Державний бюджет-2022 ухвалили з пропозиціями Мінкульту та УІКу

Верховна Рада ухвалила держбюджет на 2022 рік з врахуванням пропозицій Українського інституту книги та Міністерства культури та інформаційної політики. Результати голосування за законопроєкт про держбюджет оприлюднили на сайті Верховної Ради.

Рішення підтримали 268 народних депутатів, «проти» проголосували 35, 36 – утримались, 34 – не голосували.

У додатку до законопроєкту про державний бюджет на наступний рік йдеться, що на роботу Українського інституту книги, підтримку книговидавничої справи та популяризацію української літератури у світі виділять 335 мільйонів 511 тисяч гривень.

Директорка установи Олександра Коваль на своїй фейсбук-сторінці зазначила, що у бюджеті заклали 183 мільйони, за які придбають понад 1 мільйон книжок для публічних бібліотек. Вона зазначила, що це «перший вагомий крок до змін у бібліотечній сфері». Посадовиця подякувала за підтримку народним депутатам Микиті Потураєву, Євгенії Кравчук, Миколі Княжицькому, Інні Совсун, Євгенії Кравчук, міністру культури та його заступниці Ларисі Петасюк, президентові Української асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів Олександру Афоніну, заступнику міністра фінансів Роману Єрмоличеву та іншим.

Як повідомив на своїй фейсбук-сторінці міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, бюджет 2022 року на культуру, креативні індустрії та інформаційну політику становить 14,5 мільярдів гривень. У тому числі субвенції – 1,8 мільярда (програма «Велика Реставрація» та Центри культурних послуг).

«Тепер МКІП без видатків на кіно, але 4,6 мільярда гривень дофінансування сфер – наша з вами спільна перемога. Непроста (навіть сказав би дуже), але перемога. Додаткові 4,6 мільярда – це ще й визнання їхньої вагомості. Таку динаміку щороку зростати варто зробити традицією держави», – наголосив міністр.

У додатку до законопроєкту про державний бюджет йдеться про такі статті витрат:

на наукову і науково-технічну діяльність у сфері засобів масової інформації, книговидавничої справи та інформаційно-бібліографічної − 28 мільйонів 58 тисяч гривень;

на роботу Українського культурного фонду, у тому числі підтримку проєктів –  703 мільйони 39 тисяч гривень;

на підтримку міжнародного позитивного іміджу України і зв’язків з українцями, які проживають за кордоном, діяльність Українського інституту – 94 мільйони 95 тисяч;

на роботу національних музеїв, національних і державних бібліотек та культурно-просвітницьких центрів − 1,1 мільярда гривень;

на загальнодержавні заходи у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин – 469 мільйонів гривень;

на Державний комітет телебачення і радіомовлення України – 2 мільярди, враховуючи здійснення заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері. З цієї суми фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України склала майже 1,9 мільярда гривень;

на Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови − 23 мільйони 13 тисяч;

на роботу Національної комісії з питань державної мови – 49 мільйонів 258 тисяч.

На роботу Державної архівної служби – 304 мільйони 486 тисяч.

На фінансування культурно-мистецьких заходів національних творчих спілок та Всеукраїнським товариством «Просвіта» – 19 мільйонів 342 тисячі.

Нагадаємо, у вересні оприлюднили проєкт бюджету. У ньому не передбачали коштів на придбання книжок для поповнення бібліотечних фондів.

Зауважимо, у цілому на книжкову сферу в державному бюджеті на 2021 рік передбачали понад 150 мільйонів гривень.