Вийти з бульбашки. Як минув фестиваль «Книжкова країна» на ВДНГ

Менше ніж за рік у Києві заснували вже 3 книжкові фестивалі. Цього року сезон стартував не з найбільшого і найвідомішого «Книжкового Арсеналу», а з «Книжкової країни», що 25-28 квітня вперше відбувся на ВДНГ у столиці. Це повноцінний книжковий фестиваль із ярмарковою та дискусійною складовими. За словами організаторів, упродовж 4 днів його відвідали понад 68 тисяч людей. Приголомшливий успіх, як для події, що відбувається вперше, еге ж? Які враження видавців і відвідувачів, що вдалося й чого бракувало «Книжковій країні» – читайте у нашому репортажі.

Можливий рецепт успіху: місце проведення й програма

З 2015 року ВДНГ приваблює киян і гостей міста численними фестивалями, виставками, ярмарками, розважальними локаціями, однак досі серед них не траплялося настільки масштабних літературних подій (за винятком Книжкового Кураж Базару, що відбувся у 2017). «Книжкова країна» стала першопроходцем: події фестивалю відбувалися одночасно в кількох павільйонах, кожен з яких мав певне тематичне спрямування:

1 — книжковий ярмарок (окрім павільйону, той тривав і ззовні) та дискусії про актуальні культурні тенденції і явища та книжкові презентації;

2 — цілковито присвячений дитячій літературі (обговорення дитячих книжок, майстер-класи та ігри для найменшеньких відвідувачів);

4 — зосереджувався на темі війни, авторів-військових та ветеранської літератури й поезії;

5 — націлений на професійну авдиторію, з панелями про розвиток галузі, важливі зміни на ринку тощо;

6 — поєднував усе перераховане з акцентом на презентації та події, цікаві ширшому колу відвідувачів. 

У межах заходу відбулося 324 події. З них 80 — освітні та майстер-класи та ще 59 автограф-сесій. Більшість заходів пройшли в павільйонах, однак і в оранжереї та поблизу зовнішніх стендів видавництв відвідувачам не доводилося нудьгувати: придбавши книжки, вони могли піти на одну з автограф-сесій, майстер-клас або ж просто почитати придбане де-небудь в парку поблизу. Орієнтуватися допомагали велика карта біля одного з павільйонів та програма подій, яку оголошували щогодини. І організатори,  й гості погоджуються, що саме локація змогла привабити велику авдиторію, адже на фестиваль завітали як ті, хто йшов на нього цілеспрямовано, так і ті, хто проводив тут вихідний день й натрапив на велелюдну книжкову виставку. Цікаво, що останніх була більшість: майже 60% відвідувачів раніше ніколи не були на книжкових подіях.

На фестиваль прийшли як затяті читачі, так і люди, що лише починають цікавитися літературою. Серед них багато дітей і молоді. Нам особливо приємно, що вдалося залучити людей із різними інтересами та захопленнями

 

—  засновник «Книжкової країни» Євген Мушкін

Відвідуваності сприяли й супутні фактори: вільний вхід, незвично тепла, як на квітень, погода й переважна відсутність повітряних тривог. Утім, упродовж першого дня фестивалю їх таки було аж 4. Варто зауважити, що під час тривоги людей закликали пройти до найближчого укриття, маршрути до яких вказували на банерах поряд із павільйонами.

Успіхи й невдачі подієвої частини

Подієва частина фестивалю виявилася насиченою й різноманітною, тож часом між цікавими заходами навіть доводилося обирати. Зауважимо, фестиваль був тематично поділений не лише за павільйонами. Перші два дні були більш націлені на професійну авдиторію (відбулася низка подій, присвячених загроженому стану бібліотек і видавництв в умовах війни, розвитку і викликам книжкового ринку в Україні станом на зараз, поверненню нині окупованих територій до українського інформаційного простору тощо). А під час другої частини організотори орієнтувалися на ширше коло відвідувачів, зокрема і на дитячу авдиторію. До слова, школярі та студенти склали третину від всіх гостей фестивалю.

«Ми прагнули відрізнятися від Книжкового Арсеналу й зацікавити різну авдиторію: якщо КА  — більш професійний захід, то ми мріяли залучити тих, хто ще не читає, але прагне до цього. Якнайбільше ми намагалися закликати до відвідування дітей. Думаю, що наша мета здійснилася», — коментує співорганізатор фестивалю, виконавчий директор Асоціації українських видавців і книгорозповсюджувачів, голова благодійного фонду «Бібліотечна країна» Ігор Степурін.

Дискусійна частина, присвячена книжковому ринку, запам’яталася насамперед численними подіями про бібліотеки та дискусією «Український книжковий ринок 2024 року: виживання чи зростання?». Участь в останній узяв і виконувач обов’язків міністра культури й інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

«Цей фестиваль показав, що кияни зробили остаточний вибір між українською й російською мовами у книговиданні. Ринок спокійно розвивається на базі українськомовних. Є велика проблема завезених з росії контрафактних видань та відсутності розроблених підзаконних актів до закону про заборону ввезення російських і білоруських книжок, а зустріч з в.о. міністра культури Ростиславом Карандєєвим під час однієї з дискусій показала, як мало Міністерство може зробити в умовах обмеженого фінансування. Таким чином професійні події фестивалю зафіксували, що книжковий ринок існує, але держава ключової ролі в його регулюванні не бере. В умовах війни з росією, яка триває і в інформаційній площині, це — неприпустимо», — наголосив директор видавництва «Фоліо» й очільник УАВК Олександр Красовицький.

Очільниця Українського інституту книги Олександра Коваль зазначає, що професійна панель могла б мати інші акценти: «Я побувала переважно на професійних заходах, куди мене запрошували виступати. Це були звичні останнім часом дискусії без альтернативних думок, вибір спікерів міг би бути іншим. Професійна дискусія потрібна, щоб підсвітити проблемну ситуацію чи спробувати спільно зайти рішення. Тут цього не було».

У подіях для широкої авдиторії брали участь добре знані культурні діячі, як-от Сергій Плохій (онлайн), Віра Агеєва, Ростислав Семків, Ахтем Сеітаблаєв, Євгеній Стасіневич, Тетяна Гонченко, Ярина Чорногуз та інші. Якщо в четвер та п’ятницю вільні місця в залах ще були, то в суботу й неділю на подіях людей було стільки, що відвідувачі слухали дискусії, стоячи поблизу входу до павільйонів, зокрема під час стала дискусії «Чи можуть українські книжкові блогери стати мільйонниками й вийти за межі аудиторії, яка “і так читає”?».

Найпопулярнішими за кількістю слухачів стали поетичні читання «Фронтмени» від «Культурного десанту», запис нового епізоду YouTube-проєкту «Шалені автор(к)и», а також книжковий клуб із Валерієм Пекарем «Демонтаж імперії». Дуже велелюдною була й презентація новинок «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ» за участю Івана Малковича.

Це фестиваль, в який ми спочатку не вірили, але він дуже мене потішив. Тут безліч людей, що прийшли на подібну подію вперше. Це унікально. Як кажуть організатори, 42% відвідувачів стверджують що фестиваль надихає їх читати більше. Це чудово і важить навіть більше за продажі, які в нас дуже непогані

 

— Іван Малкович

Однією з найпопулярніших на «Книжковій країні» стала бібліотерапевтична локація, де психологиня з бібліотекаркою виписували «рецепти на книжки» під запит відвідувачів. Найбільш поширеними серед запитів гостей були бажання абстрагуватися від реальності й відчути емоції разом із головними героями, а також навчитися краще справлятися з тривожністю та невизначеністю. Усього в межах проєкту видали 350 таких рецептів, здебільшого на художню й психологічну літературу.

«Фестиваль дуже класний, я не очікувала, що стільки людей купують книжки, відвідують літературні події. Дуже приємні враження щодо організації. Єдине, що добиратись сюди важко через відсутність метро, але якщо скільки людей подолали логістичні труднощі й прийшли по книжки, то значить, нам є, що захищати», — ділиться враженнями поетка, музикантка й військова Єлизавета Жарікова.

Павільйон номер 4 як простір для розмов про найболючіше

Війна відчувалась і відображалась в багатьох подіях фестивалю. На «Книжковій країні» були зокрема стенди ветеранів і військових (видавництво «Білка», стенди Віталія Запеки, підрозділу «Культурний десант» й платформи для збору коштів для бригади «Азов» AZOV.ONE та інші).

Ми стоїмо трохи осторонь від загального книжкового ринку. Щоразу, коли ідеться про книжки про війну, я впевнююсь, що читають і пишуть їх зараз дуже сильні люди. Щоб писати про війну, потрібно багато мужності й сили духу

 

— Ірина Білоцерковська

У павільйоні номері 4 всі події були присвячені дійсним військовослужбовцям і ветеранам. Там відбулося й кілька поетичних вечорів військових-поетів та презентацій їхніх книжок («Полон» Валерії Суботіної, «Історія впертого чоловіка» Олександра Терена тощо) та автограф-сесій. Окремо варто згадати організований Оленою Герасим’юк й Валерієм Пузіком вечір пам’яті Максима Кривцова, в основу якого ліг його вірш «Ток-шоу “Війна”».

Суб’єктивно найліпшою подією цього павільйону (а можливо, і всього фестивалю) стало читання мілітарної поезії «Фронтмени», організоване «Культурним десантом», під час якого якої свої вірші виконували Артем Полежака, Павло Вишебаба, Сергій Харчук, Олена Герасим’юк, Дмитро Лазуткін, Мальва Кржанівська, Єлизавета Жарікова, Федір Рудий, Сергій Рубнікович та Єва Тур. Прозвучали й вірші тих поетів-військових, хто фізично не зміг приїхати на подію (Ігоря Мітрова, Антона Полуніна, Валерія Пузіка, Артема Антонюка, Артема Нагайченка), загиблих (Максима Кривцова, Олексія Івакіна (у перекладі Олени Герасим’юк)) і зниклих безвісти (Миколи Леоновича, Бориса Гуменюка). Окрім того, презентували пісню «Під весняним дощем» гуртів «Крихітка» й «Хейтспіч» на вірш Олени Герасим’юк.

На фестивалі відбулася низка благодійних подій і зборів. Акції влаштовували зокрема БФ «Рій», ГО «Реформація», «Гуркіт» — усього вдалося зібрати понад 250 000 грн. А в межах проєкту «Книга на фронт», що заохочує небайдужих купувати й передавати літературу військовим, отримали 350 книжок.

Важливо, що люди приносили художню літературу, яка сприяє ескапізму. Відвідувачі фестивалю підходили до стенда, запитували про ініціативу й згодом поверталися з обраними ними книжками

 

— Андрій Овчарук

Читайте також: Воєнна література – тепер це і є укрсучліт

Підсумки книжкового ярмарку

За даними організаторів на «Книжковій країні» продали близько 85 000 книжок. Частина відвідувачів схвально відзначила присутність не лише найбільших видавництв, а й нових та менш відомих, а серед переваг виділили можливість придбати не лише книжкові новинки, а й раритетні видання.

Як повідомив Forbes генеральний директор видавництва «Ранок» Віктор Круглов, продажі дитячої та Young Adult літератури на фестивалі принесли понад 500 000 грн. Такий самий дохід видавництво отримало за всі продажі на KyivBookFest.

Ми задоволені продажами. Добре, що авдиторія покупців здебільшого була не книжкова, таким чином фестиваль став спробою вийти поза книжкову бульбашку. Це дуже цінно

 

— Юлія Орлова

Генеральна директорка Vivat Юлія Орлова розповіла, що зазвичай  виторг видавництва на «Книжковому арсеналі» перевищує 1 млн грн, хоча минулого року отримали у 10 разів менше. На KyivBookFest Vivat продав книжок на 606 000 грн.

У коментарі Читомо керівник відділу продажів видавництва інтелектуальної літератури «Дух і літера» Леонiд Вайденфельд розповів, що вродовж фестивалю відвідувачі придбали 290 примірників. Співзасновник видавництва Discursus Василь Карп’юк повідомив, що читачі придбали 400 примірників вартістю орієнтовно 90 000 грн та зазначив, що ці продажі трохи більші, ніж на фестивалі «Книжковий Арсенал». Директор проєктів видавництва «АССА» Роман Шевчук розповів, що відвідувачі фестивалю придбали понад 350 книжок вартістю 135 000 грн.

Видавництва «Нора-друк» і «Сафран» фінансові підсумки ще не підбивали, однак кажуть, що задоволені продажами, а їхні очікування перевершилися. Директорка «Сафрану» Світлана Призинчук ділиться: «Продажі однозначно більші за вартість участі. Хоч на KyivBookFest продажі були трохи більшими, підсумкам “Книжкової країни” ми дуже радіємо».

У видавництві «Ранок» розповіли, що загальна кількість проданих книжок видавничої корпорації та імпринтів становить близько 2 500 примірників (продажі видавництва «Ранок» склали понад 1 300 примірників).

«Загальна сума продажів склала 500 641 грн. Сума продажів видавництва “Ранок” – близько 368 тисяч грн. Звісно, ми лишилися дуже задоволеними результатими участі в фестивалі “Книжкова країна”. Як активні гравці на книжковому ринку ми тішимося, що ранківські видання мають  попит серед читачів. І справа не лише в прибутку, а в популяризації читання, підвищенні читацького інтересу до українських авторів та українських книжках, які стають голосом народу за межами країни», — повідомили у видавництві та додали, що продажі на «Книжковій країні»  майже вдвічі перевершують результати участі в книжкових ярмарках минулих років.

Співзасновниця видавництва Creative Women Publishing Ірина Ніколайчук розповіла, що їм вдалося продати 74 примірник, що «чимало для малого видавництва». «На Книжковому Арсеналі 2023 року продажі були суттєво гірші — тоді як 2021 року вони були в рази кращі (ми мали тоді всього два тайтли й продали по близько 200 примірників кожного). Гадаю, те, що сам видавець може продавати та промотувати свій текст на стенді (адже знає про нього добре, як ніхто), усе ж відіграє роль для продажів», — зазначила вона.

Деякі видавці, які не взяли участь у фестивалі, заручилися підтримкою ритейлерів. Серед них – Yakaboo та Redeat. Yakaboo продавало книжки «Лабораторії», «Порталу», «Бородатого Тамарину» , Redeat — «Стилет і стилос», «Віхола» та інших. Redeat продав 1486 книжок, розповів на своїй фейсбук-сторінці засновник книгарні Дмитро Феліксов. Серед найпопулярніших видань, що продавала книгарня, книжки видавництва «Лабораторія», а також:

• «Наш Формат» – 102 книжки;
• Vivat – 64 книжки;
• видавництво «РМ» – 64 книжки;
• «БукШеф» – 54 книжки;
• «Артбукс» – 54 книжки;
• «Лінгвіст» – 54 книжки;
• «Видавництво Старого Лева» – 49 книжок;
• «Віхола та «Орландо» – 47 книжок.

«Я дуже приємно вражена цим фестивалем, починаючи з організації, закінчуючи рекламою. Дуже багато людей знають про цей фестиваль, а це найважливіше для гравців, які тут представлені. Якщо чесно, в четвер і п’ятницю взагалі не очікувала ні продажів, ні людей, тому що це будні дні. Але я була вражена тим, що навіть тоді у нас були непогані продажі. У вихідні людей дуже багато. Мені подобається, що нарешті читачі можуть познайомитися з нашими новинками», — каже співзасновниця видавництва «Видавництво» Лілія Омельяненко.

Загалом до фестивалю долучилися 140 учасників: 90 видавництв, 16 індивідуальних авторів, а також книгарні, магазини мерчу, освітні установи, благодійні організації та фонди — вони представили понад 12 000 унікальних найменувань. 

Найчастіше купували:

• «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» — «Так ніхто не кохав», «Задивляюсь у твої зіниці» (Василь Симоненко), «Триста поезій» (Ліна Костенко);
• КСД — «Голлі» (Стівен Кінг), «Маленький друг» (Донна Тарт), «Останній спадок» (Андрій Новік);
• «Видавництво Старого Лева» — «Я бачу, вас цікавить пітьма» (Ілларіон Павлюк), «Культ» (Любко Дереш), «Спитайте Мієчку» (Євгенія Кузнєцова);
• «Наш Формат» — «Вірші з бійниці» (Максим Кривцов), «Есенціалізм» (Ґреґ Маккеон), «Одного разу воїн — воїн назавжди» (Чарльз Гоуґ);
• «Фабула» — «Вілла з Сан-Фурсиско» (Ярослава Литвин), «Покора» (Щепан Твардох), «Діана. Справжня історія з її вуст» (Маріо Варгас Льоса);
• «Фоліо» — «Полон» (Валерія «Нава» Суботіна), «Доктор Серафікус» (Віктор Домонтович), «Місто» (Валер’ян Підмогильний);
• Vivat — «Кохання в мозку» (Алі Гейзелвуд), «Конотопська відьма» (Григорій Квітка-Основʼяненко), «Моя темна Ванесса» (Елізабет Рассел). 

Детальний перелік найпопулярніших видань від багатьох видавництв-учасників ярмарку за посиланням.

«Цей фестиваль став орієнтиром для видавців щодо продажів. Я для себе отримав підтвердження правильності багатьох своїх дій й тих проєктів, що заплановані на 2025 та 2026 роки», — підсумовує Олександр Красовицький.

Чи виникатиме конкуренція між фестивалями?

За місяць після «Книжкової країни», вже 30 травня, розпочнеться «Книжковий арсенал». Утім, виникнення конкуренції, напевно, чекати не варто. Справа в різниці підходів: якщо «Книжковий Арсенал» має на меті зібрати всю професійну спільноту, то «Книжкова країна» цілить в широку читацьку авдиторію й прагне популяризувати читання. 

Думки щодо такого фокуса фестивалю різняться: літературний критик Євгеній Стасіневич каже «Виникає питання, чи це ще один ярмарок, де торгують книжками, чи ж майданчик, де буде щось іще. Станом на зараз це традиційне втілення книжкового фестивалю: є ярмарок, де видавці й книгарні продають книжки, і є програма, у котрій я особисто не побачив хедлайнерів. Це дуже зрозумілий і конвенційний формат. Хочеться, щоб фестивалі були не лише майданчиком для торгівлі, а й для ціннісного навантаження, аби була концепція й додана вартість».

«Перед початком фестивалю були скептики, які пророкували напівпорожні павільйони й відкриті простори фестивалю, бо “далеко від центру”, а ще “метро зламалося”, то ж “хто аж туди їхатиме”. Але… професійність організаторів (якби була нагорода для літературних менеджерів, то директорка фестивалю Людмила Фіть точно мала б її отримати, бо є за що), надійність партнерів та любов українців до книжок і читання зробили свою справу, і “Книжкова країни” стала справжнім святом», — ділиться своїми враженнями очільниця УБА Оксана Бруй.

Читайте також: Одним фестивалем на рік Києву не обійтись — як пройшов перший KyivBookFest

Фото: Книжкова країна