Музей-архів преси отримав нове приміщення

Музей-архів преси, заснований істориком та журналістом Вахтангом Кіпіані, отримав нове приміщення на Подолі в Києві. Про це Кіпіані повідомив 31 березня у фейсбуці.

За площею нове приміщення у декілька разів більше, ніж нинішнє.

«Вчора сталась історична подія. Підписано угоду і незабаром Музей-архів преси переїде. Понад сім років тому, за кілька днів до початку Майдану, на запрошення Оксани Маркарової ми отримали дах над головою. Змогли розмістити колекцію періодики, книг, діаспоріани, самвидаву. Але місця стало мало, бо десятки тисяч книг і сотні тисяч інших паперових артефактів – це трохи і ще трошечки… Нове приміщення – це теж Поділ, і теж за грандіозної допомоги Оксани – воно буде в кілька разів більше за теперішнє», – написав Кіпіані.

В ексклюзивному коментарі Читомо Вахтанг Кіпіані повідомив, що ремонт в новому приміщенні розпочнеться вже за декілька днів.

За словами історика, переїзд музею буде «логістично, фінансово, організаційно дуже непростою історією». Журналіст обіцяє поступово повідомляти нові деталі, а також згодом оприлюднить лист бажань – для облаштування музею необхідні будуть гроші та фізична допомога людей.

«Живемо, на жаль чи на щастя, на гранти від українців. Знову доведеться інвестувати тисячі людиногодин у метушню заради збереження й представлення цінних, а іноді й безцінних речей. Згодом напишу лист бажань – потрібні будуть гроші, люди, руки, столи, шафи. Все як завжди», – написав Кіпіані.

Нагадаємо, відкриття Музею-архіву преси відбулося у жовтні 2014 року. Тоді ж було презентовано виставку «За Україну, за її волю!», у рамках якої представили пресу українського визвольного руху, починаючи з 1929 року.

Метою музею є збереження друкованих видань та робота з ними науковців, підготовка виставок та експозицій. Колекцію музею створено на основі приватного зібрання Вахтанга Кіпіані.

Музей-архів існує на громадських засадах, його функціонування забезпечують волонтери. Поповнення колекції здійснюється за рахунок дарування музею підбірок періодичних видань приватними особами, а також завдяки закупівлі видань коштом засновника та меценатів.

Колекцію музею складають газети середини ХІХ – початку ХХ ст. (перша українська газета «Зоря Галицка», східноукраїнська «Хлібороб» тощо); газети – 1917–1920 років – УНР, директорії, Дієвої Армії УНР, гетьманського уряду; видання 1941 року ОУН; підпільна преса 1960-х років; дисидентські самвидавні й видані за кордоном книжки та бюлетені 1970-х років; колекція преси часів перебудови.

Серед цінних видань – примірник газети «Літаври», редакторкою якої була Олена Теліга, та перший номер першої української газети «Зорі Галицкої».

Читайте також: «Краще у бібліотеці в Україні, ніж на складі в Канаді»: життя діаспори у сімох виданнях

Зауважимо, Музей-архів преси став партнером проєкту «Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття» реалізованого Читомо за підтримки Українського культурного фонду. Цей проєкт спрямований на вивчення знакових періодичних видань про літературу і мистецтво XX століття, які виходили на території України або створювались українцями діаспори.

У межах «Екземплярів ХХ» було оцифровано і викладено у вільний доступ 8 літературно-мистецьких журналів.

Як повідомлялося, журналіст та історик Вахтанґ Кіпіані став першим лавреатом премії імені Георгія Ґонґадзе.

Читайте також: Вахтанг Кіпіані про Музей-архів преси: зі шкіл, з діаспори, з-під землі