УІК пропонує створити коаліцію чесних продавців для боротьби з піратством книжок

Український інститут книги та Українська видавнича асоціація пропонують створити коаліцію чесних продавців і видавців, а також запровадити спеціальне маркування легальних ресурсів, щоб покупці могли відрізняти офіційні книжкові майданчики від піратських. Про це в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» розповіла в.о. директорки Українського інституту книги Олександра Коваль.

За її словами, нині українські автори й видавці зіштовхуються як із піратськими паперовими книжками, так і з незаконним поширенням електронних видань. У випадку друкованих книжок ідеться насамперед про маркетплейси й соціальні мережі, а у випадку електронних — про телеграм-канали та спеціалізовані сайти.

Коваль зазначила, що в Україні вже працює Національний офіс інтелектуальної власності — УкрНОІВІ, який займається роз’ясненням у сфері захисту авторського права. Водночас, на її думку, головна проблема полягає не лише в законодавстві, а в практичних механізмах реагування на порушення, оскільки Український інститут книги та УкрНОІВІ не можуть самостійно закривати піратські ресурси. Щоб розпочати процедуру, ініціатива має виходити від правовласника — автора або видавця. Саме він має зафіксувати порушення, звернутися до правоохоронних органів, супроводжувати справу й доводити її до суду.

Коваль наголосила, що для правовласників це складний і виснажливий процес, адже кожен випадок піратства фактично потребує окремого розгляду. Крім того, після закриття одного ресурсу швидко може з’явитися інший.

Певні зрушення, за її словами, уже є. Під час дискусії на «Книжковому Арсеналі», присвяченій книжковому піратству, представник OLX повідомив про готовність платформи блокувати продаж піратських книжок. Коваль вважає, що якщо до такої практики долучаться інші великі маркетплейси, зокрема Rozetka, Prom та подібні ресурси, це може суттєво ускладнити продаж контрафактної книжкової продукції.

Водночас, за її словами, окремою проблемою залишаються Telegram та Instagram, де активно поширюють і продають піратські книжки. Коваль також звернула увагу на роботу пошукових систем. «Та й Google не радує, оскільки на будь-який запит про книжку він видає 2-3 легальних і з десяток піратських ресурсів, замість того, щоб їх блокувати, бо піратів здалеку видно. Саме тому боротьба з піратством потребує не одного рішення, а комплексного підходу», — зазначила вона.

На думку Коваль, боротьба з піратством має поєднувати кілька напрямів. «З одного боку, потрібна системна співпраця з цифровими платформами та блокування ресурсів, які поширюють підробки або нелегальний контент. З іншого — важливо продовжувати просвітницьку роботу. Люди мають усвідомлювати, що піратська книжка — це фактично вкрадений продукт», — сказала Коваль.

Саме тому Український інститут книги й Українська видавнича асоціація пропонують створити коаліцію чесних продавців і видавців. Ідея також передбачає спеціальне маркування легальних ресурсів, щоб покупець одразу бачив, що купує книжку в офіційного продавця.

За словами Коваль, досвід інших країн показує, що швидко подолати книжкове піратство неможливо. Для цього потрібна одночасна робота правовласників, цифрових платформ, держави й суспільства.

Як повідомлялося, найбільші світові видавництва, серед яких Penguin Random House, Elsevier та HarperCollins, подали до суду на найбільшу тіньову онлайн-бібліотеку Anna’s Archive. У листопаді 2025 року Токійський окружний суд ухвалив рішення, за яким американська компанія Cloudflare має виплатити понад 500 мільйонів єн (понад 3,2 мільйона доларів) компенсації чотирьом найбільшим японським видавництвам через сприяння книжковову піратству.

Читайте також: Книжковий контрафакт: чому нелегальні додруки досі можна купити в Україні

Чільне зображення: Суспільне новини