Без паперу, замовлень і зі зруйнованою інфраструктурою: чим живуть українські друкарні зараз

Книговидавнича галузь України суттєво постраждала від повномасштабного російського вторгнення: згідно з опитуванням Читомо, лише 39% видавництв продовжують свою роботу, а 22% мають постраждалі склади та офіси; за даними УІК, 33 видавництва втратили свої виробничі потужності.

Зіштовхнулася галузь й з недостатнім фінансуванням і неможливістю друкувати нові книжки. А як справи у невіддільної складової видавництва — поліграфічної галузі? Чи виникли у друкарів ті ж труднощі, що й у видавців?

Як змінилися обсяги замовлень в українських друкарнях? Чи зменшуються наклади й наскільки? Чи працює поліграфічна галузь на Сході країни і як вона відновлюватиме роботу? Які українські видавництва звертаються щодо друку нових книжок? Читомо запитало про це українські друкарні та книжкові фабрики. 

Зруйнована інфраструктура

Велика частина української поліграфії зосереджена в Харкові, місті поблизу кордону з росією, яке та регулярно обстрілює від початку вторгнення. Авіаудари країна-агресорка наносить і решті України, зокрема Києву, містам Заходу. Чи постраждали друкарні там і як вони усувають наслідки російської «денацифікації» книжкових складів?

«Ми розпочали роботу 18 травня після створення умов для безпечної роботи працівників, до того не мали змоги через постійні російські обстріли Харкова. Снаряд влучив на  наш склад готової продукції та склад матеріалів, але пожежу швидко загасили, тож катастрофічно обладнання не постраждало. Збитки є, але вони порівняно невеликі», — повідомив Олександр Попович, генеральний директор книжкової фабрики Unisoft. Раніше він розповідав Читомо, що на територію компанії впав снаряд та перебив газопровід, проте обладнання не зазнало пошкоджень. 

Постраждав і логістичний центр видавництва «Ранок» у Харкові: на Великдень окупанти обстріляли місто градами, однак пожежі на складі вдалося уникнути завдяки автоматичній пожежній системі. 

У київській друкарні HUSS фізичних уражень ракетами немає, але вона, як і інші, постраждала економічно. Вдалося уникнути пошкоджень і ще одній друкарні з Києва — «Конві прінт». 

За словами Олександра Афоніна, директора Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів, поліграфічна база сходу України, зокрема в Харкові, не працює: «Поліграфічний комплекс «Фактор-Друк» набирає першу зміну, щоб запустити виробництво, але в обмеженому режимі через те, що частина працівників виїхала за кордон. Харківська книжкова фабрика «Глобус» теж не працює, проводить інвентаризацію вцілілого через влучання ракет на територію складу. Наразі вона не володіє інформацією про резерв паперу та майбутні замовлення». 

Директорка Українського інституту книги Олександра Коваль в інтерв’ю Інтерфаксу повідомила: «Наскільки мені відомо, харківські друкарні не постраждали, або мають незначні пошкодження, і як тільки можна буде знову відновити роботу в Харкові, вони будуть здатні справлятися з великими обсягами друку».

Що ж до друкарень і фабрик на заході країни, то вони лишилися неушкодженими: про це повідомили Західноукраїнська книжкова фабрика та друкарня Володимира Купровського в Луцьку.

За словами Олександра Афоніна, проблема для друкарень полягає у й  вимушеному виїзді спеціалістів поліграфічної галузі за кордон. 

Здорожчання паперу

Одне з ключових питань української книговидавничої галузі наразі — загострення проблеми з офсетним папером як у видавництв і друкарень, так і в пресових видань. Вона викликала труднощі ще до повномасштабного вторгнення, однак далі ситуація лише погіршилася.

«Ми маємо суттєву проблему з дефіцитом паперу. Замінюємо одних виробників на інші, завозимо папір з-за кордону», — кажуть на Західноукраїнській книжковій фабриці.

Виконавчий директор Асоціації українських підприємств целюлозно-паперової галузі «УкрПапір» Едуард Літвак розповів, що 5 найбільших імпортерів паперу в Україні майже не мають запасів на складах. Обсяг того паперу, що є, становить від 1 до 10 тонн. 

«Причина такої ситуації в тому, що замовлення на папір з Бразилії та Індонезії не можуть виконати, оскільки росія заблокувала Чорне море. Крім того, іноземні виробники паперу вимагають попередню (за 2-3 місяці) оплату за повний обсяг доставляння, однак не можуть її гарантувати через складну логістику», — зазначає Олександр Афонін, директор Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів.

Видавці, книгопродавці та поліграфісти опинилися також перед проблемою дефіциту коштів: вартість паперу зараз сягає до 2 тисяч євро за тонну. Ідеться і про кредиторську заборгованість:  видавці мають її перед поліграфістами за друк, а книготорговці — перед видавцями за продані примірники книжок. 

«Папір є у постанові-переліку товарів критичного імпорту від Кабінету міністрів України, тож необхідно розв’язувати питання надання кредитів для закупівлі паперу, оскільки ці кошти не можуть надати з бюджету. Крім того, українській поліграфічній галузі дозволити переказ коштів для оплати доставлення паперу», — наголошує Афонін.

Можливе рішення, на думку директора УАВК, — закупівля паперу для державного резерву, холдингу «Укрвидавполіграфія» для видання підручників, призначених учням загальноосвітніх шкіл.

«Відсутність паперу в достатній кількості — не тільки українська проблема, а світова. Виробництво паперу з екологічних міркувань значно зменшили, а ціна дуже зросла, зараз вона сягає 2 тисяч євро за тону, а того року була — 1,2 тисячі євро. Можете собі уявити наскільки подорожчають книжки. Крім того, Україна не отримала в ЄС потрібних їй квот паперу», — зазначила Олександра Коваль в інтерв’ю Інтерфаксу. 

Вона наголошує: поки що паперу достатньо з урахуванням того, що друкують зараз небагато, але як тільки друк почнуть відновлювати, галузь одразу відчує паперову кризу.

Для розв’язання проблеми Коваль пропонує міждержавні угоди через звернення уряду України до урядів інших країн, зокрема ЄС, з тим, щоб Україні в межах допомоги надали папір безкоштовно з відстрочкою виплати за нього. «Це несила вирішити окремому видавцю чи постачальнику паперу, це може зробити лише уряд України. Чи відносить він це до першочергових завдань, невідомо, але зробити це треба», — наголошує вона.

Читайте також: Книговидання в Україні просять зарахувати до критичної інфраструктури й створити резерв паперу

Зменшення накладів і замовлень

Хоч говорити про конкретні цифри й статистику іще немає змоги, оскільки друкарі лише відновлюють свою діяльність, вже впевнено можна сказати: наклади в цілому по галузі стрімко зменшуються, а попит падає. Хоч такий стан справ і був очікуваним, констатувати його сумно.

«Обсяг замовлень дуже зменшився. Друкарня працює в скороченому режимі, відповідно до комендантської години. Наразі працює близько 50% особового складу, решта працівників або виїхали, або волонтерять, або ж пішли до лав ЗСУ. Щодо тиражів — вони не зменшилися, однак значно зменшився обсяг замовлень. Я знаю про 4 книжки, які перебувають у друці, багато проєктів, запланованих до повномасштабного вторгнення, на паузі, чи підтвердять ці замовлення, невідомо», — розповів Максим Кожемяка, співзасновник і маркетолог друкарні HUSS.

«Збільшилася заборгованість замовників, вони не мають фінансової можливості платити нам, а ми  — платити підрядникам і постачальникам за папір і матеріали. Тиражі, безумовно, зменшилися. Замість 5000 книжок, просять відновити друк лише 200-500 шт. Деякі видавництва зовсім заморозили замовлення. Наразі відновили роботу майже всі наші партнери. Це видавництва Старого Лева, «Віхола», «Лабораторія», «Білка», «КМ-Букс», «Зелений пес», «Наш формат» та «Книголав», — наголошують у «Конві прінт», друкарні з Києва, та зазначають, що чекають запуску державних замовлень підручників, які мають великий вплив на матеріальне заперечення виробництва.

Щодо Unisoft, то нові наклади почали друкувати тільки 18 травня. Олександр Попович повідомив: «Повної картини щодо нових замовлень ще немає, оскільки книжкова фабрика переважно працює із замовленнями, зробленими до повномасштабної війни та підготовленими до друку. Замовники, які підтвердили друк раніше зроблених замовлень, повідомили про зменшення накладів. Іноземні замовники повідомили, що готові повертати замовлення (у планах Unisoft на 2022 рік був друк за кордоном на 3 мільйони євро)».

За словами Поповича, змінюється і профіль книжок, зокрема видавництво «Школа» друкує велику кількість «Кобзарів» через значний попит на них.  Друк раніше замовлених видань в Unisoft підтвердили «Школа», Видавництво Старого Лева, «АБА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» та видавництво «Школярик».

Попри очікування, припливу нових клієнтів до друкарень на Заході країни не сталося.

«Обсяг замовлень значно зменшився, під час повномасштабної війни ми отримали всього до десятка замовлень. Усі замовлення, зроблені до повномасштабного вторгнення, вдалося виконати. Ми готові друкувати, маємо вдосталь паперу, однак проблема у відсутності замовлень від видавництв», — розповідає Володимир Купровський, власник однойменної друкарні з Луцька.

Трохи інша ситуація в Західноукраїнської книжкової фабрики: попередні контракти замовники скасовують, однак прийшли нові клієнти, які раніше друкували свої видання на Сході, де зараз через повномасштабне вторгнення поліграфічна галузь майже не діє. Попри це, фабрика працює тільки на 40% від своєї потужності. В цілому кількість замовлень зменшилися, а черги на друкування книжок немає через невелике завантаження. 

Серед нових замовників — Видавництво Старого Лева, Віват, Фоліо.

За словами друкарів, єдиний вихід для поліграфічної галузі — дочекатися перемоги. 

«Головна умова відбудови поліграфічної галузі, на мою думку, — закінчення повномасштабної війни, тому про пільги для книговидавничої галузі наразі не йдеться», — каже Олександр Попович. Тієї ж думки дотримується і Максим Кожемяка: «Зі шляхів допомоги держави поліграфічній галузі — якнайшвидша перемога та впровадження програм підтримки опісля». 

«Анемічній книговидавничій галузі потрібна кров. Кров — це кошти», — підсумовує директор УАВК Олександр Афонін.

Читайте також: Як працюють українські видавці в умовах війни – опитування