У Польщі створили платформу для співпраці бізнесу й культури

У Сенаті Польщі організація роботодавців Pracodawcy RP започаткувала Platformę Kultury («Культурна платформа») — експертну ініціативу для розвитку співпраці між бізнесом, культурними інституціями та державною адміністрацією. Про це повідомили на сайті організації.

Мета платформи:

• розвивати сучасне меценатство;
• створювати ефективні моделі співпраці між бізнесом і культурним сектором;
• показувати культуру як важливий елемент економічного й суспільного розвитку Польщі.

Ініціатива працюватиме під гаслом Budujemy mosty między biznesem a kulturą («Будуємо мости між бізнесом і культурою»).

Під час зустрічі-презентації проєкту у Сенаті маршалка Малґожата Кідава-Блонська зазначила: «Ми як Сенат розмовляємо з різними середовищами і шукаємо добрі рішення, які потім зможемо впровадити законодавчо як нові закони».

Кідава-Блонська також наголосила, що в «бурхливі, складні часи» роботодавці зібралися, щоб говорити про культуру, зокрема про те, що потрібно зробити, аби вона могла розвиватися в Польщі, була помітною і мала підтримку з боку бізнесу.

Засади роботи платформи представила голова Ради Pracodawców RP Йоанна Маковецька-Ґатза, а цілі й напрями діяльності — секретарка платформи Ельжбета Войтчак. Після цього відбулася відкрита дискусія за участі запрошених гостей. До зустрічі долучилися, зокрема, історикиня мистецтва, кураторка й колишня міністерка культури Ганна Врублевська, журналістка, підприємиця, філантропка, інвесторка й колекціонерка мистецтва Омена Менса, а також історикиня мистецтва й колишня міністерка культури Малґожата Оміляновська.

Як зазначають на сайті організації, платформа має стати простором діалогу між бізнесом, культурними інституціями та органами влади. Серед її завдань:

• робота над податковими й регуляторними рішеннями, що підтримуватимуть меценатство;
• розроблення моделей співпраці бізнесу й культури, а також інструментів для компаній, які хочуть долучатися до культурних проєктів стратегічно й вимірювано.

У Pracodawcy RP зазначають, що низка чинних умов не відповідає потребам ані культурних інституцій, ані бізнесу. Одним із прикладів організація називає публічно-приватне партнерство: відколи діють відповідні правила, у сфері культури реалізували лише 8 таких проєктів. На думку ініціаторів платформи, цю сферу потрібно спростити процедурно й запровадити стандартизовані договори.

Окремо в організації говорять про податки. Там вважають, що пожертви на культуру варто прирівняти до спонсорства. Ще один напрям, який потребує змін, — правила імпорту й експорту творів мистецтва: чинні критерії віку та вартості робіт, як зазначають у Pracodawcy RP, не відповідають реаліям XXI століття.

«Культура є важливим елементом розвитку сучасної держави й сильної економіки. Вона є певним фундаментом національної ідентичності й однією з візитівок нашої країни за кордоном. Тому всі сторони мають бути зацікавлені в розвитку широко зрозумілої культури в Польщі. Це не відповідальність лише держави, митців чи бізнесу. Інвестиція в культуру приносить віддачу всім залученим», — сказала Йоанна Маковецька-Ґатза.

За її словами, нині важливо напрацювати рішення для сучасного меценатства, які допоможуть будувати сталі партнерства між бізнесом і культурою, показувати їхню взаємну цінність і створювати простір для співпраці, що працюватиме і на суспільний розвиток, і на конкурентоспроможність Польщі.

У межах платформи планують готувати експертні матеріали, звіти, інструменти для компаній, а також ініціативи, що підтримуватимуть довгострокове залучення бізнесу до культури й охорони спадщини. Проєкт також має сприяти розвитку стабільних моделей фінансування культури, посиленню співпраці з культурними інституціями та просуванню культури як сфери стратегічної інвестиції.

Серед запланованих ініціатив:

• «Книга добрих практик меценатства культури»;
• звіти про вплив культури на розвиток міст, регіонів і брендів;
• програма Kultura Made in Poland для промоції польської культури за кордоном;
• премія Mosty Kultury для компаній і бізнес-лідерів, які довгостроково підтримують розвиток меценатства.

Як повідомлялося, у 2026 році у Польщі на закупівлю книжок для бібліотек витратять втричі менше, ніж у 2025.

Читайте також: У Польщі критикують «найнижчі ціни» закупівель у бібліотеки і різні системи обліку

Чільне фото: rynek ksiazki