Денні Грегорі. Малювання на сніданок

Каталог виставки, підготовлений УІММ та видавництвом РОДОВІД, виходить двома мовами – англійською й українською, включає понад 90 репродукцій, біографію та авторський текст дослідниць мистецтва Адріяни Кочман та Віти Сусак.

Михайло Андрієнко-Нечитайло народився в Одесі за одними джерелами, за іншими – в Херсоні, вчився в Херсоні і Санкт-Петербурзі, працював у Бухаресті, Кишиневі, Аккермані, Празі. З дитинства мріяв жити в Парижі, і 1923 року ця мрія здійснилася. У квартирі на вулиці Вожирар Андрієнко провів більшу частину свого життя. Вугільні замальовки з серії «Зникаючий Париж» показують місто таким, яким бачив його мистець.

В 1920-ті роки він переважно займається театральним дизайном; у 30-ті виставляється в Парижі, Берліні, Лондоні та Львові; під час війни переховує від нацистів свою дружину, єврейку Ріклу Візанську; у 50-ті багато подорожує і знову повертається до абстракції у своєму живописі; у 60-ті публікує перші літературні твори — повісті «Миші», «Перехрестя».

15 картин модерніста Андрієнка з Львівського музею були знищені в радянські часи як формальні й абстракті. На щастя, чимало його творів зберегіються в музейних та приватних збірках Франції, США та інших країн. Велику колекціяю творів мистця зібрали Олександра та Андрій Ільків, лікарі з Чикаґо.

Каталог виставки МИХАЙЛО АНДРІЄНКО: ПОВЕРНЕННЯ найповніша презентація чільного представника українського модернізму в Україні та США.

Постать Андрієнка особлива. Він не досягнув світової слави, і навіть не змагався за неї. Про нього мало хто знає у Франції, і ще менше — в Україні. Поки що. Йдучи синхронно зі змінами «-ізмів», Андрієнко вів з ними власний діалог. Його авторство можна розпізнати, незважаючи на те, чи це — абстрактна композиція, чи зображення зникаючого Парижа. Він виробив свій стиль. Його декорації та костюми 1920-х років увійшли до історії театру, а колажі — до історії цього виду мистецтва. А ще Андрієнко залишив кілька оповідань і дві невеликі повісті «Миші» та «Перехрестя», — він хотів бути «тільки оповідачем, а став справжнім і самобутнім письменником».