У Литві об’єднали цифрові колекції понад 170 культурних установ для збереження спадщини

У Литві на національній платформі eKultūra об’єднали цифрові колекції понад 170 бібліотек, музеїв, архівів та інших культурних установ. Про це повідомили в Національній бібліотеці Литви імені Мартінаса Мажвідаса.

Платформу eKultūra представили у травні 2026 року. Її розробила Національна бібліотека Литви імені Мартінаса Мажвідаса спільно з 22 партнерами. Проєкт об’єднує інформаційні системи та бази даних установ, які раніше використовували різні способи зберігання й каталогізації матеріалів. Через єдину платформу користувачі можуть шукати оцифровані пам’ятки культурної спадщини, історичні рукописи, музейні експонати, фотографії, фільми, музичні записи, сучасні мистецькі твори та матеріали, створені користувачами.

Проєкт працює не лише як електронний каталог, а й як спільна цифрова інфраструктура для литовських культурних установ. Вона дозволяє поєднувати колекції, встановлювати зв’язки між експонатами та спрощувати пошук матеріалів, які зберігаються в різних інституціях.

Наприкінці вересня 2026 року eKultūra перемогла у категорії «Культура та спадщина» національного конкурсу Skaitmeninis knygnešys («Цифровий книгоноша»). Конкурс є литовським етапом міжнародної премії World Summit Awards, яка відзначає цифрові рішення із суспільним і культурним впливом.

Цьогоріч організатори отримали 49 заявок. Із них до фіналу відібрали 24 проєкти — по три у восьми категоріях. Переможці отримали право представляти Литву на міжнародному конкурсі.

Заступник генеральної директорки Національної бібліотеки Литви з інфраструктури Айдас Сінкявічюс у коментарі Читомо розповів, що одним із найбільших викликів стало об’єднання колекцій, створених за допомогою різних інформаційних систем і стандартів опису даних. «Головним викликом для eKultūra стало перетворення розрізненого середовища оцифрування культурної спадщини на цілісну, сумісну та сталу національну цифрову екосистему», — зазначив Сінкявічюс. За його словами, литовські бібліотеки, музеї та архіви використовували різні методи каталогізації, формати метаданих і технічні рішення. Через це інформацію було складно об’єднати, а користувачам — знаходити взаємопов’язані матеріали.

Для розв’язання цієї проблеми розробники створили розширену модель метаданих на основі Europeana Data Model — стандарту опису цифрових культурних об’єктів. Також запровадили спільні словники термінів та систему постійних цифрових ідентифікаторів. Завдяки цьому на платформі можна описувати й пов’язувати різні типи матеріалів: від рукописів і музейних експонатів до фільмів, музичних записів та сучасного цифрового мистецтва.

Сінкявічюс пояснив, що спільні стандарти допомагають підвищувати точність пошуку, зменшувати дублювання інформації та встановлювати зв’язки між колекціями різних установ. Водночас роботу ускладнюють відмінності в технічних можливостях бібліотек, музеїв та архівів, якості їхніх метаданих і доступних ресурсах. Щоб матеріали можна було знаходити не лише за назвами, а й за історичними, тематичними та культурними зв’язками, розробники використовують спільні класифікаційні системи, автоматизовану перевірку даних та міжнародні інформаційні ресурси VIAF, Getty AAT і Wikidata.

У межах проєкту eKultūra в Литві оцифрували 71 об’єкт культурної спадщини, що охоплює близько 380 будівель, споруд та інших тривимірних об’єктів. Під час роботи використовували 3D-сканування інтер’єрів та екстер’єрів. Отримані матеріали включають цифрові моделі, зображення з оглядом на 360 градусів та інші дані для документування об’єктів.

Як повідомлялося, у жовтні 2026 року у Львівському національному літературно-меморіальному музеї Івана Франка відкрили цифровий архів рукописної спадщини письменника. У Музеї книги та книгодрукування планували створити електронний каталог 40 найцінніших кириличних стародруків із музейної колекції.

Фото: T. Juknevičius / esinvesticijos.lt