У вільний доступ виклали книжку про Тризуб й інші національні символи

Видавництво «Родовід» виклало у вільний доступ електронний примірник книжки «НАШ ГЕРБ. Українські символи від княжих часів до сьогодення». Про це воно повідомило на своїй сторінці й фейсбуці.

«У цьому 400-сторінковому альбомі – понад 700 ілюстрацій із більш ніж 50 музеїв, архівів і бібліотек України та світу. Про наш герб – ніби простий, але досі загадковий. «…Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною i культурною історією», – писав Михайло Грушевський 100 років тому, коли Тризуб затверджено гербом УНР. Хоч йому ближчою була ідея цілком нового символу «творчої мирної праці в новій Україні» – золотий плуг на блакитному полі», — ідеться в анотації до видання.

Читайте уривок із «НАШ ГЕРБ. Українські символи від княжих часів до сьогодення»:

Дискусії, котрий із наших історичних символів гідний стати головним знаком новітньої української державності, тривали майже увесь 1917-й. «Претендентами» передусім були три: галицький золотий лев, що спинається на скелю; київський архистратиг Михаїл, який на зламі XIX-XX століть став сприйматися, як герб Наддніпрянської України; козак із мушкетом із часів Гетьманщини, який уже у XVIII столітті трактували як «національний герб».

Голова Центральної Ради Михайло Грушевський пропонував навіть цілком новий символ «творчої мирної праці в новій Україні» – золотий плуг на блакитному полі. З давніх же символів позитивно оцінював хіба що власницький знак із монет часів князя Володимира Великого. Відомий доти лише вузькому колу фахівців, він сприймався попервах радше як несміливий компромісний варіант. Але став пострілом «у яблучко». Стався феномен: геть давно забутий, але тепер віднайдений – Тризуб умить прижився як національно-державний герб України. Не останню роль тут, зокрема, відіграла його поява на тодішніх українських грошах.

Михайло Грушевський іще восени 1917-го в одній зі своїх статей під час дискусії про герб України писав так: «На монетах й инших предметах старої Київської держави бачимо гарно стилізований геральдичний знак неясного значіння, щось вроді трезубця…». У законі ж, ухваленому Малою Радою 25 лютого 1918 року в Коростені (Київ був під більшовицькою окупацією), ідеться: «Гербом Української Народної Республіки приймається знак Київської Держави часів Володимира Святого». Закон містив лише текст, без графічних додатків – офіційного зображення державного герба.

«Українська Народня Республіка, ставши наново державою, самостійною, незалежною, мусила вибрати собі й державний герб, – писав Михайло Грушевський через три дні, 28 лютого 1918-го. – А що вона вже була давніше самостійною державою і тепер відновила державне буття, котрого позбавило її московське насильство, то найбільш натурально звернутись до державних знаків чи гербів, які вживались за старих часів. Найстарший такий знак уживавсь на київських грошах часів Володимира Великого, його бере за герб наша відновлена Українська держава. Се зовсім правильно».

У книжці розповідається про історію створення Тризуба, його зміни протягом історичних епох, становлення як національно-державного герба України та про художні інтерпретації Василя Кричевського, Георгія Нарбута, Юліяна Буцманюка, Олекси Новаківського, Павла Ковжуна, Петра Холодного, Роберта Лісовського, Миколу Битинського, Ніла Хасевича, Михайла Михалевича, Миколи Бутовича, Мирона Левицького, Михайла Дмитренка, Святослава Гординського та інших.

Відомо, що ініціативу надати доступ до видання всім охочим запропонував Богдан Завітій, автор книжки, заступник головного редактора видавництва, її підтримав також Андрій Гречило, автор книжки, голова Українського геральдичного товариства.

Перший наклад паперового видання «НАШ ГЕРБ. Українські символи від княжих часів до сьогодення» надрукували за підтримки Українського культурного фонду.

Завантажити книжку за 1 гривню можна за посиланням.

Як відомо, вільний доступ також відкрили до видань «37 буддійських штук. Як пережити бентежні часи» (Наш Формат), «22: Містичний випадок на Вознесенському узвозі у Києві» (Видавництво Олександра Савчука), «Без паніки! Як вижити, боротися й перемогти під час бойових дій» (Астролябія).

Безкоштовний доступ до всіх чи багатьох книжок відкрили ВСЛ, НК-Богдан, Книголав, Видавництво Анетти Антоненко, Vivat, АБУК та Yakaboo.

Також Лондонська книжкова компанія Exact Editions тимчасово відкриє свою цифрову книжкову колекцію про Україну для вільного користування.

Читайте також: Як і чому Тризуб став гербом України: 7 фактів, яких ви можете не знати

Чільне зображення: Родовід