На «Книжковій країні» вперше в Україні показали перформанс про вбитих росією людей літератури

У день відкриття фестивалю «Книжкова країна» в Києві вперше показали в Україні меморіальний перформанс «Відлуння / Echoes», присвячений пам’яті людей літератури, яких вбила росія, а також тих, хто зник безвісти. Про це повідомила кореспондентка Читомо із фестивалю.

Після показів на книжкових виставках у Франкфурті, Яссах, Токіо, Йокогамі та Лейпцигу перформанс уперше прозвучав для української авдиторії. Саме вдома, як кажуть автори, цей показ був для них найважливішим.

«Цей перформанс передусім створений для пам’ятування наших загиблих поетів, людей літератури. І дуже важливо, напевно, щоб сама країна, яка породила цих поетів, про них пам’ятала сьогодні, завтра і завжди. За честь представляти цей перформанс удома», — сказав у коментарі Читомо Павло Матюша.

«Відлуння / Echoes» — спільна робота поетки, парамедикині, ветеранки, співзасновниці проєкту «Недописані» Олени Герасим’юк та письменника, перекладача, військового Павла Матюші, створена як вшанування пам’яті загиблих українських письменників. Під час попередніх показів перформансу учасники тримали плакати з цитатами полеглих авторів і передавали їх у зал; плакати для проєкту створює Марина Безродна та самі автори.

Протягом виступу по черзі згадували Бориса Гуменюка, Вероніку Кожушко, Максима Кривцова, Гліба Бабіча, Миколу Леоновича, Катерину Роговик, Володимира Вакуленка, Ігоря Мисяка, Вікторію Амеліну та Іллю Чернілевського.

Для Олени Герасим’юк цей показ в Україні виявився не лише прем’єрним, а й особливо складним через присутність родин загиблих. «У першу чергу, я дуже вдячна родинам, які сьогодні прийшли і стали частиною цього перформансу. Вранці приходив тато Максима Кривцова, і він дуже хотів залишитися, але сьогодні дві події по Максиму, і він серцем з нами. Дуже високою честю було те, що присутній тато Іллі Чернілевського», — сказала вона.

За словами Герасим’юк, у такому просторі працювати важче, ніж на міжнародних майданчиках, де перформанс уже побачили глядачі: «Набагато важче працювати, тому що ти розумієш, що ти це робиш не для абстрактної авдиторії, яка просто читає якісь книжки, а ти це робиш для того, щоб розділити біль з цими родинами».

Герасим’юк наголошує, що для команди важливо не стільки заявити про новий формат, скільки запропонувати спосіб роботи з пам’яттю. «На жаль, наше життя скінченне, і ми всі майбутні мертві. І ця шана, яку ми виказуємо сьогодні, це той приклад, як можна працювати з пам’яттю. І тому в Україні ми б хотіли спершу не бути якимись авторами, які придумали новий формат. Ми би хотіли просто поширити серед колег спосіб пам’ятати так, щоб цих людей любили, і щоб їхнє світло тривало і тривало далі», — сказала вона.

Павло Матюша говорить, що в різних країнах цей перформанс знаходив подібний відгук, незалежно від географічної чи культурної відстані. «У всіх країнах ближчих, далі від нас, географічно, можливо навіть культурно, він завжди знаходив відголос, відгомін в серцях слухачів. Тому що, напевно, література, пожертва і пам’ять — це настільки універсальні категорії, що вони зрозумілі по всьому світу. І нам дуже було приємно, що його так сприймали інші країни», — розповів він.

Після завершення перформансу Олена Герасим’юк подякувала глядачам і родинам, які прийшли на прем’єру, а також закликала продовжити вшанування біля стіни пам’яті. «Ми дуже вдячні вам за те, що сьогодні ви відвідали перформанс “Відлуння”. Ви стали першими, хто прийшов на прем’єру в Україні. Ми доземно вдячні родинам, які прийшли сьогодні. Пане Станіславу (батько Іллі Чернілевського), який сьогодні тут, я не можу стримати сліз. Дякую вам. Це надзвичайно висока честь для нас», — сказала вона.

Продовженням перформансу стала стіна пам’яті біля 4-го павільйону фестивалю. Там відвідувачі можуть взяти стікер на стенді і вшанувати людей літератури, про яких відомо станом на зараз.

«Продовження нашого перформансу — біля 4 павільйону, де прямо перед входом ви можете побачити стіну пам’яті, взяти стікер на стенді реєстрових авторів і вшанувати всіх людей літератури, які ми знаємо сьогодні. Їх, на жаль, 289. Несіть ці знання з собою далі. Будьте відлуння їхніх голосів. Якщо раптом хтось із вас знав авторів, які загинули, напишіть нам на проєкт “Недописані”. Ми дуже потребуємо ваших спогадів», — звернулася Герасим’юк до присутніх.

Як повідомлялося, перелік убитих росією людей літератури Олена Герасим’юк і Євген Лір почали складати навесні 2023 року.

Читайте також: Українські автори-військові стали почесними гостями літфесту FILIT у Румунії

Фото: Дар’я Гниляк