Рахункова палата виявила неефективне використання коштів Мінкультом за каденції Ткаченка

Рахункова палата вважає, що Міністерство культури та інформаційної політики України (з 2024 року — Міністерство культури й стратегічних комунікацій) неефективно використало пів мільярда гривень на реалізацію державних політик протягом 2020-2023 років. Про це повідомила Рахункова палата України за результатами аудиту.

Звіт за аудитом Рахункова палата ухвалила 22 жовтня. Під час аудиту досліджували якість формування та реалізації державної політики Міністерства культури, а також які ресурси мало міністерство для ефективної роботи.

За інформацією від Рахункової палати, Міністерство культури неефективно використало на керівництво та управління у сфері культури та інформаційної політики 521,8 млн гривень упродовж 2020-2023 років. Також там зазначили, що поставлені цілі не були досягнуті через низьку якість управління.

«Неналежне забезпечення виконання Мінкультури покладених на нього завдань зі здійснення керівництва та управління у сфері культури та інформаційної політики мало негативний вплив на суспільні процеси у цих сферах, поглиблювало ризики щодо національної безпеки України, збереження національної ідентичності, послаблювало можливості держави щодо консолідації української нації та протидії гуманітарній агресії», — каже членка Рахункової палати Єлизавета Пушко-Цибуляк. 

За словами аудиторів, Міністерство культури не досягло мети відповідної бюджетної програми, яка передбачала забезпечення приналежності громадян України до єдиного культурного простору, надання можливості споживання громадянами доступних культурних послуг та зменшення обсягу маніпулятивного контенту та фейкових новин, повідомлень і матеріалів.

«Керівництво Мінкультури в 2020-2022 роках не забезпечило безперервного процесу планування, моніторингу та звітування щодо їх реалізації. Звіти про виконання планів роботи за 2020-2022 роки не були затверджені міністром, що свідчить про низьку якість управління загалом», — зазначають у Рахунковій палаті.

Міністерство не створило дієву систему моніторингу динаміки кількісних і якісних змін у сфері культури та інформаційної політики, розробило лише 31% нормативно-правових актів, передбачених планом роботи на 2023 рік та не підготувало стратегію розвитку культури та план заходів з її реалізації.

Згідно з дослідженням, структурні підрозділи Мінкультури виконали лише 40% заходів з реалізації державної політики у сфері культури та інформаційної політики, передбачених планом роботи Міністерства на 2023 рік та планами пріоритетних дій уряду на 2020 та 2021 роки.

Під час аудиту звернули увагу на те, що Міністерство культури не забезпечило обґрунтоване планування своїх видатків. Це стало причиною того, що 1,3 млрд гривень не використали взагалі.

Зокрема кадрове укомплектування профільних структурних підрозділів, відповідальних за формування та реалізацію політики, склало лише 25–60 %, що не дозволило повністю виконати поставлені завдання.

Також Рахункова палата виявила розбіжність між даними фінансової звітності міністерства та інформацією, яку подали до Фонду державного майна України загальною сумою 9,8 млрд гривень.

Під час засідання Рахункової палати державний секретар Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Олег Куроченко погодився з висновками дослідження, а аудитори представили свої рекомендації для усунення виявлених недоліків та зазначили, що міністерство вже почало з’ясовувати причини розбіжностей у бухгалтерському обліку та звітах.

Нагадаємо, з 4 червня 2020 року 27 липня 2023 Міністерство культури очолював Олександр Ткаченко, якого Рахункова палата вже підозрювала у використанні 650 мільйонів гривень не за призначенням у 2023 році. 

З 28 липня 2023 року до 5 вересня 2024-го обов’язки очільника Міністерства культури виконував Ростислав Карандєєв.  А вже 5 вересня 2024 року новим міністром став Микола Точицький.

Читайте також: Мінкульт може скоротити кількість бібліотек через зменшення населення

Фото: Сайт Рахункової палати України