У Литві протестують проти змін, що послаблюють незалежність суспільного мовника

 У Вільнюсі близько 10 тисяч людей вийшли на акцію протесту через поправки до закону про Литовське національне радіо і телебачення (LRT) — головний суспільний мовник країни. Про це повідомляє литовське видання Delfi.

За даними медіа, учасників було так багато, що площі Незалежності біля будівлі литовського парламенту не вистачило, тому протест поширився на сусідні вулиці.

Акцію організували противники змін до закону, які просуває правляча коаліція. Критики змін вважають, що вони звужують незалежність суспільного мовника і сприяють його політизації. Поправки передбачають, що голосування в раді щодо кадрових рішень стане таємним (зараз воно відкрите). Також пропонують зменшити кількість голосів, потрібних для усунення генерального директора, — із восьми до семи, тобто фактично з двох третин до просто більшості. Окрім цього, законопроєкт розширював перелік підстав для звільнення очільника мовника.

Перші протести проти законопроєкту відбулися ще в грудні 2025 року. Тоді депутати опозиції зірвали розгляд ініціативи, після чого документ тимчасово зняли з обговорення для доопрацювання.

Перед учасниками акції виступив спікер литовського парламенту Юозас Олексас. Він не підтримав вимоги протестувальників, однак заявив, що група депутатів, яка працювала над законопроєктом, врахувала позиції експертів. Водночас політик наголосив, що вважає важливим право людей публічно висловлювати свою думку в демократичній країні.

Найбільше суперечок викликали зміни, що стосуються громадської ради LRT — органу, який призначає генерального директора мовника. До ради входять 12 людей, кандидатури яких висувають за квотами політичні партії, президент Литви та громадські організації.

Із 2018 року LRT очолює Моніка Гарбацяускайте-Будрене, яку рада переобрала у 2023 році. Її пов’язують із партією «Союз Вітчизни» та правлячою коаліцією, що виникла у 2020–2024 роках. Соціал-демократи, які пізніше прийшли до влади, не раз критикували керівницю мовника. На їхню думку, за її керівництва LRT репрезентує передусім погляди бізнесу і столичної інтелігенції, а не мешканців малих міст і сіл.

Як повідомлялося, медіа й журналістські організації Литви звернулися до депутатів Сейму із заявою про загрозу незалежності національного суспільного мовника LRT ще в листопаді 2025 року. Європейська мовна спілка теж застерігала щодо законодавчих ініціатив, які можуть послабити незалежність LRT.

Раніше у Литві тривали протести через діяльність міністерства культури.

Читайте також: Кого треба знати із сучасних литовських письменників?

Чільне зображення: Yauhen Yerchak/Anadolu Agency/IMAGO