У вільний доступ виклали архівні документи про Гната Хоткевича

Документи з архівно-кримінальної справи письменника і діяча культури Гната Хоткевича оприлюднили в інтернеті. Про це повідомили на сайті Центру досліджень визвольного руху.

Колекцію з 55-ти документів виклали на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України за підтримки Українського культурного фонду. До неї увійшли:

• анкета заарештованого Гната Хоткевича;
• ордер і протоколи обшуку;
• список осіб, згаданих у свідченнях Гната Хоткевича;
• протоколи допитів та очної ставки;
• виписка з протоколу засідання особливої трійки УНКВД по Харківській області про засудження митця до розстрілу;
• обвинувальний висновок;
• виписка з акта про розстріл;
• звернення дружини Платоніди Хоткевич до Микити Хрущова;
• прохання надати довідку про наявність компрометуючих матеріалів на дружину та дітей Хоткевича;
• документи про реабілітацію митця, тощо.

За даними протоколу допиту, до націоналістичних поглядів він прийшов після еміграції у Галичину 1906 року та після знайомства з Ольгою Кобилянською, Михайлом Грушевським, Кирилом Студинським, Філаретом Колессою, Михайлом Рудницьким, Олександром Барвінським та іншими діячами. Під їхнім впливом 1913 року повернувся у Росію нібито «переконаним націоналістом». Гнат Хоткевич «визнав», що скрізь, де він працював, займався націоналістичною і шпигунською діяльністю.

Під тиском слідчих Хоткевич нібито розповів, що завербував для шпигунської діяльності ряд діячів, які надавали цінні відомості економічного, технічного, військового й ідеологічного характеру. Усі зібрані шпигунські матеріали начебто передавав для німецької розвідки через вчителя німецької мови Генріха Йогансона.

29 вересня 1938 року «особлива трійка» засудила Гната Хоткевича до розстрілу з конфіскацією майна. 8 жовтня 1938 року Гната Хоткевича стратили в підвалі Харківської внутрішньої тюрми НКВД.

У січні 1954 року вдова Платоніда Хоткевич звернулася до тодішнього Голови ЦК КПРС Микити Хрущова із проханням взяти під партійний контроль справу Гната Хоткевича, зобов’язати органи прокуратури переглянути справу і зняти з нього несправедливі обвинувачення. Також Платоніда скаржилася Хрущову, що їй не надають інформацію про місце перебування її чоловіка і чи він живий. Однак її заяву не задовольнили: Гнат Хоткевич надалі вважався засудженим правомірно.

У 1956 році військовий прокурор Київського військового округу вніс протест у справі Хоткевича. 11 травня 1956 року Військовий трибунал Київського військового округу задовольнив протест прокурора, Гната Хоткевича реабілітували. У 1992 році копії справи Гната Хоткевича передали його доньці Галині.

Також про репресії щодо Гната Хоткевича створили анімаційний ролик.

Хоткевич Гнат Мартинович (літературний псевдонім Гнат Галайда, 1877-1938) — український письменник, історик, бандурист, композитор, мистецтвознавець, етнограф, педагог, театральний і громадсько-політичний діяч.

Писав, переважно, прозу: оповідання, повісті, романи. Значна частина художніх творів Хоткевича присвячена гуцулам і лемкам. Крім того, писав наукові розвідки про відомих письменників: Юрія Федьковича, Григорія Сковороду. Перекладав твори Вільяма Шекспіра, Віктора Гюго, Фрідріха Шиллера. У театрі, яким керував, ставили його драматичні твори.

Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.

Нагадаємо, раніше у вільний доступ виклали архівні документи про масовий терор щодо «Розстріляного відродження», серед яких ті, що стосуються Миколи Зерова , Михайля Семенка і Майка Йогансена.

Читайте також: Літературна резиденція у Харкові: Хоткевич, будинок «Слово» і гуцульський театр