В Естонії 27 авторів отримають максимальну виплату за те, що їхні книжки беруть у бібліотеках

Естонський фонд авторської компенсації наприкінці червня виплатив письменникам, перекладачам та ілюстраторам компенсації за бібліотечні позики у 2025 році. Максимальну суму — 8368 євро — цього року отримають 27 авторів. Про це повідомив Естонський комітет телебачення і радіомовлення.

Компенсації розрахували на основі 4 мільйонів електронно зареєстрованих позик у публічних бібліотеках Естонії. Загальний бюджет виплат становив 1,412 млн євро. З них 1,402 млн євро розподілили між 2115 авторами й правовласниками, ще 10 319 євро спрямували організаціям колективного управління за позики авдіо- та відеоматеріалів.

В Естонії автори не можуть заборонити бібліотекам видавати свої книжки читачам, однак мають право на компенсацію за такі позичання. Суму виплат розраховують із коштів, передбачених у державному бюджеті, та кількості електронно зареєстрованих позик у публічних бібліотеках за попередній календарний рік.

Щоб отримати компенсацію, автор або правовласник має подати заяву й указати твори, за позики яких претендує на виплату. Фонд авторської компенсації також отримує від публічних бібліотек дані, потрібні для розрахунку. Бюджет компенсацій за друковані видання розподіляють між різними категоріями авторства: 59% спрямовують авторам оригінальних текстів мовою оригіналу, 1% — авторам оригінальних текстів у перекладних виданнях, 30% — перекладачам, 10% — авторам художнього оформлення.

Сума за одну позику залежить від типу видання. Для книжки без ілюстрацій 96% виплати отримує автор тексту, 4% — автор художнього оформлення. Якщо ілюстрації становлять приблизно половину книжки, виплату ділять порівну між автором тексту й автором художньої частини. Якщо ілюстрації займають понад половину обсягу, автор художньої частини отримує 80%, а автор тексту — 20%. Перекладач отримує половину суми, визначеної для автора тексту, а укладачі та автори передмов чи післямов — третину цієї суми.

Виплати також залежать від кількості співавторів і спеціальних коефіцієнтів для різних категорій авторства. Максимальна сума обмежена законом: вона не може перевищувати чотирикратний розмір середньої брутто-зарплати в Естонії за попередній рік.

У 2026 році максимальна виплата зросла на 444 євро: у 2025 році вона становила 7924 євро, а тепер — 8368 євро. Для авторів оригінальних творів у перекладі ставка зросла з 2,39 до 3,28 євро. Перекладачі отримували 0,34 євро за одне позичання в бібліотеці, а автори художнього оформлення — 0,71 євро.

Максимальну виплату отримали Мар’є Ерніц, Каді-Рійн Хаасма, Індрек Харгла, Сіірі Юлге Альвемюр, Юлле Ялле, Крістіна Касс, Леело Кассікяпп, Міка Керянен, Андрус Ківіряхк, Айн Кютт, Хелі Кюннапас, Тину Лембер, Пірет Леметті, Ліллі Луук, Катрін Паутс, Айно Первік, Кетін Прійлінн, Райлі Пускар, Пірет Рауд, Реелі Рейнаус, Урве Тіннурі, Ерік Тохврі, Ільмар Томуск, Еет Тууле, Урмас Ваді та Тину Иннепалу. Айно Первік отримала максимальну суму у двох окремих категоріях. Найбільше позичань у 2025 році було в дизайнера Віллу Коскару — 118 тисяч.

Письменниця Кайрі Лоок, чиї книжки у 2025 році в бібліотеках позичали 6238 разів, отримає 6409 євро компенсації. Вона зазначила, що естонська система справді допомагає авторам, адже такі виплати є важливою частиною річного доходу письменників. Водночас, за її словами, статистика бібліотечних позик не дає повної картини стану естонської літератури, бо насамперед відображає читацькі смаки й потреби користувачів бібліотек. Часто вони шукають розважальну літературу, хоча серед читачів є також школярі з обов’язковими списками й ті, хто обирає складнішу літературу.

Керівник мережі книгарень «Рахва Раамат» Райн Сіемер зазначив, що бібліотечні рейтинги й рейтинги продажів помітно відрізняються. За його словами, вони збігаються лише на 30–40%: частина авторів стабільно добре продається, а частина ненадовго з’являється в рейтингах продажів і швидко зникає. Сіемер додав, що читачі бібліотек частіше беруть легку для сприйняття прозу, тоді як рейтинги книгарень різноманітніші й охоплюють художню літературу, детективи, нонфікшн та книжки із саморозвитку.

Зауважимо, нещодавно Естонська асоціація бібліотекарів звернулася до Міністерства культури Естонії через недостатнє фінансування публічних бібліотек на закупівлю видань. В Україні ж розробили рекомендації, що мають покращити стан бібліотечної галузі.

Читайте також: Вірші українських поеток — у короткому списку естонської премії поетичного перекладу

Чільне фото: kultuur.delfi.ee