В Ірландії бібліотекар створив віртуальну Українську читальню

Ірландський бібліотекар Колм О’Коннор відкрив віртуальну Українську читальню з творами класиків, народними казками в окремій дитячій кімнаті, полицями пам’яті Розстріляного відродження й «Недописаних» та багатьма іншими деталями. Про це він розповів Читомо.

Українська читальня запрацювала на базі The Library After Dark. Це онлайн-бібліотека, якою відвідувачі мандрують як справжньою будівлею: відчиняють двері, заходять у кімнати і знаходять книжки на полицях. Колм почав її створювати на початку вересня 2026 року і працює над нею сам у вільний час. За два місяці її відвідали приблизно 2 000 людей.

«Майже в кожній цифровій колекції ви або вводите щось у пошук, або гортаєте список. Це зручно, коли знаєте, що шукаєте. Але коли блукаєш, буває інше: випадковість, несподіванка, книжка, яку ти сам ніколи б не знайшов», — пояснює Колм О’Коннор.

Тексти для української читальні автор узяв із Вікіджерел. У Project Gutenberg, звідки походить більшість книжок бібліотеки, українських текстів немає. До кімнати увійшли твори Івана Котляревського, Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки та Михайла Коцюбинського, а також письменників Розстріляного відродження. «Я б дуже хотів, щоб українська кімната росла, доки не стане окрасою всієї бібліотеки», — каже він.

До Дня української писемності та мови з 27 жовтня до 9 листопада в кімнаті на пюпітрі лежала «Енеїда» Котляревського, а під Шевченковим малюнком «Укріплення Раїм. Вид з верфі на Сир-Дар’ї» 1848 року стоїть чобіт, у якому можна знайти захалявну книжечку з віршами. Після листа Читомо Колм переніс появу «Енеїди», відповідно до нової дати свята, і переклав українською назви двох розділів, які залишалися англійською.

Як пояснює Колм, кожен предмет у кімнаті задуманий так, щоб його знаходили, а не читали про нього на табличці. Якщо зіграти на сопілці Лукаша, відвідувач потрапляє в ліс з «Лісової пісні», де біля старої верби з’являється Мавка. З вікна на стіні видно місячну ніч над Дніпром із білою хатою та вишневим садком до вірша Шевченка. 

«Бандура грає “Щедрик” Леонтовича, бо цю українську мелодію знає весь світ, навіть якщо не знає, що вона українська», — розповідає Колм. А коли бібліотечна кішка Кліо засинає на столі, бандура грає колискову «Котику сіренький». 

Окремо стохть полиця Розстріляного відродження біля дверей під свічкою як меморіал. Зовсім нещодавно розробник поставив на полицю книжки з порожніми корінцями під табличкою «Недописані · The Unwritten · від 2014 року». На картці біля полиці йдеться, що Розстріляне відродження не закінчилося 1937 року, а однойменний проєкт пам’яті зафіксував понад 300 вбитих з 2014 року представників літературної спільноти, серед них Вікторія Амеліна та Максим Кривцов. Про це Колм дізнався з новини Читомо. 

Для дітей облаштували окрему кімнату. Вхід до неї — через широку розписану арку під рушником у східній стіні читальні або через маленькі жовті двері з холу міжнародного крила. На низьких полицях стоять народні казки й байки Леоніда Глібова для наймолодших, а для старших — Франкова збірка «Коли ще звірі говорили» і «Лис Микита», «Олеся» Бориса Грінченка, «Захар Беркут» Франка та «Облога Буші» Михайла Старицького. 

Казка «Рукавичка» відображається з паперовими фігурками навколо червоної рукавички — щоразу, як відвідувач натискає, з’являється нова тварина і говорить слова казки. По кімнаті сховали шість дерев’яних кубиків з літерами, з яких складається слово «калина». Читати можна на лаві з подушками, а в грудні під подушкою святий Миколай залишить подарунок. Ще в кімнаті є секрет з «Котигорошка», який Колм пропонує читачам знайти самостійно.

До Дня пам’яті жертв Голодоморів, 28 листопада, у кімнаті з’явиться свічка з колосками пшениці, яку читачі зможуть запалити, а на Різдво — дідух.

Біля кожного твору в кімнаті є коротка нотатка від імені бібліотекарки — персонажки, яка зустрічає відвідувачів у Великому залі. Чернетки цих нотаток складають ШІ-асистенти, а потім їх перевіряють Колм і читачі, які знаються на темі, зокрема Український інститут книги. Відтепер кожна нотатка в українській кімнаті має й англійський переклад.

ШІ-асистенти пишуть і код бібліотеки, а цитати персонажів автоматично звіряють з текстами книжок. «Я вирішую, навіщо ця бібліотека, які в ній кімнати і що стоїть на полицях. Правила й цінності бібліотеки записано в одному файлі, і асистенти мусять їх дотримуватися: наприклад, українські нотатки пишемо українською і нічого не вигадуємо ні про книжку, ні про автора», — каже Колм.

Український інститут книги допоміг Колму виправити дві неточності. Малюнок Шевченка 1848 року помилково був підписаний як автопортрет, а «Гайдамаки» відображалися як проза. Після цієї правки усі вірші в бібліотеці зберігають поділ на рядки.

Розробник поділився, що вивчав міжнародні відносини, а українську кімнату створив, щоб підтримати українців. «Українську літературу за кордоном так часто не помічали або видавали за чужу, що мені здавалося особливо важливим дати їй власну кімнату. Україна годує світ і буквально — зерном, і культурно — своїми письменниками, музикою, мистецтвом. Я хотів, щоб бібліотека показувала друге так само ясно, як усі знають про перше», — пояснює він.

Колм порівнює українську історію з ірландською — обидві мови витісняли імперії. У бібліотеці є Ірландська кімната з Келлською книгою під склом і Українська читальня з Пересопницьким Євангелієм. «І в Ірландії, і в Україні письменники попри все зберегли мову живою. Мені подобається думати про ці кімнати як про дві кімнати для двох мов, які не дали себе заглушити», — каже він.

Відколи почалася повномасштабна війна, Колм спілкувався з багатьма українцями, які приїхали до Ірландії. «Я захоплююся їхньою силою та вірою в майбутнє. Дуже сподіваюся колись приїхати в Україну, і як бібліотекар першим ділом піду до Софійського собору в Києві — там Ярослав Мудрий майже тисячу років тому зібрав першу бібліотеку Київської Русі», — ділиться він.

Російської читальні в бібліотеці не буде. Кілька російських класичних творів, що там були, Колм прибрав, після того як Посольство України у Великій Британії звернуло увагу, що росія використовує культуру як інструмент пропаганди.

«Після звірств, які росія вчинила в Україні, я не зміг би створити російську читальню з чистою совістю. Українську я зробив, бо захоплююся українцями і хочу бути поруч із ними, і це не зміниться», — наголошує розробник.

Автор планує додати до бібліотеки англійські переклади Шевченка, що є в суспільному надбанні. Крім української, у міжнародному крилі бібліотеки є іспанська, португальська, китайська, французька, латинська та італійська читальні, а згодом Колм хоче додати кімнати для мов гінді, урду та бенгальської.

Бібліотека й українська читальня регулярно оновлюються. Читальня доступна за посиланням.

Віднедавна до читальні веде вказівник: у Великому залі біля входу до міжнародного крила висить синьо-жовта вивіска «Українська читальня». У самому крилі з’явився хол із глобусом і дверима до кожної читальні. Українські двері — прямо навпроти входу, між соняшниками. Цією кімнатою також завершується екскурсія для нових відвідувачів бібліотеки. 

Нагадаємо, на початку 2026 року в бібліотеці ірландського міста Голвей з’явилася українська книжкова поличка. У березні 2023 року «Читомо» та проєкт LitCentr створили мапу з 388 просторами в 22 країнах світу, де є українські книжки. 

Фото: скриншоти сайту, надані Читомо розробником