На Київ припадає понад третина скарг щодо порушень мовного закону

За дев’ять місяців 2026 року з Києва надійшла 821 скарга на порушення мовного закону, що становить 37% від усіх скарг в Україні. Про це повідомив представник уповноваженої із захисту державної мови в Києві Ігор Спірідонов. 

З 1 січня до 30 вересня 2026 року Спірідонов провів у Києві 196 перевірок. За їхніми результатами він склав 203 протоколи про адміністративні правопорушення. Окремо він склав 53 акти за статтею 30 мовного закону, яка зобов’язує обслуговувати клієнтів українською.

«За кожною цифрою конкретне звернення громадянина або власне виявлення порушення, перевірка фактів, фіксація доказів, листи-вимоги, пояснення, виклики, виїзні перевірки, опрацювання матеріалів та юридичний результат», — зазначив Спірідонов.

Протоколи стосувалися таких сфер:

1. книгорозповсюдження — 5;
2. реклама та інформація для загального ознайомлення — 87;
3. сайти та інші інтернет-сторінки компаній — 61;
4. обслуговування споживачів — 18;
5. освіта — 14;
6. невиконання законних вимог Уповноваженої — 9;
7. охорона здоров’я — 3;
8. культура — 3;
9. спорт — 2;
10. друковані медіа — 1.

Окремим пріоритетом Спірідонов назвав освіту. Порушення він виявив у школах і ліцеях, університетах, мистецьких закладах, приватному навчанні та позашкільній освіті. Здебільшого йшлося про те, що вчителі та викладачі говорили російською на заняттях, консультаціях і під час спілкування з дітьми та батьками. Також порушення стосувалися футбольних тренерів і тренера з кікбоксингу. 

«Державна мова має бути природною не лише у шкільному класі чи університетській авдиторії. Це стосується також спортивних секцій, мистецьких закладів, гуртків та іншого середовища, де навчаються і виховуються українські діти», — наголосив Спірідонов. 

У сфері культури він виявив порушення в приватному театрі в центрі Києва одразу в трьох напрямах і склав три протоколи. Також після звернення руху «ЧЕСНО» Спірідонов оформив протоколи щодо народного депутата Олександра Фельдмана та очільника громадської організації «Мир. Розвиток. Стабільність.» Романа Загороднього. Ця організація замовляла російськомовну рекламу в соцмережах в інтересах нардепа Юрія Бойка.

Спірідонов наголосив, що реагує лише тоді, коли для цього є підстави. «Адміністративне провадження не може ґрунтуватись лише на повідомленні у медіа, гучному прізвищі чи суспільній вимозі когось покарати. Потрібні докази, належна правова оцінка та дотримання встановленої законної процедури», — пояснив він. 

Протягом року він провів кілька спільних виїзних перевірок із поліцією та співпрацював із Київською міською та районними держадміністраціями, службами благоустрою й управліннями освіти.

Велику кількість скарг зі столиці він пояснює не лише порушеннями, а й активністю киян. Крім офіційних скарг, люди надсилають йому фото, відео, авдіозаписи та посилання напряму.

«Абсолютне лідерство Києва за кількістю скарг я не сприймаю лише як показник кількості порушень. Це ще й свідчення високої громадської активності та небайдужості киян», — зазначив представник омбудсменки.

За словами Спірідонова, менша кількість скарг з інших регіонів не означає, що там менше порушень. «Подекуди може бракувати саме такого громадського та активістського ресурсу або звички захищати свої мовні права передбаченими законом способами», — пояснив він.

Нагадаємо, мовні штрафи за 2026 рік уже перевищили торішні: з початку року омбудсменка винесла 689 постанов, найбільше з них — у Києві. А у 2025 році за порушення мовного закону оштрафували трьох книготорговців. 

Чільне фото: Unsplash