Половина українських учителів кажуть, що розпізнають дезінформацію на рівні, кращому від інших громадян

93% працівників освіти стверджують, що мають вищий за середній рівень медіаграмотності, молоді вчителі орієнтуються в медіапросторі краще за старших колег, а половина освітян щодня перевіряє інформацію з трьох і більше джерел. Про це свідчать дані дослідження «Детектор медіа» про цифрову грамотність і критичне мислення українських освітян.

Згідно з опитуванням, 93% працівників освітньої сфери мають вищий за середній або високий рівень медіаграмотності. Зокрема, 77% респондентів оцінили свої знання у сфері медіа як вищі за середній, ще 16% — як високі. Для порівняння, такий самий рівень мають лише 7% середньостатистичних українців віком від 18 до 65 років.

У дослідженні виявлено й вікові відмінності: молоді вчителі віком 18–25 років краще орієнтуються у медіапросторі, ніж їхні колеги віком 46–55 років (26% проти 15% із високим рівнем обізнаності).

51% освітян виявили високу чутливість до дезінформації, маніпуляцій і замовних матеріалів — це на 20% більше за середній національний показник. Крім того, 41% мають глибоке розуміння місії медіа у демократичному суспільстві (для загального населення цей показник становить 27%).

Освітяни широко використовують цифрові інструменти у повсякденній роботі. За даними дослідження:

• 98% щодня працюють в інтернеті;
• 95% використовують онлайн-ресурси для підготовки занять;
• 63% перевіряють інформацію щонайменше за трьома джерелами.

Лише 16% ніколи не перевіряють достовірність інформації — це вдвічі менше, ніж середній показник серед населення (37%).

Згідно з опитуванням, 43% педагогів уже використовують штучний інтелект для підготовки до уроків. Ще 55% дозволяють учням користуватися інтернетом під час занять, а 31% не забороняє учням застосовувати ШІ у навчанні.

Попри високий рівень загальної медіаграмотності, вчителі та викладачі потребують додаткових навичок у сфері цифрової грамотності. Ідеться передусім про:

• роботу з новими платформами та програмами (Zoom, Google Meet, Canva тощо),
• безпеку в інтернеті,
• створення освітнього контенту,
• фактчекінг і верифікацію інформації,
• критичне розуміння соціальних мереж та месенджерів,
• ефективне застосування ШІ у навчальному процесі.

66% опитаних зазначили, що в їхніх закладах викладають медіаграмотність, 47% ставлять учням завдання, пов’язані з перевіркою достовірності джерел.

Опитування проводили у форматі CATI (комп’ютеризовані телефонні інтерв’ю) та CAWI (онлайн-анкети).

Як повідомлялося, у 2023 році 54% вчителів скаржилися на вигорання, а 75% учнів — на стрес.

Читайте також: Що таке MINT-освіта і як її просувають українські бібліотеки й видавці

Чільне фото: БФ “Повір у себе”