воєнні злочини

85% убивств журналістів у світі залишаються безкарними

05.11.2024

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

З 2006 до 2024 року у світі вбили понад 1700 медійників, й 85% справ так і не дійшли до суду. Про це свідчать дані звіту ЮНЕСКО.

Звіт про безпеку журналістів і проблему безкарності, який публікується раз на два роки, підготували до Міжнародного дня припинення безкарності за злочини проти журналістів 2 листопада.

 

Загалом звіт зафіксував збільшення кількості вбивств журналістів на 38% з часів попереднього дослідження. За даними звіту, за два роки у світі вбили всього 162 журналісти. Тобто приблизно кожні 4 дні вбивають одного журналіста.

 

Крім того, серед основних моментів зі звіту ЮНЕСКО:

 

  • вирішення справ убитих журналістів займає в середньому 4 роки;
  • кількість країн, що відповідають на запити ЮНЕСКО щодо справ журналістів, зросла з 65% до 77%;
  • більше вбивств трапляється у країнах, де йде війна або конфлікт, — 72 випадки за 2 роки;
  • журналістів усе частіше вбивають після їхнього зникнення чи викрадення — таких випадків було 13;
  • зросла кількість смертей журналістів під час перебування під вартою — 5 випадків;
  • у 2022 році загинули 10 журналісток — це найбільша кількість із 2017 року.

 

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш зазначив, що в Газі зафіксували найбільшу кількість убивств журналістів. За його даними, за останні 380 днів загинули понад 130 палестинських журналістів. Він закликав уряди вжити термінових заходів для захисту журналістів, розслідування злочинів проти них і покарання винних.

 

ЮНЕСКО стурбована тим, що безкарність завдає шкоди цілим суспільствам, приховуючи серйозні порушення прав людини, корупцію і злочинність. Щоб підтримувати верховенство права, організація закликала уряди, громадянське суспільство, ЗМІ й всіх зацікавлених осіб приєднатися до глобальних зусиль, спрямованих на припинення безкарності.

 

Як повідомлялося, у 2024 році на фронті загинули такі українські журналісти й військові: оператор Громадського Микола Оранський, журналіст-розслідувач Олег Шемчук, журналістка, редакторка, театрознавиця Алла Пушкарчук, журналіст видань «Факти» і «Телеграф» Андрій Топчій, журналістка «Суспільного» Ірина Цибух, кореспондент «Новини.Live» Богдан Затула, телеоператор каналу «Прямий» Павло Пархоменко та інші.

 

Читайте також: Військові, перекладачі, журналісти, книгарі, поети: кого відняв у нас 2023-й

 

Тим часом в Україні діє проєкт «Недописані» — памʼяті людей літератури, чиї життя забрала росія.

 

Чільне фото: The Left in the European Parliament