дитліт

Українська дитяча книжка у Франкфурті-2022: меседжі та перспективи

27.10.2022

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Українську присутність на Франкфуртському книжковому ярмарку 2022 року, під час російсько-української війни, називають безпрецедентною і феноменальною. Він став доброю нагодою для української книжки – не тільки дорослої, але й дитячої – заявити про себе ширше та привернути увагу міжнародних видавців до українських тематик. Погляньмо, як українські видавці дитячих книжок скористалися цією можливістю та як описують перспективи галузі в умовах війни.

Українські репліки та гуманітарні акценти

Хоча «головне свято» дитячої літератури – Болонський ярмарок дитячої книжки – відбувається навесні, жовтневий Франкфурт теж є дуже важливим майданчиком для видавців і творців дитячої книжки з усього світу. Присутність української дитячої книжки на ньому мала, безперечно, гуманітарне забарвлення. 

Як зазначив Юрген Боос, гендиректор Франкфуртського книжкового ярмарку (ФКЯ), «в умовах гнітючої глобальної політичної ситуації цей ярмарок подав важливі сигнали». Одним з українських «сигналів» було гасло й програма українського стенду – «Наполегливість існування». 

 

Добірка дитячих книжок на ньому, ілюструючи цю репліку, презентувала, хоч і не надто наполегливо, видання для дітей з української історії та культури. 

Британське видання пізнавальної «Великої різдвяної книжки» Надійки Гербіш та Ярослава Грицака

 

Можна було очікувати, що українські видавці спробують зацікавити закордонних колег найсвіжішими дитячими книжками про війну, як «епічного», так і «терапевтичного» змісту, яких з лютого вийшло друком вже зо два десятки. Утім, попри очевидний інтерес, на стенді було представлено лише кілька таких видань («Битва за місто» Володимира Чернишенка, «Це тиха ніч, мій астронавте» і «Триматися за руки, сестричко» Оксани Лущевської, «Жерар-партизан» Івана Андрусяка та деякі інші). Чи вдалося українським видавцям домовитися про продаж прав на подібні книжки, та що саме вони експортуватимуть, стане відомо згодом, після підписання угод.

 

Тему війни в українських дитячих книжках обговорювали на спеціальній події, організованій Гете-Інститутом, за участі Крістіане Раабе, директорки Міжнародної молодіжної бібліотеки в Мюнхені (IJB). За час війни ця найбільша у світі колекція міжнародної літератури для дітей та юнацтва поповнилася десятками українських видань для дітей і підлітків. 

Саме Гете-Інститут став одним з головних «друзів» української дитячої книжки в Німеччині. Тут варто згадати про його ініціативу «Валізка з книжками» в кооперації з Німецькою бібліотечною асоціацією та Українським інститутом книги. Завдяки фінансуванню з боку Міністерства закордонних справ Німеччини Гете-Інститут станом на кінець вересня зміг закупити книжки для більше, ніж 600 німецьких бібліотек. Наразі йдеться про 20 тисяч книжок, розповіла Марія Шубчик, координаторка проєктів з літератури та перекладу Гете-Інституту в Україні та кураторка участі України на ФКЯ.

 

«Боляче, що ціною війни, але зрештою у великій частині німецьких бібліотек буде своя збірка чудових українських книжок, – зазначає вона. – Ми мріємо, що німецькі бібліотеки зможуть завдяки книгам інтегрувати у свою читацьку спільноту українців та створити безпечне і привітне коло однолітків, у якому українські діти зможуть познайомитися, погратися, згуртуватися навколо теми заходу, знайти нових друзів». 

 

Дитяча книжка стала «чи не головним гуманітарним культурним продуктом, через який комунікують з українськими дітьми за кордоном», – зазначає Оксана Карп’юк, менеджерка програм професійного розвитку в «Книжковому Арсеналі», коментуючи левову частку закордонної уваги до українських дитячих книжок. Переважно йдеться саме про гуманітарні ініціативи – закупівлі видань для бібліотек і центрів біженців, безкоштовний друк видань, резиденції для авторів, організацію презентацій тощо.

 

Читайте також: Наполегливість інформування: як українські історії звучали у Франкфурті

Увага зросла, але не все так просто

Щодо ринкової зацікавленості українськими дитячими книжками, то це складніше питання. Так, увага до України та українських книжок у світі сьогодні зросла, погоджується Юлія Козловець, координаторка Книжкового Арсеналу та одне з «облич» української професійної спільноти на цьогорічному ФКЯ: «Це відповідь на питання часу, бажання підтримати Україну та прагнення зрозуміти природу й причини того, що сьогодні відбувається в центрі Європи. Це бажання іноземних видавців поповнити свій актуальний видавничий портфель». 

 

«Тут одразу постає питання якості власне українського продукту: цікавить не просто українське, цікавить якісне, оригінальне, сучасне, націлене на міжнародну аудиторію і читача», – зазначає Козловець.

 

Щодо контенту, то «ми маємо розповідати й наші власні історії – про наш досвід, культуру, історію, про війну, про наше життя і його контекст – щоб наш голос продовжував звучати й звучав глибше; і свіжі універсальні історії – щоб попри все ми йшли в ногу зі світом, відображали загальні цінності та тенденції, зрештою, фокусувалися на тому, що життя триває, адже ані дитинство, ані підліткове дорослішання, ані течію дорослого життя та їхні виклики й потреби на паузу не поставиш, навіть під час війни», – вважає Жанна Капшук, головна редакторка видавництва «Книголав». 

Комерційна присутність української дитячої книжки за кордоном залежить і від уміння вітчизняних видавців зацікавити продукцією потенційних партнерів. Стало продають права на свої книжки видавці, що мають стабільних багаторічних партнерів за кордоном чи цілі відділи з міжнародної співпраці. Тут можна згадати «Видавництво Старого Лева», «Vivat» та деяких інших. Але значна кількість українських видавців дитячої літератури досі мала справу переважно з купівлею прав, але не з продажем. Цю науку більшості доводиться опановувати саме зараз – в умовах війни, як частину стратегії виживання.

 

«Ми довідалися про алгоритми продажу й придбання прав на видання, створені нашими іноземними колегами. Досі ми займалися створенням лише власних книжок. Наразі це справді дуже корисно для видавництва, для побудування міжнародних зв’язків, для поступу вперед», – коментує участь видавництва IPIO у Франкфуртському книжковому ярмарку його директорка Ольга Іванова

 

Видавництва «Крокус» й ArtBooks скористалися присутністю на ФКЯ, щоб тримати руку на пульсі.

 

«Нам дуже важливо було зустрітися з партнерами особисто, підтвердити наші попередні домовленості та заручитися розумінням і підтримкою. Можна сказати, що все вдалося та очікування виправдалися. Ми провели кілька дуже важливих зустрічей, обрали кілька класних ліцензій та змогли гідно презентувати наші книжки, які вийшли за останні кілька місяців», – розповіла Маша Курочкіна, головна редакторка видавництва ArtBooks.

Видавництву «Книголав» вдалося попередньо зацікавити закордонних видавців одним зі своїх видань. «Ми розуміємо, що робота щодо виходу на зовнішній ринок і продажу прав – процес складний, ми на початку шляху, але варто йти далі», – говорить Жанна Капшук.

 

Загалом українські видавці «неймовірні, тримають стрій, переформатовують і продовжують свою діяльність, вирішуючи задачі, з якими мало хто у світі стикався взагалі», – підкреслює Юлія Козловець

 

Фахівчиня бачить потребу в об’єднанні ресурсів задля вирішення спільних інтересів: тим, хто орієнтований на експорт фізичних книжок за кордон, допомогло б створення (або пошук) спільного імпортера в одній з європейських країн, спільного складу.

 

Багато хто замислюється про агенцію з продажу прав, яка представляла б інтереси кількох видавництв на міжнародних ринках. Потрібна й активніша роль УАВК та/або об’єднання частини видавців у менші спілки за спільними інтересами, що сприяло б ефективності лобіювання та просування української книжки за кордон, говорить вона.  

 

«У п’ятницю, 21 жовтня, я модерувала завершальну подію Спеціальної програми для видавців з України та сусідніх країн на нашому національному стенді. Головна ідея події була в тому, що на запитання «Як сьогодні допомогти українським видавцям?» найкраща відповідь (після «дайте нам зброю») – Just do business with us! Це про те, що робити спільні проєкти, шукати разом інноваційні ідеї, співпрацювати з українцями – це взаємовигідно та цікаво. І через спільні проєкти та якісний книжковий продукт помітність на міжнародній арені буде зумовлена не тільки війною, це буде гра в довгу», – резюмує Козловець.

 

Читайте також: Тьотя Суп і півники-герої: огляд найцікавіших книжкових новинок для дітей