Що почитати українською, щоб зрозуміти Афганістан і талібів

Читомо відібрало україномовні книжки, у яких йдеться про Афганістан часів існування та діяльності терористичного руху «Талібан».

На хвилі уваги світу до зміни влади в Афганістані, Читомо підшукало книжки, які глибше та цікавіше, ніж інформаційні повідомлення, описують афганські реалії під впливом талібів. У добірці − автори з різних країн, серед яких один український.

Халед Госсейні «Ловець повітряних зміїв»

Одного морозного дня взимку 1975-го афганський хлопчик Амір стає свідком жахливого вчинку. Ця подія назавжди змінює і його власне життя, і долю його близького приятеля Гассана. Та річ не лише в побаченому, а й у тому, що Амір не втрутився, нічого не зробив, лишився стояти осторонь. Боягузтво, ба навіть відступництво, буде переслідувати його протягом життя спершу в Афганістані, потім в Америці, аж доки Амір набереться мужності, кине виклик усім своїм внутрішнім демонам і знайде «спосіб знову стати хорошим».

Дебютний роман афгано-американського автора Халеда Госсейні побачив світ 2003-го і згодом два роки поспіль очолював список бестселерів The New York Times, а 2007-го за його мотивами зняли однойменний фільм. Можливо, цієї книжки і не було б, якби Госсейні свого часу не дізнався з телебачення, що у 1999 році таліби ввели у Афганістані радикальні обмеження, навіть щодо дитячих розваг. У 2017 році цей роман видало Видавництво старого Лева у перекладі Катерини Міхаліциної.

Мері Дженнінґз Геґар «Стріляй, як дівчисько»

Військова драма, заснована на мемуарах майора військово-повітряних сил США Мері Дженнінґз Геґар, яка відпрацювала три відрядження до зони бойових дій в Афганістані. Вона була пілотом пошуково-рятувального вертольота і під обстрілами талібів забирала з поля бою поранених солдатів. Захоплива історія, насичена мужністю, відданістю і добрим гумором.

У США книжка вийшла весною 2017 року, через кілька місяців її у перекладі Анни Дудченко видав «Клуб сімейного дозвілля».

Малала Юсафзай, Крістіна Лем «Я − Малала. Історія незламної боротьби за право на освіту»

У Пакистані, де доля усіх жінок визначена наперед − бути смиренною дружиною, догоджати чоловікові й виховувати дітей, у 1997 році народилася «інакша» дівчинка. Вона прагнула ходити до школи, носити яскравий одяг і не приховувати свого обличчя. В цей час владу в її рідній долині Сват захопили таліби. За найменше недотримання «законів» цього угрупування, терористи карали людей побиттями та навіть смертю. Героїня ж розуміла важливість освіти і обстоювала права жінок, за що й отримала кулю в голову… Її звуть Малала. І на цьому її історія лише починається…

В 2013 році книжка вийшла у Великій Британії та США. У 2014 році Малала Юсафзай стала наймолодшою лавреаткою Нобелівської премії миру. Українською книжку переклала Ілона Вінничук для видавництва «Наш формат», де її видали у 2016 році.

Осне Саєрстад «Кабульський книгар»

Книжка передовсім про життя місцевої родини, що проживає в Афганістані, в якому щойно повалено режим талібів у 2001-2002 роках. Про талібів, моджахедів, колишніх королів Афганістану або про присутність СРСР та Америки дізнаємося через призму життя малих, дорослих і старих членів родини, головою яких є власник книгарні Султан Хан. Авторка знайомить з їхніми сусідами, близькими й далекими родичами, життям афганського міста, ретельними приписами суспільних вимог. Особливо жорсткі ці вимоги стосовно жінок. Цій тематиці в книзі відведено багато сторінок.

Більшість характерів книжки будуть добре зрозумілі українському читачеві. В деяких сільських епізодах можна впізнати й українське село. І так само в їхніх бюрократах можна впізнати наших чиновників. У 2003 році книжка вийшла у Норвегії. У 2014 році українською її видало видавництво «Наш формат» у перекладі Уляни Джаман.

Олекса Білобров «На межі можливого»

На війні швидко дорослішаєш. Цю стару як світ істину чотирнадцятирічний юнак Хамід розуміє як ніхто. Адже замість іграшкових пістолетів і солдатиків хлопчина змалку «бавився» щонайсправжнішою зброєю, а війну і кров бачив не в телевізорі, а у рідному Афганістані… На цій війні загинула його сім’я – батьки й маленька сестричка, на цій же війні Хамід нажив смертельного ворога – жорстокого терориста Автурхана, який не даватиме хлопцеві спокою й у далекому «цивілізованому» Євросоюзі… Одначе недаремно Хамідові дали прізвисько Ґлюк – з німецької «щастя». Завдяки вірним друзям і коханій дівчині Насті Ґлюкові до снаги протистояти будь-якій небезпеці й дістатися-таки до далекої омріяної Роксоланії-України.

Олекса Білобров − колишній «афганець», який служив в Афганістані у складі радянської армії. У 2000-их він подорожував країною, після відрядження до Афганістану у грудні 2009 року написав книжку. Її видало у 2011 році видавництво «Грані-Т».

Читайте також: 10 українських книжок, перекладених англійською, що рекомендує почитати американський портал LitHub

Матеріал створений у межах медіапроєкту «Люди з порожніх стільців» (#EmptyChairPeople), який реалізовують медіа «Читомо» та Український ПЕН за сприяння Національного фонду на підтримку демократії (NED). Проєкт присвячений сучасним українським письменникам та журналістам-політв’язням, що перебували чи продовжують перебувати у в’язницях Криму, ОРДЛО та РФ, а також політичним в’язням Білорусі, Туреччини, Мексики, Еритреї, Венесуели, Індії, Зімбабве та Філіппін.

Назва проєкту відсилає до символу ув’язнених, переслідуваних, вбитих чи зниклих авторів, який використовують на правозахисних акціях у Міжнародний день ув’язненого письменника, або День порожніх стільців, який відзначають щороку 15 листопада з ініціативи Міжнародного ПЕН.