Усе аж так погано: коли перекладуть навчальні книжки з математики й природничих наук?

2011 року cукупна вартість усіх автомобілів в Україні сягнула понад $10 мільярдів.  Для порівняння: у передвоєнні 2011–2013 роки витрати державного бюджету на всю науково-технічну діяльність щорічно були близько 5 мільярдів гривень. Але ми продовжуємо закатувати кошти в асфальт і не фінансувати розвиток науки й технічної галузі в Україні. А почати потрібно було років 29 тому, і не в останню чергу з якісних перекладів навчальної літератури з математики й природничих наук. І коли науковців чи студентів запитують, де наші винаходи й відкриття, вони можуть переадресувати запитання, за якими книжками навчатися? Бо за роки незалежності в Україні не видали й десятка перекладної навчальної літератури математично-природничого спрямування. 

Звання і знання

Щодо вищої освіти. З одного боку, проти 1991 року, коли в Україні було 150 вишів, зараз – понад 300 університетів/академій/інститутів. І якщо в нас поки не стовідсотково вища освіта, то з охопленням нею ми не відстаємо. Ба більше, від 1990-х років державним вишам почали надавати статус «національний».

Як ідеться в Положенні про національний заклад (установу) України (Указ Президента України від 16 червня 1995 року N 451/95), «Статус національного надається закладу (установі) України, який досяг найвищих показників у своїй діяльності щодо використання інтелектуального потенціалу нації, реалізації ідеї національного відродження і розвитку України, запровадження державної мови і є провідним серед галузевої групи закладів (установ) гуманітарної сфери. Статус національного закладу (установи) України може бути надано одному або декільком закладам (установам) залежно від їх кількості у відповідній групі, але не більш як трьом». А груп Указом Президента України від 29 квітня 1996 року N 304/96 визначили 17: класичні університети, технічні,… охорони здоров’я,… військові».

Станом на 2019 рік згідно зі звітом Національного агенства з із забезпечення якості вищої освіти, національних вишів уже 118 (тобто досягнення «найвищих показників» порвали вже всі обмеження, що не може не тішити). 

Але, з іншого боку, якщо подивитися на найвідоміші світові рейтинги навчальних закладів (наприклад, Academic Ranking of World Universities (Shanghai Ranking), Times Higher Education World University Rankings, QS World University Rankings), то наші виші в них сильно не світяться. Та й слабко, правду кажучи, теж. Зрозуміло, що рейтинги можна і є за що критикувати.  Але як вам результат на кшталт того, що лише  3% українських інтернів склали 2017 року міжнародний субтест United States Medical Licensing Examination. Вочевидь, у нас проблеми.  

Читайте також: Нова українська школа: свідоме читання, а не конкурс на швидкість

Дещо серйозніше

Один з основних чинників, що характеризує цивілізаційний розвиток країни, – рівень засвоюваних і продукованих знань. Рівень же засвоєння, зокрема, залежить від якості/наявності/сучасності відповідної літератури, яка б відповідала світовому рівневі, як власної, так і перекладної. Якість навчального матеріалу – серед головних проблем, і тут у ланцюжку причинно-наслідкових зв’язків брак перекладної літератури природничо-математичних напрямків не на останньому місці. Варто було б удоступнити для українських студентів зміст навчальних курсів, зокрема підручників, які публікують видавництва передових університетів світу. Скажімо, у вищезгаданих рейтингах у першій десятці обов’язково є Оксфордський і Кембриджський університети.

Відповідно, Oxford University Press – найбільше університетське видавництво світу та Cambridge University Press – найстаріше університетське видавництво світу і друге за обсягами.

Але й у куди менших видавництвах інших провідних університетів є що почитати.

Навчальна література найкращих університетів світу задавала б рівень (змістові стандарти), на який варто орієнтуватися студентам/аспірантам і науковцям/освітянам.

Власне, насамперед така література потрібна студентам. Не всім пощастить мати викладачів/керівників, які в курсі останніх наукових досягнень, не кажучи вже про перебування на лідерських позиціях у відповідних галузях. Тобто талановита молодь може просто не реалізуватися через недоступ до відповідної інформації (йдеться, зокрема, й про базову освіту). 

Безумовно, тепер є бібліотеки сучасної англомовної літератури, навчальні курси частини провідних університетів (але основи краще опановувати все ж рідною мовою, або принаймні якою володієш цілком вільно).

Як було і як є

Перекладної навчальної літератури українською мовою за радянських часів не було взагалі, бо тоді йшлося про будівництво «єдиної соціалістичної нації» з відповідною мовною політикою. Але й сьогодні, на 30-му році незалежності в Україні майже не виходить перекладна навчальна література з математики, природничих і технічних наук.

За 30 років незалежності видано 3 перекладні природничі книжки (ситуація з медичною дещо ліпша, з технічною — 0; почали виходити «програмістські» книжки).

Ось перелік:

• Класична механіка. Г.Іро (1999; ЛНУ ім. Івана Франка),
• Молекулярна біологія клітини, 4-е видання. Альбертс, Джонсон, Льюїс, Рафф, Робертс, Волтер (2007, Виданичий дім «Наутілус»), доповнена змінами до 6-го видання). Англійською вже вийшло 7-е видання (2014),
• Фізика для університетів, 10-е видання. Янг і Фрідман (2009, Виданичий дім «Наутілус»). На сьогодні англійською вже вийшло 15-е видання (2019). (1-е видання – 1949 рік). Було б добре оновити переклад (там є деякі зміни в оригіналі, хоч, певно, некритичні). І принаймні продавати активніше, бо в Києві книжки бачити не довелося.

Якщо ви можете навести приклади інших навчальних перекладів природничого спрямування автор статті тільки зрадіє.

Як могло б бути

Цю проблему не розв’язати зусиллями окремих видавництв та ентузіастів. Це значно питання державної політики. Не можна сказати, що українська влада не розуміє, як, наприклад, вважає експрезидент США Барак Обама: “Поліпшення освіти в галузі природничих і точних наук, технологій, інженерної справи і математики життєво необхідне для підготування наших студентів до конкуренції в економіці ХХІ століття”. Але от тільки в наших умовах швидше спишуть тисячі сторінок на розроблення політики, потім ще на дороблення/перероблення, а далі можна вже буде починати роботу над новим розробленням. Ну, або створять якусь чергову установу. Щодо представників українського бізнесу, то поки вони не давали особливих підстав запідозрити себе в розумінні ролі якісної науки/освіти. Хіба що дуже це приховують.

Отже, є проблема: як організувати в Україні випуск перекладної математичної/природничої/технічної літератури, що видають провідні університети світу та наукові видавництва?

З одного боку, маємо несприятливі умови та чинники:

1. Такої літератури українською всього кілька видань, а отже й мало перекладачів (редакторів) з відповідним досвідом. Наявні на сьогодні інтернет-ресурси (на кшталт r2u), де можна обговорювати термінологію і діставати поради щодо такого перекладу не досить відомі. Але залишаючись на місці, дорогу не осилити. 
2. На превеликий жаль, наша країна загалом не належить до технологічних лідерів. Отже, стовпцем стоятиме питання: навіщо забивати собі голову мудрованою літературою, якщо цих знань ніде застосовувати? Хіба що готувати кадри на експорт (але, щодо останнього, вже ліпше відплив мізків, ніж злив). Бракує стимулів для здобування високоякісної освіти. Це якщо ще не згадувати, що залік, іспит, диплом можна купити. Тому цілком можливо, що кількість українських університетів перевищує тепер кількість потенційних читачів відповідних книжок, але принаймні їх треба спочатку запропонувати.
3. На відміну від гуманітарної та суспільної літератури, на природничу/технічну нема грантової підтримки. 

З іншого боку, можна зазначити, що:

1. Виданню перекладної літератури нема альтернативи. Налагодження українського наукового перекладу дозволить якщо не запобігти, то принаймні завадити нашому дедалі більшому відставанню. Це дало б змогу принаймні теоретично (на пристойному рівні) опановувати новітні досягнення чи хоча б бути добре з ними обізнаними.
2. Попри дуже тривожні тенденції українська наука в різних галузях залишається на пристойному рівні. Не кажучи вже про людей, які прагнуть забезпечувати якісну освіту, і таких, що прагнуть її здобувати, а отже яким конче потрібна така література. Надання змоги охочим здобувати знання, що принаймні на рівні читаних/опрацьовуваних книжок відповідатимуть світовому, дозволить заповнити лакуни в освіті. Водночас така література слугуватиме орієнтиром для викладачів.
3. Поки з філантрокапіталізмом щодо науки/освіти в нас не складається, зацікавлені в інтелектуальному розвитку України, могли б самі взятися до розв’язання проблеми деінтелектуалізації суспільства, усвідомлюючи, що якісна освіта – основа існування сучасної держави, а тим паче «суспільства знань», і відповідно зорганізувавшись. Врешті, таку літературу якісно можуть перекладати лише фахівці з відповідних галузей. Просто перекладачі тут уже не зарадять.

Науковий переклад потребує значних коштів. На простому ентузіазмі можна робити  хіба одиничні книжки, тобто буде такий собі в’ялоплинний процес.

Є добрий підхід, можливо, єдиний реальний – краудпаблішинг. Серед основних критеріїв добору книжок можуть бути, наприклад, такі: а) відомі книжки (зазвичай неодноразово перевидавані, отримали престижні премії, знамениті автори); б) найкращі видавництва (Oxford University Press, Cambridge University Press, Princeton University Press, MIT Press, Springer, Pearson, Wiley та ін).

Мільйона доларів вистачить для випуску принаймні 50 основних університетських підручників (і це дозволило б за десяток років перекрити найнагальніші освітні потреби). Питання в тому, чи захочуть його потратити потенційні читачі.

Читайте також: 9 нон-фікшн книжок із фізики й астрономії

А як ні?

Колись Юрій Шевельов писав, що «в УРСР певні речі неможливо здійснити через політичні обмеження, з одного боку, і через елементарне неуцтво – з іншого». На жаль, в незалежній Україні останнє в численних галузях тільки зростає. Справа досить важка, враховуючи наші реалії, але альтернатива проста: або розвинута держава, яка засвоює і продукує нові знання, або шароварна за формою і неспроможна за змістом, до того ж нетривала в часі.

Не беручи участі в передових наукових проєктах і не забезпечуючи якісної освіти, Україна буде недолугою і слабкою. Якщо буде. Не працюватимемо на колайдері, не освоюватимемо космос тощо — скорочуватиметься інтелектуальний український горизонт, а вже скорочення фізичного українського простору стане лише питанням часу, бо сподівання на зовнішній захист у разі чого зазвичай перебільшені. Чи знайдуться охочі читати літературу провідних університетів світу – це по суті певний тест на інтелектуальну спроможність країни. Некомпетентність надто дорого обходиться.

На відміну від всеосяжних проєктів реорганізації економіки, епохальних змін у врядуванні, «великого будівництва» тощо, запустити систематичний науковий переклад – досить конкретна, цілком реалізовна і певно корисна справа. Є багато організаційних проблем: залучення перекладачів, видавництв, науковців, термінологів тощо, але всі вони розв’язні в процесі: обговорити, зоорганізуватися охочим, взятися до конкретної роботи. 

Читайте статтю Максима Стріхи Як «звичайні генії» роблять науку 

Трохи конкретики

Насамкінець, на прикладі двох книжок з фізики (для інших сфер аналогічно) оціню затрати на такі видання. Їх вибрано тому, що:

1. Вони найобсяжніші ~ 1500 сторінок [бувають більші, але рідко, принаймні серед однотомових]. Тож, власне, щодо них матимемо діапазон верхніх затрат [поміркованих]. Здебільшого підручники мають 500–750 сторінок, і згрубша, щоб зоорієнтуватися, затрати, відповідно, можна ділити на 2 чи 3.
2. Одна книжка – вступний курс фізики – розрахована на широкий загал [починаючи від старшокласників [хоч і не весь матеріал] та бакалаврів], і не тільки на фізиків. Друга – на магістрантів, аспірантів і далі. Тобто за складністю, вони рознесені й розраховані на дещо різні авдиторії.
3. Перша книжка чорно-біла, друга – кольорова. Тобто за витратами на друк, вони різнитимуться десь вдвічі.

1. Richard P. Feynman, Robert B. Leighton, Matthew Sands. The Feynman Lectures on Physics, boxed set: The New Millennium Edition. Basic Books; New Millennium ed. Edition, 2011, 1552 pages [«Now, we are reintroducing the printed books to the trade, fully corrected, for the first time ever, and in collaboration with Caltech», тобто вперше повністю скоректована]. Книжці одного з найвидатніших фізиків ХХ ст. Річарда Файнмена, Великого Пояснювача, уже за 50 років. Мабуть, найпопулярніша книжка з фізики: понад 10 перекладів, понад 1,5 млн проданих англійською мовою книжок і ще більше іншими. Книжка складається з 3 томів. У 2013 році Калтех, скооперувавшись з The Feynman Lectures Website, виклав книгу у вільному доступі. На Амазоні паперове видання  – $133,75. Українське паперове видання варто робити 1-томовим [це десь 1600 с.]

Для видання 500 примірників потрібно буде [орієнтовно]: 2000 [авт. пр.] + 6500 [переклад] + 6500 [друк] + 1500 [наук. ред.] +2500 [видавн. витрати], тобто 1 примірник коштуватиме $38–40, або за накладу 1000 примірників – $26–27. Якщо ж робити електронне видання і домовитися з Калтехом про вільне поширення книжки, то затрати відповідно менші, але в українських реаліях робота над перекладом тоді буде, найпевніше, за спасибі. І зрозуміло, що тоді можна не сподіватися на перманентний процес перекладу такої літератури. Тож оптимальний варіант комбінований: зібрати команду з 8–12 перекладачів, які, взявшись до роботи, її закінчуватимуть, домовитися з Калтехом, перекласти, вичитати, зредагувати, змакетувати, виставити весь текст у вільному доступі, зібрати зауваги, внести правки і після цього, якщо будуть охочі, мати паперове видання. Звісно, ніхто не відміняв купівлю авторського права у видавництва Basic Books.

2. Thorne K. S., Blandford R. D. Modern Classical Physics: Optics, Fluids, Plasmas, Elasticity, Relativity, and Statistical Physics. Princeton University Press, 2017, 1552 pages. [Новаторський підручник з класичної фізики двадцять першого століття, для магістрантів і далі, висвітлює основоположні концепції та застосування шести основних галузей класичної фізики: статистичної фізики, оптики (хвиль будь-яких видів), еластодинаміки, механіки рідин, фізики плазми; спеціальної і загальної теорії відносності та космології. Ця книжка виросла з цілорічного курсу, який видатні дослідники Кіп Торн та Роджер Блендфорд викладали в Калтеху протягом майже трьох десятиліть. 

Шість основних тематичних розділів розроблені так, що їх можна використовувати в окремих курсах, і книга надає неоцінну довідкову інформацію для дослідників. Вона подає всі основні галузі класичної фізики, крім трьох: класичної механіки, електромагнетизму й елементарної термодинаміки. Сотні кольорових рисунків, близько 500 вправ. На Амазоні: eTextbook – $93.99, hardcover – $111.53. К. Торн, зокрема, був файнменівським професором Калтеху. Також прочитав у квітні 2017 року останню на сьогодні, 51-у, лекцію пам’яті нашого земляка Г. Гамова (George Gamow Memorial Lecture; її традиційно запрошують читати найвидатніших фізиків, серед них, зокрема, 26 нобелянтів), а в грудні того ж року отримав Нобелівську премію з фізики.

З останнього, він був науковим консультантом фільму “Тенет” (2020) (де, за сюжетом, російські терористи захопили Національну оперу України). Книжка – Winner of the 2018 PROSE Award in Textbook / Physical Sciences and Mathematics, Association of American Publishers (З 1976 року Асоціація американських видавничих премій за професійну та наукову досконалість (PROSE Awards) визнає щороку найкращих у професійній і науковій видавничій справі, відзначаючи авторів, редакторів і видавців, чиї знакові роботи досягли значного прогресу у відповідних галузях дослідження. https://proseawards.com/).

Щоб прочитати всю книжку, певно, знайшлася б пара десятків, ще, можливо, сотня-друга захотіла б прочитати окремі частини книжки, певно, стільки ж десь захочуть подарувати її коханій дівчині/дружині.

За накладу 500 примірників, така книжка коштуватиме $53–55. Звісно, якщо поглянути, на виші, у яких факультети з фізики (а в Україні їх набереться з десяток), то сподівання на читачів є. 

З досвіду видання «Вступу до алгоритмів» Т. Г. Кормена, Ч. Е. Лейзерсона, Р. Л. Рівеста, К. Стайна (дещо менша за обсягом – під 1300 с., а отже й з нижчою вартістю примірника) кілька сотень читачів-покупців знайшлося, навіть не всім вистачило: щоправда, частина накладу (понад  півтори сотні примірників) була направлена деяким провідним університетам безплатно. І це добрий знак. А от щодо фізиків-покупців (а також перекладчів), то тут без експерименту не з’ясувати.

P.S. Охочі узятися до перекладу Файнменових лекцій (для початку) пишіть.

А ось приблизний список математично-природничої літератури, яку варто видати українською.

P.P.S. Шимон Перес якось порадив: «Українці, не впадайте в депресію. Криза – не вічна. Лише від вас залежить, якими вийдете з неї – сильнішими чи слабшими. Йдіть за наукою. Інвестуйте в освіту. Не намагайтесь розв’язати проблеми минулого. Робіть ставку на майбутнє. Тоді станете сильнішими й деякі конфлікти розв’яжуться самі по собі». Може прислухатися?