Відійшов у вічність прозаїк, поет і дисидент Ігор Калинець

У віці 85 років відійшов у засвіти поет і прозаїк, один із представників так званої «пізньошістдесятницької» генерації та дисидентсько-самвидавного руху в Україні, політв’язень Ігор Калинець. Про це повідомив мер міста Львів Андрій Садовий на своїй фейсбук-сторінці.

«Відійшов у вічність Ігор Калинець — почесний громадянин міста Львова, поет, письменник, дисидент, багаторічний політв’язень радянських таборів. Разом із Іриною Калинець вони стали голосом української гідності у найтемніші часи. Світла пам’ять. Щирі співчуття рідним і близьким. Львів сумує», — написав Садовий.

Ігор Калинець народився 9 липня 1939 у місті Ходорів, Львівської області. У 1956–1961 роках навчався на філологічному факультеті Львівського університету. Після його закінчення працював у Львівському обласному державному архіві, де провів понад десять років — з 1961 до 1972 року.

Був засуджений за участь у дисидентському русі 11 серпня 1972 року на 6 років ув’язнення суворого режиму й 3 роки заслання. Своє покарання письменник відбував у Пермських концтаборах разом з Іваном Світличним, Василем Стусом і Миколою Горбалем.

У 1992 році став лавреатом Шевченківської премії та премії імені Василя Стуса. 2015 року був висунутий Інститутом Івана Франка НАН України як кандидат на Нобелівську премію з літератури. У 2016-му указом Петра Порошенка був нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого IV ступеня, проте відмовився від нього, на знак протесту проти, за його словами, «жорстокого зросійщення». 

У 2022 році Ігор Калинець отримав відзнаку «Народний поет України».

Поетична творчість Ігоря Калинця поділяється на два основні періоди: до ув’язнення та під час ув’язнення і виселення. 

До 1972 року він створив дев’ять поетичних книжок, з яких офіційно в УРСР була надрукована лише перша — «Вогонь Купала» у 1966-му, решта поширювалися в самвидаві. Під час ув’язнення та виселення, протягом 1972–1981, поет написав ще вісім збірок, які також функціонували лише у самвидавному обігу аж до 1991 року — з урахуванням цього поділу видали два томи його поезій: «Пробуджена муза» (Варшава, 1991) та «Невольнича муза» (Балтимор — Торонто, 1991). 

Ілюстрації до збірки «Відчинення вертепу» (опублікованої в Лондоні під назвою «Поезії з України») у 1969 році створив художник Богдан Сорока, за що проти нього було порушено кримінальну справу, а його ім’я тривалий час заборонялося в офіційній пресі. 

Серед інших знакових збірок Калинця — «Підсумовуючи мовчання» (1971), «Коронування опудала» (1972), «Слово триваюче» (1997), «Терновий колір любові» (1998).

Нагадаємо, у 2018 році у мережу виклали фільм під назвою «Пан Ніхто, або Йосиф Прекрасний» про поета-шістдесятника Ігоря Калинця. Стрічка з’явилася на YouTube-сторінці режисера Олександра Фразе-Фразенка.