25 книжок на літо

Убивця — садівник? 5 детективів для читання влітку

20.07.2023

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Літо тішить то дощем, то спекою — нічого певного в цьому світі. Крім літератури, звісно. Пропонуємо вашій увазі продовження циклу легкого читання «25 книжок на літо» — добірку з п’яти детективів, які здатні захопити своїми таємницями, потішити гумором та приємно полоскотати нерви напругою найвищого ґатунку.

Список запрошених

Люсі Фолі. Список запрошених: пер. Г. Яновська. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2021. – 432 с.

Група людей — знайомих або ні — опиняється  в ізольованому від решти цивілізованого світу просторі. Стандартний для детективів троп, еге ж? У тої ж таки Агати Крісті є щонайменше два тексти, які ним послуговуються: «Вбивство у Східному експресі» та «І не лишилось жодного». Їх точно більше, але ці два спадають на думку відразу.

 

Люсі Фолі вирішила не відступати від традиції. У її «Списку запрошених» гості збираються на маленькому острові поблизу Ірландії, щоб відсвяткувати весілля. Молодята Джулс і Вілл — прекрасна пара. Цей день має стати найважливішим у їхньому житті… Очевидно, що без убивства не обійдеться.

 

Надто багато людей, надто багато недомовок, надто багато таємниць. І головна з них — не тільки хто вбив, а й кого вбили? Злочин відбувається ще в пролозі, але ім’я вбивці, як і жертви, ми дізнаємося лише наприкінці. А тим часом варто повернутися в часі трохи назад і покопирсатися в минулому.

 

Люсі Фолі обрала нестандартну манеру оповіді — її історія багатоголоса. Кожен новий розділ — це погляд і думки іншої людини. Авторка збирає мозаїку страшної правди з уламків слів, спогадів і почуттів своїх героїв. У центрі інтриги — емоції, зачаєні образи та пошрамовані душі. Детектив Люсі Фолі сподобається тим, хто не боїться зазирнути в пітьму людських сердець.

Купити книжку

Скандальне сестринство з Приквіллов-роуд

Джулія Беррі. Скандальне сестринство з Пріквіллов-роуд: пер. М. Головко. – Київ: ВИДАВНИЦТВО РМ, 2023. – 344 с.

Немає кращого сетингу для детективів за вікторіанську Англію. На його боці потужна літературна традиція, реальна лиховісна слава та нечувана популярність, яку подарував, наприклад, стимпанк. Ви не могли ніколи не чути про Шерлока Голмса, Джека Різника чи панів та панянок у дивних костюмах, чиї аксесуари переповнені коліщатками найрізноманітніших розмірів та конфігурацій. Схоже, Велика Британія взагалі не скоро втратить свою привабливість в очах детективістів.

 

От і американська письменниця Джулія Беррі придумала історію, що відбувається в британській школі-пансіонаті. Семеро її вихованок стають свідками того, як під час однієї з недільних трапез спершу директорка закладу, а потім і її брат падають як мертві.

 

Про випадковість чи нещасний випадок і мови бути не може. Однак викликати поліцію дівчата відмовляються — тоді усіх відправлять додому до бридких родичів і їхня маленька дружня компанія неминуче розпадеться. Дівчата придумують хитрий план: вони закопують покійників та продовжують жити так, наче нічого не сталося. Та чи можливо це?

 

«Скандальне сестринство з Пріквіллов-роуд» — це чудова легка пригода в історичних декораціях. Авторка легко балансує між собою таємниці, гумор і хитрі виверти. Гумор, як то личить історії, в неї чорний і місцями дуже уїдливий. Джулія Беррі відверто кпинить зі звичаїв епохи, в яку випало жити її героїням. А ще — це історія про дівчачу дружбу. Попри величезну кількість героїнь авторка майстерно розкриває кожну з них, демонструючи їхню індивідуальність і дивовижну синергію їхніх стосунків. Шукаєте яскравих жіночих персонажів — вам сюди! Книжка розрахована на підлітків, але й дорослі точно не занудяться з нею.

Купити книжку

Слідство / Катар

Станіслав Лем. Слідство. Катар. Щоденник, знайдений у ванні. П’єси: пер. І. Сварник, О. Негребецький, О. Король. – Тернопіль: Богдан, 2021. – 632 с.

Ім’я Станіслава Лема насамперед асоціюється з фантастичними історіями про космос, футурологією та філософією. Однак писав він і детективи. Ба більше: в 50-х досліджував теорію і практику написання подібних творів. Підсумком досліджень стало есе «Про детективний роман» та кілька історій у цьому жанрі. Вони, безперечно, припадуть до душі тим, хто втомився від засилля кліше та передбачуваних розв’язок.

 

У романі «Слідство» автор безсоромно грається з читачем, спершу зануривши його у звичну нуарну атмосферу холодного Лондону. Не найметикуватіший у світі детектив Ґреґорі мусить розслідувати загадкову справу про зникнення мертвих тіл із моргів сільських лікарень. Хай як дико це звучить, але з усього виходить, ніби покійники, повернувшись із того світу, самі помандрували невідь-куди, розтанувши у в’язкому тумані. То чийсь злий жарт? Зловісний задум? Чи може втручання надприродних сил? Теорії множаться, а істина повсякчас вислизає з рук детектива.

 

Перша книжкова публікація «Слідства» відбулася в 1959 році. Але це не була єдина спроба Лема у детективному жанрі. Він неодноразово змушував своїх героїв братися за всілякі розслідування.

 

Цим, зокрема, часто займався головний герой циклу науково-фантастичних оповідань «Розповіді про пілота Піркса». У романі «Катар», який Лем випустив у 1976 році, за справу теж береться астронавт, цього разу, щоправда, колишній. Детективне агентство наймає його, щоб він розібрався із серією загадкових смертей. Кілька людей під час відпочинку в Неаполі збожеволіли та наклали на себе руки. Усе вказує на отруєння, та абсолютно не зрозуміло, що могло поєднувати усіх цих людей і кому може бути вигідна їхня смерть.

 

Детективи Станіслава Лема схожі на всю іншу його прозу. Вони такі само філософські і такі само парадоксальні. Чимось ці історії нагадують тексти Фрідріха Дюрренматта. Того письменника, що закликав творити літературу там, де цього ніхто не чекає. Наприклад, на сторінках детективних романів. 

Купити книжку 

П’ята жінка

Геннінґ Манкелль. П’ята жінка: пер. О. Король. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2020. – 592 с.

Скільки харизматичних детективів ми знаємо? Всіх не перелічити. Шерлок Голмс, Еркюль Пуаро, Сем Спейд, Філіп Марлоу. Не зайве було б познайомитися зі ще одним. Курт Валландер, поліційний інспектор, що живе в маленькому прибережному містечку Істад на півдні Швеції. Чоловікові добряче за сорок. Зморений життям і роботою, він має напружені стосунки з родиною, любить оперу, джанк-фуд і випивку. Колеги їжачаться через важкий характер Валландера, але захоплюються його інтелектом та вмінням за несвідомими спостереженнями знаходити розв’язку злочинів. А їх у сонному та спокійному Істаді трапляється чимало.

 

У шостому романі з циклу — та єдиному, що поки вийшов українською, — хтось відкрив полювання на чоловіків. Гинуть абсолютно не пов’язані між собою люди — літній поет-бьордвочер, залюблений в орхідеї квіткар, науковець Лундського університету. Чому саме вони? Чому їх убили з такою жорстокістю? Це справа рук випадкового маніяка чи, можливо, щось особисте?

 

Ще кілька років тому скандинавські детективи гриміли на весь світ. Стіґ Ларсон, Ю Несбьо, Ларс Кеплер та багато інших. Зараз мода на них нібито минула, але це не означає, що самі історії хоч у чомусь застарілі. До того ж Геннінґа Манкелля цілком заслужено вважають батьком скандинавського нуарного детективу. Придуманий ним похмурий буркотун Курт Валландер втілює найкращі риси того, що може запропонувати цей жанр. Меланхолійний персонаж, мінорні пейзажі, моторошні таємниці. Холод шведського містечка може непогано врівноважити спеку українського літа. А книжку завжди можна доповнити кількома блискучими серіалами шведського та британського виробництва.

Купити книжку 

Дівчина, яку ми вбили

Поліна Кулакова. Дівчина, яку ми вбили – Вінниця: Дім Химер, 2020. – 160 с.

Читачі — та й письменники, якщо чесно, — остерігаються спойлерів. Особливо, коли мова йде про детективи. Роман Поліни Кулакової неначе відразу розкриває усі карти самою назвою. Що ж, насправді в авторки є кілька тузів у рукаві, адже зі смерті дівчини все тільки починається.  

 

Щедрого на спеку літа 1999 року в Івано-Франківську зграйка однокласників підмовляє п’ятнадцятирічну Ліду стрибнути через багаття. Недовго посперечавшись, дівчина погоджується. За якусь мить її замкнуть у комірчині двірника. Ніхто не помітить, що гаряча іскра вже торкнулася її нейлонової сукні. Оплавившись, синтетична тканина вб’є Ліду. Нещасний випадок лягає тяжким тягарем на плечі п’ятьох хлопчаків — Павла, Артема, Марка, Влада та Святослава. Багато років їх мучитиме провина, аж поки, через 17 років, вони не зберуться на рибній ловлі, де привиди минулого постануть знову.

 

Третій роман Поліни Кулакової захоплює з перших рядків і не відпускає до самого кінця. Нелінійна оповідь, легкий стиль та заплутаний клубок таємниць. Що ще потрібно для хорошого детективу? Книжку цілком можна проковтнути за вечір або одну поїздку в потязі.

 

Авторка веде читачів манівцями пам’яті і наче майстерна фокусниця, точно вивіривши таймінги, дістає все нових і нових скелетів із шаф своїх героїв. «Дівчина, яку ми вбили» схожа на підліткові слешери, на кшталт «Я знаю, що ви зробили минулого літа», «літні» тексти Рея Бредбері та Стівена Кінга й дебютну стрічку Софії Копполи «Незаймані самогубиці». Не дивно, що саме цей роман Поліни має скоро отримати екранізацію. На фільм обов’язково варто буде звернути увагу — він матиме дуже потужну основу.

 

Читайте також: Мандри у часі й просторі: 5 пригодницьких романів для читання влітку

 

Ілюстрації Мар’яни Микитюк
Дизайн Оксани Гаджій