Видавець книжки «Життя Степана Бандери»: Автор не єдиний, хто трактує ОУН як фашистський рух

Антон Пугач, власник видавництва «Антропос-логос-фільм», що видало книжку «Життя Степана Бандери» німецького історика Ґжеґожа Россолінського-Лібе, заявив, що це видання «було однією з найзатребуваніших книжок серед військових ЗСУ», а Бандеру праворадикалом вважають багато західноєвропейських науковців. Свою заяву він оприлюднив на сайті West Culture.

Книжка має підзаголовки «Фашизм. Тероризм. Геноцид. Культ».

Заява видавця адресована Службі Безпеки України, громадянам та установам України, які «вимагають заборони розповсюдження книги».

Антон Пугач повідомив, що його видавництво підписало угоду з німецьким видавництвом ibidem-Verlag у липні 2018 року. Він наголошує, що англійською мовою книжка вийшла друком у 2014 році та розповсюджується у США через сайт видавництва Columbia University Press. Оригінальна назва видання: Stepan Bandera. The life and afterlife of a Ukrainian nationalist. Fascism, genocide, and cult by Grzegorz Rossolinski-Liebe. «Антропос-логос-фільм» видало книжку українською й російською.

Видавець каже, що роботі над виданням сприяла низка істориків:

Він перелічує істориків, які вважають діяльність ОУН «праворадикальним рухом із тоталітарними рисами», а діяльність Степана Бандери — «частиною фашистських тенденцій у міжвоєнній Європі»: «Яким би домінуючим на теперішній час не було ставлення до ОУН як до “національно-визвольного руху”, ключова теза західних фахівців про те, що рух Бандери усе ж таки був тоталітарним, збігається з висновком Урядової комісії України».

Антон Пугач переконаний: «Россолінський-Лібе не є якимось поодиноким винахідником трактовки руху ОУН як фашистського. Західні історики, в тому числі історики українського походження, також дотримуються такої самої точки зору. … Якими б нюансами не вирізнялася та чи інша трактовка оунівського руху в західному академічному середовищі, всі вони відносять рух Бандери до праворадикального напрямку».

Видавець пише про те, що, за його даними, книжка популярна серед українських військових:

«Можлива заборона розповсюдження книги Г.Россолінського-Лібе — це крок назад, крок у протилежний від Європи бік. Усі, хто такого вимагають, мали б перед тим спростувати тисячі свідчень та довести хибність висновків багатьох вчених, спираючись на джерельну базу та академічну методологію, а не на свої емоційні упередження, які виникли через занадто довірливе ставлення до політично мотивованих свідчень діячів оунівського руху», — переконаний він.

«Як книга, так і цей лист слугують цілям введення у науковий та громадський обіг великого масиву даних переважно про історичне минуле, а не задля підтримки тих чи інших політичних сил та інтересів», — підсумував заяву Пугач.

Повну його заяву можна прочитати за посиланням.

Як повідомлялося, на початку січня у Києві в книжковій мережі Librarium виявили видання Ґжеґожа Россолінського-Лібе «Життя Степана Бандери».

Після хвилі обурення у соцмережах мережа Librarium прокоментувала, чому книжка Россолінського-Лібе була у продажу: «У нас понад 40 000 одиниць товару на площі 700 кв м. Постачальники нам привозять товар, у тому числі і книги. Цей процес курує категорійний менеджер.Ця книга не є забороненою до продажу в Україні законодавством, тому вона пройшла поверхневу модерацію до продажу. Оскільки у нас в штаті немає істориків, ми не маємо компетенцій нести оцінку змісту книжки».

У Librarium наголосили, що негайно вилучили книжку з продажу після зауважень покупців.

Згодом мережа випустила офіційну заяву, в якій наголосила, що категорійні менеджери не є істориками і не можуть здійснювати експертну оцінку змісту книг. Натомість вони орієнтуються на законодавство, яке дозволяє продаж видань, якщо вони:

• були видані до 1 січня 2023 року,
• не входять до списку забороненої продукції.

У Librarium додали, що книжка «Життя Степана Бандери» не порушує законодавства і не має офіційних заборон, а автор видання, Ґжеґож Россолінський-Лібе, не входить до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України.

Окрім цього, мережа надала цитати відомих істориків, які позитивно оцінили книжку як вагомий внесок у розуміння складних аспектів української історії. Зокрема, у мережі послалися на думки Тімоті Снайдера, Омера Бартова та інших.

Антон Пугач — власник видавництва «Антропос-логос-фільм», екс-голова наглядової ради «Мультиплекс-холдингу».

«Я готую до видання біографію Степана Бандери авторства Россолінського-Лібе, презентацію якої свого часу зірвали наші свободівці. Це книга німецького вченого, стипендіата Фонду Генріха Бьолля, який багато років працював в архівах і написав дуже ґрунтовне дослідження. Книга, серед іншого, видана Колумбійським університетом США, тож у науковому потенціалі її не доводиться сумніватися. Щоправда, у цьому дослідженні є дефініції, які в Україні не дуже «до вподоби», бо вони, на жаль, збігаються з деякими дефініціями, що лунають із ворожого берега в Росії. Ворожий берег, як у випадку з гітлерівською пропагандою про Сталіна, не завжди городить вигадки. На жаль, усе трохи складніше», — говорив він в інтерв’ю виданню «Детектор медіа» 2018 року .

Ґжеґож Россолінський-Лібе — німецький історик польського походження, який спеціалізується на дослідженнях Голокосту, фашизму, націоналізму й антисемітизму. В своїх дослідженнях дотримується критичних поглядів на український національний рух у 1930—1940 рр. (насамперед ОУН та УПА), критикує «Інститут національної пам’яті України» за те, що на його думку, є реабілітацією фашизму.

У 2012 році Россолінський-Лібе виступив із лекцією в Україні, організованою посольством Німеччини. У своїй доповіді він критикував український націоналізм та звинуватив Бандеру в підтримці ідей, які, на його думку, були близькими до фашизму. Ці висловлювання викликали широкий суспільний резонанс. Частина українських громадських діячів та науковців звинуватила лектора в упередженості та некоректній інтерпретації історичних фактів. Лекцію також охарактеризували як однобічну, без врахування складнощів історичного контексту.

Детальніше про ситуацію можна прочитати тут і тут.

«У першій всеосяжній науковій біографії Степана Бандери ретельно досліджуються обставини становлення особистості Провідника українських націоналістів. На тлі широкої панорами життя українців у II Речі Посполитій автор пильно простежує всі історичні передумови, що спричинили появу терористичної організації УВО та її наступниці – ОУН, одного з найжорстокіших націоналістичних рухів ХХ століття. У книзі проаналізовано як ідеологічні аспекти діяльності ОУН та її лідера (зокрема, вплив комплексу фашистських і расистських ідей на політику організації та особистість Провідника), так і втілення цих настанов на практиці: від політичного терору та кримінальних «розбірок» усередині кола соратників до колабораціонізму та геноциду. Автор докладно з’ясовує причини, чому у свідомості людей українські націоналісти та їхній лідер перетворилися на «борців за свободу», а культ Степана Бандери набув поширення спочатку в емігрантському середовищі, а потім і на території України.Книга ґрунтується на безлічі документів, свідчень, публікацій, кіно- й фотоматеріалів, які автор дослідив в архівах України, Польщі, Росії, Німеччини, Великої Британії, Ізраїлю, США та Канади», — ідеться в анотації до видання «Життя Степана Бандери».

Читомо звернулося до Українського інституту книги із запитанням про те, чи є ця книжка в українських бібліотеках і, якщо так, чи будуть її вилучати.

Нагадаємо, у 2024 році у США книжку про ОУН й УПА вилучили зі списку «‎найкращих історичних матеріалів» через пропаганду рф.

Чільне фото: фейсбук-сторінка Діани Макарової