У фейсбуці більш популярні дописи з дезінформацією про Бучу, ніж правда — дослідження ISD

Через три тижні після геноциду в Бучі у 20 країнах найбільше поширювали Facebook-дописи з дезінформацією про російські воєнні злочини там. Про це йдеться в дослідженні*  міжнародної організації з протидії дезінформації та екстремізму ISD (Інститут стратегічного діалогу).

Ключові висновки:

• Із 200 проаналізованих дописів 44 були прокремлівськими, а 6 були розміщені на сторінках, пов’язаних із російськими державними ЗМІ або російськими посольствами;
• 55 проаналізованих дописів (27,5%) ставлять під сумнів легітимність зображень з Бучі, які використовували західні основні медіа;
• 55 дописів, які ставлять під сумнів основний наратив про звірства в Бучі, набули значно більшої популярності в мережі, ніж ті, які не ставлять під сумнів основну розповідь. 55 публікацій мали загалом 208 416 поширень, тоді як решта 145 публікацій мали 172 063 поширень.

Зокрема у Словаччині сім із десяти найбільш поширених дописів про Бучу містили прокремлівські наративи, а в Австрії та Чехії половина проаналізованих дописів містила прокремлівську упередженість.

Найбільш поширюваний пост в Австрії був таким же, як третій за поширюваністю у Німеччині, а текст допису скопійований з відомого прокремлівського видання з дезінформацією під назвою Antispiegel. Повторюючи російську інтерпретацію подій, дописи ставлять під сумнів часові рамки різанини та припускають, що жертви насправді були вбиті українською армією як покарання за підтримку російської армії.

На Кіпрі та в Греції дописи місцевих російських посольств увійшли в першу десятку дописів про Бучу.

Також кількість дописів, у яких ставлять під сумнів правдивість фото з Бучі, більша за ту, де зображення використовуються як правдива ілюстрація російських злочинів. Найбільше такі дописи здобули популярність в Італії: 8 з 10 проаналізованих популярних дописів поширювали кремлівську пропаганду про фальсифікацію світлин з Бучі.

«Дослідження показує, що блогери, сторінки з дезінформацією та альтернативні медіа досягають значних успіхів у посиленні прокремлівських наративів і формуванні дискурсу навколо війни в соціальних мережах. Випадок з Бучею є лише одним із прикладів того, як важливу подію у війні можна переформулювати, щоб перекласти провину з Росії та взагалі поставити під сумнів правдивість різанини», — наголошують у дослідженні.

The Guardian опублікувало коментар прессекретаря Facebook: «Цей звіт ґрунтується на невеликому розмірі вибірки та неправильно відображає масштаби наших зусиль із боротьби з дезінформацією, пов’язаною з війною в Україні. Ми маємо найнадійнішу систему перевірки неправдивих заяв, а наші партнери з перевірки фактів розвінчали численні заяви про звірства в Бучі кількома мовами, включаючи українську, російську та англійську».

Нагадаємо, соціальні мережі Instagram і Facebook блокували дописи з хештегами про злочини російських військових у Бучі – #Bucha і #BuchaMassacre. У Meta повідомили, що хештеги звірств у Бучі заблокувалися автоматично, і їх відкрили. 

Читайте також: «Сцени відчаю та смерті» – світові ЗМІ про злочини росіян у Бучі

Джерело: Радіо Свобода

Чільне фото: Ronaldo Schemidt / AFP / Scanpix / LETA

*Дослідження проводили за допомогою інструменту для аналізу дописів CrowdTangle.  Дослідники визначили та проаналізували десять найбільш поширених дописів у Facebook, у яких згадується Буча (і різні варіанти написання «Буча» на основі різних мов) у кожній країні в період з 30 березня 2022 року по 6 квітня 2022 року, проаналізувавши загалом 200 дописів. 

При аналізі дописи відбирали за  «локальною релевантністю» публікацій.

Контент класифікували як прокремлівський, якщо виявляли явне прокремлівське упередження, зокрема показуючи лише російську розповідь про факти або явну підтримку російського офіційного наративу.

Дописи були також класифіковані як сумнівні в легітимності зображень з Бучі або основного наративу, коли вони ставили під сумнів хронологію подій, припускали, що українці могли вчинити злочини або стверджували, що сцена в Бучі могла бути інсценована.