Як виглядали книгарні Києва у XX столітті

В Україні за останній рік активізувався книжковий ринок і відкрилися десятки нових книгарень, попри повномасштабне вторгнення. Але раніше тільки в центрі Києва було близько 20 книгарень: «Дружба» (вул. Хрещатик), «Мистецтво» (вул. Хрещатик), «Ноти» (вул. Хрещатик і вул. Богдана Хмельницького), «Зміна» (вул. Хрещатик), «Планета» (вул. Хрещатик), «Технічна книга N1» (вул. Богдана Хмельницького), «Передплатні видання» (вул. Богдана Хмельницького), «Медична книга» (Площа Українських Героїв), «Книги» (Майдан Незалежності), «Поезія» (вул. Михайлівська), «Пропагандист» (бульвар Тараса Шевченка), «Сузір’я» (бульвар Тараса Шевченка), «Світогляд» (вул. Велика Васильківська), «Спортивна книга» (вул. Велика Васильківська), «Дніпро» (вул. Володимирська), «Сучасник» (Берестейський проспект), «Книга поштою» (вул. Пирогова), «Книжковий світ» (вул. Дмитрівська), «Методична книга» (вул. Ярославська).

Читомо зібрало добірку старих книгарень Києва XIX і XX століття, щоб пригадати, де українці купляли книжки у минулому.

За даними дослідження «Цікавий Київ», у 1913 році київський книжковий ринок ще поступався Варшаві. У місті успішно діяли 31 магазин, 80 книжкових крамниць і безліч дрібних роздрібних торгівців. Найбільші книгопродавці, що займалися водночас і книговиданням, вважалися людьми багатими й шанованими. Багато з них відігравали значну роль у політичному житті міста й обиралися гласними (депутатами) міської ради.

Розповідаємо про найпомітніші книжкові магазини тих часів.

Книжкові крамнички Степана Івановича Літова 

Розташування: Печерськ, Поділ, Європейська площа, Хрещатик

Рік: 1830-ті

Як повідомляється на сайті Київ24.news, Степан Літов непомітно прибрав до своїх рук увесь місцевий книжковий ринок. Книгарні своїх конкурентів, київських громадян Щепанського та Лапицького, він спромігся швидко перекупити. А вже після цього магазини Літова з’явились і на Подолі, і на Європейській площі. Степан Літов вирішив просувати на київський ринок російську літературу. Отже, виключно для продажу російських видань він відкрив окремий магазин на Хрещатику.

«Книжково-музичний магазин» Леона Ідзіковського

Розташування: вулиця Хрещатик, 29, поблизу вулиці Лютеранської.

Рік: 1858 

Леон Ідзіковські і його син Владислав не лише продавали, а й видавали книжки. Їхнім головним козирем було видавництво музичної та української літератури. У середині XIX століття видавнича справа на теренах України була фактично вбита царською політикою. Просувалися лише російськомовні твори. Проте завдяки Леону Ідзіковському в імперії видавалося по кілька книжок українською мовою на рік. А ще, при одному з магазинів Ідзіковських на Хрещатику, 29, працювала приватна бібліотека. У ній за 50 копійок можна було взяти почитати одну зі ста тисяч книжок або часописів, повідомляє Київ24.news.

Книгарня «Академкнига»

Розташування: вулиця Богдана Хмельницького, 42.

Рік: 1940

Як повідомляє Gazeta.ua, це найстаріша книгарня Києва, яка працює вже 84 роки. Її відкрила Національна академія наук (НАН) України у роки Другої світової війни. Тут продають сучасні та старовинні видання різних жанрів: художню, дитячу, наукову, юридичну літературу. На полицях багато професійної й наукової літератури. Окремо покупців раритетних видань може проконсультувати букіністка. У книгарні зберегли вишуканий старовинний інтер’єр.

Книгарня з колекцією Ашота Арутюняна

Розташування: площа Калініна (нині Майдан Незалежності)

Рік: 1950

Поділився архівною ілюстрацією Всесвітній клуб киян.

Виносна торгівля книжками на Володимирській

Розташування: вулиця Володимирська, 46.

Рік: 1958

Виносна торгівля книжками та лотерейними білетами грошово-речової лотереї від Укрлітфонду.

Книгарня «Дружба» (пізніше книгарня «Планета»)

Розташування: вулиця Хрещатик, 30.

Рік фото: 1989

За даними Клубу корінного киянина, у магазині продавали літературу соціалістичних країн: суспільно-політичну, художню, науково-технічну та дитячу. Також словники, довідники, путівники, альбоми й листівки. «Цікавий Київ» пише, що тут продавалися чеські книжки з ведення домашнього господарства й угорські з кулінарії. Але багато книжок, зокрема польських детективів, зберігали в коробках, тому вони мали пошарпаний вигляд. А також тут можна було знайти рідкісні для радянського магазину видання: наприклад «Синьйора президента» Астуріаса, виданого у Гавані.

Книжковий лоток біля книгарні «Дружба»

Розташування: на розі Хрещатика, 30 і Свердлова (нині Прорізної) біля тодішньої книгарні «Дружба» (пізніше книгарня «Планета»).

Рік фото: 1963

У Клубі корінного киянина йдеться, що тут можна було придбати літературу іноземними мовами. Вона розташовувалася на першому поверсі будинку Міністерства палива та енергетики України й Міністерства лісового господарства України, побудованого в 1953 році за проєктом архітекторів Олександра Власова та Олексія Заварова.

Книгарня «Мистецтво» 

Розташування: вулиця Хрещатик, 26.

Рік: 1970-ті

За інформацією на сайті «Цікавий Київ», у книгарні продавали альбоми і книжки з мистецтва. Також був букіністичний відділ і закуток з картинами й антикваріатом.

Користувачі Всесвітнього клубу киян розповідають, що працівників книгарні «вигнали на вулицю з книжками» за часів колишнього київського міського голови Леоніда Черновецького.

Книжкова розкладка на Хрещатику

Розташування: Хрещатик

Рік: 1970-ті

Посилання на джерело

У той час подібні книжкові розкладки були поширеним явищем у великих містах, зокрема й у Києві.

Магазин «Ноти»

Розташування: вулиця Хрещатик, 24.

Рік: 1978–1980

За інформацією з рекламного буклета «Кієв Кніжний», це був опорний пункт видавництва «Музична Україна», книжки якого тут активно продавалися. Можна було придбати ноти творів для фортепіано, скрипки, віолончелі й інших інструментів; для хорового виконання та солістів; для симфонічних та духових оркестрів. Для музикантів-початківців були самовчителі, навчальні та методичні посібники. Також продавалися друковані видання країн соціалістичної співдружності.

Регулярно проводилися зустрічі покупців з артистами, викладачами консерваторії, працівниками видавництва «Музична Україна».

Книгарня «Букініст»

Розташування: вулиця Леніна (нині Богдана Хмельницького), 10.

Рік: 1980

У книгарні продавали суспільно-політичну, технічну та художню літературу, книжки іноземними мовами, видання з образотворчого мистецтва. Були такі відділи: антикварної літератури, виданої до 1850 року, антикварних та букіністичних листівок. У книгарні організовували книгообмін між покупцями, зазначається у Клубі корінного киянина.

Книгарня-клуб «Книжковий світ» 

Розташування: вулиця Менжинського (нині Дмитрівська), 2

Рік фото: 1980

Як зазначає Всесвітній клуб киянина, в той час найбільший універсальний магазин міста. Він мав чотири відділи: суспільно-політичної, технічної, художньої та букіністичної літератури. Можна було придбати також плакати, художні та вітальні листівки. До послуг покупців була електрифікована карта дислокації магазинів міста, кімната покупця, довідкові картотеки. У магазині приймали попередні замовлення на книжки. В актовій залі проводились читацькі конференції, літературні вечори, зустрічі книголюбів та книгообмін. 

Книгарня «Сяйво»

Розташування: Червоноармійська (нині Велика Васильківська), 6.

Рік: 1995

Магазин «Сяйво» належав до «серйозних» закладів завдяки меморіальним дошкам. Тут продавали «високу літературу», а книжки українською мовою були навіть у «найбільш совкові» часи, повідомив «Цікавий Київ».

За останній рік у Києві відкрилося понад десяток книгарень, більшість із них розташовані у центрі: «Сенс» і RID на Хрещатику, «Тиша», «Збірка» і book.ua на Золотих воротах, книгарня-кав’ярня ВСЛ на Михайлівській, книгарня видавництва Vivat на Великій Васильківській, Readellion на Вознесенському узвозі, «Фундамент» в Українському Домі, арткнигарня «Місто» на Арсенальній, кінокнигарня у кінотеатрі «Жовтень» й багато інших.

Читайте також: Книжковий 2023: Пів року без російських книжок, з новими книгарнями та в пошуках кадрів

Книжковий ринок вже не той. Які зміни сталися, і це потрібно знати