5 сучасних дитячих книжок з Данії, які варто прочитати дітям і дорослим

Скандинавська, зокрема і данська, дитяча література давно стала певним маркером якості за особливу манеру говорити з дітьми без пафосу і сентиментальності, не боятися складних тем, але не драматизувати, дивитися на світ з доброзичливою іронією і гумором. У цій добірці розповімо про 5 сучасних данських книжок, які втілюють ці риси й будуть цікаві не тільки дітям, але й дорослим. Радимо видавцям до перекладу, а одну з книжок вже навіть маємо українською.

Ця стаття є частиною спецпроєкту «Данський акцент», який Читомо здійснює за підтримки Посольствf Королівства Данія в Україні. Серія матеріалів розповідає про сучасну данську літературу, книжкову індустрію та культуру читання. У фокусі проєкту — автори й авторки, які формують сьогоднішній літературний ландшафт Данії, а також контексти, які допоможуть краще зрозуміти традиції і сучасність данської культури. 

Дурнувата квітка

• Jan Oksbøl Callesen. Dumme lorteblomst. Jensen & Dalgaard I/S, 2022.
• 5+

У цієї книжки-картинки простий, на позір, сюжет: дитина хоче намалювати найкрасивішу квітку, але перший же штрих розчаровує. Лінія іде не туди й не так, «зіпсовані» аркуші летять на підлогу один за одним, а гарної — чи бодай якої-небудь — квітки так і нема.

Кожна нова спроба лише посилює роздратування, і проблема в дитячому сприйнятті розростається, в буквальному сенсі, до рівня справжнього кошмару, що переслідує дівчинку. 

У відгуках цю книжку описують як дуже дотепну, іронічну та напрочуд влучну історію про сильні емоції, яких діти ще не вміють опановувати. Це почуття гніву, безсилля, завищених очікувань до себе, фрустрації. Знайомо і дорослим, чи не так?

Каллесен чудово показує стан, коли дитину настільки захоплюють її емоції, що вона не може їх контролювати. Сповнений гніву й роздратування емоційний дитячий відгук «Дурнувата квітка!» передає кульмінаційну мить, коли дівчинка буквально захлинається у вирі своїх почуттів.

Видання, рекомендоване дітям від 5 років, добре працює на впізнавання і проговорювання цього дитячого досвіду, який можна вважати універсальним. Це не просто історія про опанування емоцій, а про те, що буває з проблемою, якщо її не прожити й не розв’язати. Це одна з ключових тем у творчості Каллесена: він міркує над тим, що ми робимо з проблемами — і що проблеми роблять з нами, коли ми нічого з ними не робимо. 

Пер

• Zenia Johnsen, Signe Parkins. Per. Jensen & Dalgaard, 2023
• 6+

Книжка-картинка «Пер» — одна з найпомітніших у данській дитячій літературі останнього десятиліття. Письменниці Зенії Джонсен та ілюстраторці Сігне Паркінс вдалося створити просту, глибоку, щемливу метафору — універсальну і зрозумілу дітям і дорослим. 

Номінуючи 2024 року це видання на Премію Північної ради з дитячої та юнацької літератури, його описали як «шедевр про життя і смерть. Про метаморфози, тугу й горе та про те, що деякі люди ніколи не змінюються».

Книжка розповідає про дівчинку, якій тато приносить старий акваріум, накритий сіткою. Обіцяє повернутися і наповнити його, але минає рік, перш ніж дитина бачить тата знову: батько нечасто присутній в її житті. Цього разу тато бере дівчинку за руку і веде її збирати гусінь у кропиві — щоб в акваріумі з неї вилупилися метелики.

Батько знову відсутній, а дівчинка доглядає за гусінню, годує її, спостерігає, як та заляльковується. І нарешті з’являються метелики — усі, крім одного. Найдовша і найвпертіша лялечка ніяк не хоче доєднатися до решти. Та ось це стається, і серед звичайних сонцевиків опиняється адмірал, перелітний вид, що з’являється і зникає. Дівчинка називає його імʼям тата — Пер.

Книжка-картинка «Пер» лаконічна і стримана, поетична, але не сентиментальна, добра, пізнавальна і зворушлива. З тонкими й атмосферними ілюстраціями, де контрасти кольору і простих ліній створюють приголомшливий ефект. Вона — про самотність і велику внутрішню силу звичайної маленької дівчинки, метелики якої залишають нам тепло надії.

Фантастичний автобус

• Якоб Мартін Стрід. Фантастичний автобус / Пер. Наталії Іваничук. Читаріум, 2024
• 3-5, 6-8 років

2024 року «Фантастичний автобус» данського письменника та ілюстратора Якоба Мартіна Стріда здобув Літературну премію Північної ради. Автор був першим данцем, що отримав цю нагороду. Книжка увійшла до «Білих круків» та здобула інші відзнаки. Того ж року повість з неймовірними ілюстраціями вийшла друком українською в харківському видавництві «Читаріум». 

Стрід витратив 15 років на цей епічний шедевр розміром з велику важку енциклопедію. У нього можна пірнути й не помітити, як минув день. Як показує досвід і відгуки читачів, таке «пірнання» однаково працює і з учнями молодших класів, і з трирічними дітьми.

Якщо ви вже читали Стрідову «Неймовірну історію про велет-грушку», то знайдете тут той самий вайб. «Фантастичний автобус» — це дуже проста, лінійна, пригодницька розповідь, де головну роботу виконують ілюстрації, а головну роль — великий і неповторний Фантастичний Автобус на десяти колесах, з чотирма двигунами, трьома поверхами та розкладними крилами. 

Усе починається в Анстар-Сіті — місті, що іронічно уособлює «заточені на успіх» мегаполіси сучасності (Стрід відомий антикапіталістичною риторикою). Та дуже часто «успіх» має темний бік — дегуманізацію. Мешканці міської гавані пізнають це на собі: їхні збудовані власноруч «халупки» зносять, а маленького хворого Тімо врятує тепер лише легендарний Шафрановий крокус, що росте в далекій і казковій країні Баланці.  

Це неймовірне задоволення — гортати сторінки цієї книжки та стежити за тим, як героям нарешті вдається змусити Фантастичний автобус полетіти. Епічна пригода веде крізь Полярне сяйво, Північний поліс і стратосферу, доки автобус не досягає казкових країв. Дорогою герої побачать і покинуті атомні станції, і огидного диктатора — велета-восьминога.

Ілюстрації Стріда віртуозні та неповторні, з дотепними реверансами Міядзакі, Річардові Скаррі, Мебіусу та іншим геніям візуалізації фантазій. Деталі й кольори заворожують, атмосфера затягує, але справжня насолода — це тепло і підтримка всередині автобуса, на противагу зовнішній мряці, адже всі ми добре знаємо, що сила — в єдності.

Читайте також: Вибір Читомо-2025: найважливіші дитячі книжки року

Курт, здається, не помер

• Sabine Lemire, Rasmus Bregnhøi. Kurt er vist ikke helt død. Gad Børnebøger, 2024
• 6-9+

Курт — це хом’як, а в хом’яків, як люблять іронізувати дорослі, особлива місія в житті дитини. Саме про неї ця книжка. 

Курт потрапив у дорожню пригоду — його збив велосипед. Відтоді він мовчить. Дея впевнена, що її маленький друг будь-якої миті поворухнеться, бо Курт же не вмер?

Та Курт не переймається очікуваннями Деї. Він не кліпає, не ворушить лапками. Свенд думає, що хом’як взагалі не здатен поворухнутися, але Дея не зовсім впевнена в цьому. Отож діти стоять біля воріт кладовища і спостерігають за трохи плескатим Куртом в коробці зі слідом від гірського велосипеда на грудях.

На кладовищі діти зустрічають дивного чоловіка, якого також звати Курт. На вигляд він теж не надто бадьорий, але може розповісти багато захопливих історій про життя і смерть. Але чому він їм це розповідає? 

Графічну повість, присвячену усвідомленню смерті, радять дітям від 6 років. Попри похмуру тему, вона напрочуд дотепна і весела, хоча це скоріше чорний гумор — у найкращій його формі. Цей тонкий баланс між гумором і серйозністю створює чудову основу для відвертої розмови з дітьми про смерть і горе втрати, відзначають данські критики.

У своєму відгуку на книжку данська письменниця Єтте Голмгаард Ґрайбе пише: «Дея і Свенд — чудові втілення людських сумнівів. У глибині душі Дея знає, що Курт мертвий, але оскільки, на щастя, зі смертю вона раніше не стикалася, дівчинка не може довіритися своїй інтуїції. І також вона не впевнена, що відбувається з тим, хто помирає. Сабіна Лемір обрала справді гарний спосіб поговорити про смерть. Вона дозволила сумнівам розгорнутися в діалозі між Деєю і Свендом, водночас і кумедному, і серйозному».

2025 року книжка отримала спеціальну відзнаку Болонського книжкового ярмарку.

Паперові серця

• Hanne Dagmar Raaberg. Papirhjerter. Gutkind, 2023
• 10+

Данські літературні оглядачі та бібліотекарі одностайні в тому, що книжку «Паперові серця» Ганне Дагмар Рааберг можна і варто радити всім «новоспеченим» підліткам, а також їхнім батькам.

Одна з данських букблогерок схарактеризувала це зворушливе видання так: «Якби я знала дівчинку 10-12 років, я б одразу ж подарувала їй «Паперові серця». Це з усіх боків найкраща, найтепліша та найзворушливіша історія про перехід від дитинства до підліткового віку, про пошук рівноваги, коли всередині все вирує, про дружбу, яка змінюється, про те, як грати в цю гру та — ох! —  про той самий перший поцілунок. Для мене це також було зворушливе повернення до 13-річної мене, яка намагалася розібратися в нових почуттях, нових відчуттях у тілі, у всьому новому. Дивитися на себе у дзеркало і не зовсім розуміти, хто ти є і ким станеш. Час, про який я майже забула».

Головна героїня, підлітка Альва, опиняється у вихорі тривожних емоцій: її однокласниці дорослішають на очах, Альва — ні. Стосунки з найкращою подругою розладналися, а переломним моментом стала поява в класі новенького Педро. Раптом усе закрутилося довкола популярності, статусу і симпатій, Альва ж лишилася осторонь цього перерозподілу ролей. Вишенькою на торті стає «загублене» літо: усі однокласники відпочиватимуть у басейні просто неба, а дівчина мусить їхати на канікули до тата, де їй залишається лише гортати стрічку. Альва відчайдушно намагається розібратися в цих тривожних речах: як не почуватися покинутою і «не такою, як усі», як бути хорошою подругою, донькою, дівчиною, як бути собою. Проте саме «втрачене» літо стає для неї поворотною точкою: змогою видихнути, відновити стару дружбу зі Сюзі, а також познайомитися з Альфредом. Альва починає відпускати те, що болить, і по-новому дивитися на дружбу. 

Критики відзначають унікальний стиль книжки: текст поєднує коротку уривчасту прозу і зворушливу поезію. Ламана верстка передає експресію і внутрішній голос героїні. «Ти проникаєш їй під шкіру, відчуваєш її розгубленість і бажання вписатися і зробити все правильно — і як це може бути важко», — зазначає письменниця Брітта Воргаард Поулсен у своєму відгуку. 

«Паперові серця» отримали данську премію Міністерства культури для дитячої та підліткової літератури та премію шкільних бібліотекарів (Skolebibliotekernes Forfatterpris 2024). Книжку радять використовувати у школі для уроків сексуальної освіти, розмов про булінг, ідентичність, стосунки в родині та дружбу.

Читайте також: Данська бібліотечна система як модель майбутнього