біографічний фільм

Вийшов фільм-портрет про полеглого військового й журналіста Максима Мединського

18.03.2025

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Онлайн-меморіал про життя полеглих «Завдяки» випустив фільм-портрет про полеглого захисника України, добровольця, комунікаційника та журналіста Максима Мединського. Про це Читомо повідомили представники меморіалу.

У фільмі зібрані спогади рідних, друзів, архівні кадри та  відеозаписи, що дозволяють глядачам відчути, якою людиною був Максим Мединський, чим він захоплювався, які плани мав на майбутнє, про що мріяв, чому приймав ті чи інші рішення.

 

Максим Мединський родом з Болграда Одеської області. Закінчив факультет журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю видавнича справа й редагування. Працював у Міністерстві інфраструктури України.

.

Уперше пішов на фронт з власної ініціативи у  2014-му році, у 2022-му теж захищав Україну. У Максима залишився трирічна донька і дружина.

.

У лютому 2022-го року журналіст дав інтерв’ю проєкту «Жителі Києва». Він розповів, що виріс у військовій сім’ї. Його батько ­— військовий журналіст. Мати, вчителька за освітою, теж служила. Друзі дитинства Максима — діти військових, що так само як і майбутній журналіст, змалку мріяли бути десантниками.

.

«Мені ніколи не було страшно втратити своє життя, лише боявся втратити його якось по-дурному. Тому не стояло питання: йти на війну чи ні. У моїй країні війна, отже я маю її захищати», – писав Максим у 2016 році.

.

У 2015 році повернувся з війни, планував створити сім’ю.

.

«Але зараз я готовий йти на війну, бо не хочу, щоб вона (донька  ред.) жила в совку. Мене багато чого не влаштовує в наших сьогоднішніх реаліях. Проте ці внутрішні проблеми ні за яких умов не можна порівнювати з можливістю чергової окупації. Їхати звідси я як не хотів, так і не хочу. Хоча буває відчуття, що задовбало, все. Та все ж жити в іншому місці не хочу», – розповідав він для проєкту у 2022-му році.

.

Максим Мединський загинув навесні 2022 року.

.

Проєкт «Завдяки» створений, щоб пам’ятати полеглих захисників України. Перша документальна стрічка про полеглого воїна,  добровольця, командира розвідувальної групи ЗСУ, Яра Батога, вийшла в лютому 2025 року.

.

Платформа «Завдяки» відкрита для всіх, хто хоче поділитися історією своїх рідних або знайомих. Вона має два формати: сайт, де можна заповнити анкету про полеглого, яка потім перетворюється у його персональний профіль, а також, якщо близькі погоджуються, команда проєкту знімає документальну стрічку про героя.

.

«”ЗавдЯки” – це хроніка, яка через роки допоможе встановити справедливість, зафіксує імена, історії та мрії тих, кого забрала війна. Ми збираємо реальні обличчя реальних людей, щоб їхній голос звучав і надалі», — наголошують у команді проєкту.

.

Як повідомлялося, у 2024 році у Вінниці родина загиблого на фронті журналіста, філолога, військового Миколи Рачка відкрила в його пам’ять книгарню-кав’ярню «Герої». Того ж року в одному з мікрорайонів Кривого Рогу родина загиблого на фронті військового Олексія Різниченка відкрила вуличну бібліотеку його пам’яті.

.

Чільне зображення: благодійний проєкт «Завдяки»