Створили шрифт Zakon для використання в дипломатичних установах

Розробники національного шрифту Zakon працюють над розширеною кирилицею та латиницею, щоб його могли використовувати українські дипломатичні представництва. Водночас декоративну гарнітуру Zakon Decor створили насамперед для заміни російського шрифту Izhitsa («Іжиця») на фасадних табличках державних установ. Про це Читомо повідомив керівник проєкту, молодший сержант, автор графічного стилю Збройних сил України Тарас Іщик.

За словами Іщика, розроблення Zakon тривало близько року, однак робота над гарнітурою досі не завершена. Наразі шрифт проходить бета-тестування, а дизайнери продовжують удосконалювати його для використання в державному документообігу та міжнародній комунікації.

Особливу увагу приділяють розширенню набору символів, необхідних для роботи дипломатичних установ. Також команда збирає відгуки користувачів, щоб виявити можливі недоліки перед подальшим впровадженням. «Уся розробка тривала близько року і вона триває досі, адже шрифт зараз перебувати на бета-тестуванні, можна залишити зворотний звʼязок про його використання на сайті mincult.gov.ua/zakon, а також детальніше ознайомитися з самою концепцією шрифта. Зараз триває робота над розширеною кирилицею і латиницею, аби наші дипломатичні представництва могли ефективно вести ділову комунікацію цим шрифтом», — розповів Іщик.

Одним із завдань розробників стала поступова заміна шрифтів російського походження, які використовують в оформленні документів, грамот, відзнак та написів на будівлях державних установ. Зокрема, Zakon Decor має замінити російську гарнітуру Izhitsa, яка набула поширення в українському державному оформленні.

За словами керівника проєкту, для цього створили окрему декоративну версію шрифту, яка спирається на українську традицію літерництва. «Zakon Decor розроблявся в першу чергу для заміни шрифта російського шрифта Izhitsa на фасадних таблицях органів державної влади, заголовків в урочистих документах і він відрізняється своєю питомо українською ошатністю та декоруванням», — пояснив Іщик.

На офіційному сайті проєкту Zakon Міністерство культури України пояснює, що створення національного шрифту розглядають як один з елементів захисту від російського впливу та формування власного візуального стилю державних інституцій. У відомстві наголошують, що шрифт є частиною візуальної мови держави й має відображати українську ідентичність, культуру та історичну тяглість української графічної традиції.

За інформацією Мінкульту, для оформлення грамот, подяк, дипломів, бойових прапорів і фасадних табличок досі використовують російські шрифти Izhitsa та Petersburg, а також гарнітури, адаптовані до кирилиці російською студією ParaType. Питання заміни таких шрифтів упродовж останніх років неодноразово порушували українські дизайнери, військові та громадські активісти. Раніше з’явилися окремі українські гарнітури для державного використання, зокрема e-Ukraine та UAF Sans для Збройних сил України.

Водночас Zakon розробили як родину шрифтів для різних видів офіційної комунікації — від повсякденного діловодства до виготовлення урочистих документів і друку оригіналів законодавчих актів.

Родина Zakon складається з трьох гарнітур, кожна з яких має окреме призначення:

• Zakon Text розробили для повсякденного набору текстів, роботи з офіційними документами, наказами, листами та бланками. За словами Іщика, її можна використовувати також для книжкової верстки;
• Zakon Decor призначена для оформлення урочистих документів, великих заголовків, почесних грамот, подяк, відзнак і фасадних написів;
• Zakon Letterpress створили для високого друку оригіналів нормативно-правових актів Верховної Ради України. За словами керівника проєкту, гарнітура враховує необхідність захисту таких документів від підроблення, тому її не поширюватимуть відкрито.

«Zakon Text — це базова версія цієї гарнітури, яка покликана виконувати функцію набірного тексту для верстки книг в документообігу. Zakon Letterpress було розроблено для друку нормативно-правових актів в одному примірнику, а також Законів України для високого друку з елементами непідробності, тому його немає в широкому доступі», — розповів Іщик.

Zakon Text відкритий для вільного використання необмеженим колом осіб. Натомість Zakon Decor і Zakon Letterpress доступні за закритими ліцензіями лише визначеним користувачам. Водночас у міністерстві рекомендують використовувати кожну гарнітуру відповідно до її призначення. Текстова версія розрахована на діловодство та повсякденну роботу з текстами, декоративна — на урочисте оформлення, а друкарська — на виготовлення оригіналів нормативно-правових актів.

Тарас Іщик також розповів Читомо про історичну основу нового шрифту та пошук характерних рис української графічної традиції.

За словами керівника проєкту, ідея створення власної української антикви виникла задовго до розроблення Zakon. Над розвитком українського літерництва працювали кілька поколінь художників і графіків, проте їхні напрацювання не завжди вдавалося реалізувати у вигляді повноцінних шрифтових гарнітур для широкого використання. «Українську антикву дуже давно хотіли створити і Георгій Нарбут, і Яків Гніздовський та інші майстри літерації, однак не вистачало або політичної волі або часу. Оскільки традиція шрифтотворення в Україні досить значні і багатогранні, створення нової антикви було питанням часу і я пишаюсь, що ця можливість випала на мене і мою команду», — зазначив Іщик. Під час створення Zakon команда досліджувала роботи Георгія Нарбута, Роберта Лісовського, Якова Гніздовського, Василя Хоменка та Василя Чебаника.

Дизайнери аналізували побудову літер, характер зарубок, пропорції та декоративні елементи, намагаючись виокремити особливості, характерні для української шрифтової традиції.

Водночас нова гарнітура мала відповідати сучасним вимогам до читомості офіційних документів. Тому розробники прагнули поєднати історичні особливості українського літерництва зі стриманим оформленням, придатним для державної комунікації. «Для того аби побудувати візуальну концепцію, було проаналізовано шрифтову спадщину Георгія Нарбута, Роберта Лісовського, Якова Гніздовського, Василя Хоменка та Василя Чебаника і виведено усереднений варіант тих елементів, які є питомо українськими, не занадто декоративними, а навпаки підкреслять національність цього шрифта», — пояснив керівник проєкту. За його словами, над створенням шрифту одночасно працювали фахівці з різним досвідом у галузі української типографіки, каліграфії та цифрового шрифтового дизайну.

Команді потрібно було не лише розробити впізнавану візуальну концепцію, а й пристосувати її до різних способів використання — від набору повсякденних документів до друку офіційних актів і декоративного оформлення. Іщик наголосив, що всі три гарнітури вдалося об’єднати в межах одного проєкту приблизно за рік. На його думку, це досить короткий термін для такого обсягу роботи.

«Майстри сучасної літерації постаралися і обʼєднали накреслення для різних завдань в одну шрифтову гарнітуру в рекордні терміни — фактично за рік. В інших країнах такі розробки можуть тривати по три роки і більше. І оскільки період війни зобовʼязує нас усіх бути швидкими та результативними, українські шрифтарі теж дають колосально добрий результат. Це демонструє увагу до українського шрифтотворення з боку держави та підтримує роботу українських шрифтових дизайнерів, які генерують мегаякісний продукт», — зазначив він.

У розробленні Zakon брали участь четверо українських шрифтових дизайнерів: Олексій Чекаль, Геннадій Заречнюк, Дмитро Растворцев та Андрій Шевченко. Керівником проєкту став Тарас Іщик — молодший сержант, автор графічного стилю Збройних сил України.

Створення національного шрифту ініціював голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Проєкт реалізувало Міністерство культури України за меценатської підтримки компанії Work.ua, яка профінансувала розроблення гарнітури.

Дмитро Растворцев також розповів Читомо про власну частину роботи над Zakon. За його словами, до початкового розроблення візуальної концепції його не залучали — дизайнер приєднався вже після затвердження основних графічних рішень.

Растворцев відповідав за декоративну гарнітуру Zakon Decor, призначену для великих урочистих написів. «Мені вдалося виокремити собі відносно автономну ділянку. Я займався “урочистим” шрифтом Zakon Decor», — розповів дизайнер. За його словами, під час роботи він спирався на попередній досвід вивчення спадщини Георгія Нарбута та Роберта Лісовського.

Однак основні принципи побудови шрифту на момент його долучення вже були затверджені, тому нові літери потрібно було створювати відповідно до готової концепції. «З роботами того ж Нарбута чи Лісовського я був знайомий раніше, тож рухався доволі впевнено вже протоптаною собою ж стежкою. Щоправда, огинаючі оранжеві конуси вже затвердженого концепту. Букви К, О, Н, С, Т, И, Т, У, Ц, І, Я, У, К, Р, А, Ї, Н, И — вже намалював Олексій Чекаль. Мені треба було доробити решту», — пояснив Растворцев.

На думку Растворцева, найпомітніший вплив на візуальну концепцію Zakon мала спадщина Георгія Нарбута, зокрема використання асиметричних зарубок. Водночас він менш виразно бачить у новій гарнітурі вплив Василя Кричевського. «Шрифти Кричевського або відчутно жорсткіші, або суттєво кучерявіші. Тож Кричевський якщо тут і присутній — відсвічує не надто», — зазначив Растворцев.

Національний шрифт Zakon офіційно презентували 29 жовтня 2026 року.

Завантажити Zakon Text можна з офіційної папки проєкту.

Як повідомлялося, у серпні 2023 року в парламенті зареєстрували проєкт постанови №9606 «Про припинення використання шрифтів російського походження в роботі Верховної Ради України». Документ передбачав відмову від російської «Іжиці», яку використовували для оформлення парламентських документів та відзнак.

Читайте також: Василь Чебаник — людина-ренесанс, новатор українського шрифтарства, щедрий вчитель

Зображення: сайт Мінкульту