міжнародних книжкових виставках. Серед основних — Франкфурт, Ляйпциг, Лондон, Варшава, Болонья та іспанський Liber.

Окремо Коваль згадала програму Translate Ukraine: 2025 року в ній підтримали 100 перекладацьких проєктів, які мають вийти 30 мовами у 33 країнах. За її словами, середній наклад перекладених за програмою книжок також зростає: якщо у 2020 році іноземні видавці стартували з 300–500 примірників, то тепер ідеться вже про 1000–1100.

Пояснюючи, звідки береться озвучений фінансовий запит у 1,2–1,4 млрд грн, Коваль детально розклала його за напрямками:

• якщо поповнювати бібліотечні фонди хоча б на 2% щороку, на це потрібно близько 600 млн грн;
• ще 100 млн грн — на мистецький конкурс, щоб підтримувати 250–300 нових творів на рік; 100 млн грн — на переклади;
• ще 100 млн грн — на регіональні та загальнонаціональні програми промоції читання;
• 200 млн грн — на «єКнигу» для 18-річних і батьків новонароджених; приблизно 300 млн грн — на субсидії для книгарень;
• частина коштів необхідна, щоб збільшувати штат і оплату праці самої інституції, бо нині більшість працівників працює «на межі можливостей».

На думку Коваль, держава трактує заощаджені інститутом кошти як «неефективно використані» і потім зменшує фінансування саме на суму цієї економії. Водночас УІК, за її словами, потребує більшої свободи в перерозподілі коштів між програмами, аби ефективніше реагувати на реальні потреби ринку.

«Більшість моїх колег працюють на межі можливостей: кожним із напрямків діяльності опікуються від одного до трьох людей (а потрібно принаймні вдвічі більше). І я дуже їм вдячна та захоплююся їхньою витривалістю і відданістю справі. Також я вдячна нашим експертам, які аналізують величезну кількість проєктів на мистецьких конкурсах і програмі підтримки перекладів і обирають найкращі з них для фінансування. Це величезний обсяг непростої та безоплатної праці. І я ніколи не зможу зрозуміти позиції Мінфіну, який вважає, що робота і час експертів не варті оплати», — додала вона.

Як повідомлялося, раніше на діяльність УІК виділяли 466 мільйонів 39 тисяч гривень. 2024 року на діяльність Українського інституту книги в проєкті державного бюджету виділили 178 мільйонів 548 тисяч гривень, хоча потреба становить 1 мільярд 442 мільйони гривень — з них 436 мільйонів на сертифікати для придбання книжок для 18-річних українців.

Читайте також: Олександра Коваль: Дочірні видавці з рф реєструються у ЄС, щоб обійти заборони

Чільне фото: Данило Павлов/The Ukrainians