книжковий блог

Двигуни літературної спільноти, або хто такий книжковий блогер

13.11.2024

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Дехто вважає їх аматорами, що популяризують неякісну літературу.  Інші не купують книжку, поки не почують позитивного відгуку від блогера, якому довіряють. За останні три роки кількість книжкових блогів і лідерів думок значно зросла, але дискусії навколо цієї теми не стихають.  Нещодавно «Премія книжкових блогерів» від фестивалю «Книжкова країна» зазнала критики: одні вважали цю премію влучною ідеєю, а інші — сумнівалися в достатній компетентності та експертності людей, що просто ведуть блоги про книги. 

Попри те, що книжкова спільнота в мережі збільшується з кожним днем, мало хто вважає блогінг справжньою професією, у якій можна побудувати успішну кар’єру. Тож розберімося з тим, чи є наразі актуальною ця професія  та що потрібно знати і вміти, щоб стати книжковим блогером.

Хто такі книжкові блогери?

Кажучи просто, книжковий блогер — це людина, яка веде блог, присвячений книжкам. Наразі в Україні ніша такого контенту активно розвивається. 

 

За кордоном букблогінг почався у 2010-х роках переважно з текстових блогів на сайтах. Їх створювали, щоб мати можливість ділитися відгуками на прочитане і монетизуватися завдяки рекламі на тому ж сайті. Згодом з’явився контент в інстаграмі та на відеохостингах. У нас ці формати розвиваються практично паралельно.  Різниця в тому, що текстові блоги про книжки здебільшого ведуть в телеграм-каналах. 

Серед книжкових блогерів кожен із творців ідентифікує себе із тією соціальною мережею, у якій створює контент. Звідси з’явилися  назви букток (book + TikTok), буктюб (book + YouTube), букстаграм (book + Instagram) і похідні від них слова. Префікс бук- тут об’єднує цілу спільноту блогерів, які говорять чи пишуть про книжки.

 

Читайте також: Маркетолог, дизайнер, візіонер: хто такий артдиректор у книговиданні

Навіщо нам букблоги?

Ми живемо в час, коли оцінювати книжки можуть не лише літературні критики. Читачі ставлять свої оцінки на Goodreads чи Rork, діляться думками про книжки та шукають рекомендації у своїх соцмережах. 

 

Книжкові блогери стають провідниками у світі літератури. Адже читання як дозвілля потребує великої залученості та часу. Рекомендації допомагають обрати книгу, на яку не шкода витратити час і гроші. Відповідно, блогери також впливають на книжковий ринок, популяризуючи певні книги та авторів, зауважує Ольга Драганчук — сммниця видавництва «Видавництво»:

Книжкові блогери зараз і справді мають значний вплив на ринок, адже задають певні тренди, за якими вимушені слідувати видавці. Співпраці з букблоґерами — частина маркетингової стратегії просування тої чи тої новинки. У «Видавництві» був приклад, коли букблогер зняв відео в тік-тоці з книгою Сйона «Місячний камінь», і воно завірусилось. Залишки накладу розкупили моментально. 

Після початку повномасштабного вторгнення український контент пережив своє відродження. Здебільшого це наслідок того, що в минулому російськомовні блогери перейшли на українську. А також з’явилось багато нових блогерів, готових знімати на теми, раніше заповнені російським контентом. 

 

Книжкова індустрія не стала винятком. Букблогери не тільки повністю відмовилися від російських книг, але й активно закликали своїх підписників вчинити так само. Авдиторія тоді розширилася, оскільки певний сегмент глядачів і читачів почав відкривати для себе українськомовний контент з чистого аркуша. 

 

Про що говорять дослідження? Дослідження читання 2020 року виявило, що основним драйвером вибору книги для читання є рекомендації друзів (34%) та відомий автор (24%). Також важливими є цікава анотація до книжки (18%), мова (12%), огляди на книжкових сайтах та відгуки у соцмережах (по 11%). Згідно з дослідженням читання 2023 року, серед причин, чому люди читають, 13% респондентів зазначають, що до цього їх підштовхнули рекомендації від людей, яким вони довіряють. А серед авдиторії до 17 років перегляд блогів та контенту з соцмереж порівняно з читанням книжок, є більш частою та більш улюбленою дозвіллєвою практикою.

 

Читайте також: Наввипередки за бестселерами, або хто такий літературний скаут?

Чи є у цієї професії майбутнє?

Поки в нашому медіапросторі тривають запеклі дискусії щодо книгоблогерства, в США визнають позитивний вплив буктоку на популяризацію читання та окремих книжок. Є тенденція, згідно з якою блогери, що працюють з текстовими оглядами, з часом перекваліфіковуються на журналістів та будують успішні кар’єри. 

 

Водночас в Україні значна кількість блогерів згодом  починає розробляти контент, стає копірайтерами чи СММ-менеджерами у великих видавництвах і книгарнях, оскільки мають всі потрібні навички та обізнаність у книжковому ринкові. Нерідко блогери й самі починають писати книги — маючи платформу, де можна просувати текст, вони стають цікавими для видавництв. Цей тренд можемо прослідкувати як в Україні, так і на західних ринках. Наприклад, букблогерка Марія Маргуліс написала роман «Біла кімната», Тетяна Гонченко — нонфікшн «Фриланс здорової людини», а найвідоміший буктюбер Джек Едвардс записався на курс з креативного письма. 

 

Утім ведення книжкового блогу не можна назвати професією, поки воно не приносить творцю бодай якихось коштів. Про що зазначає велика кількість лідерів думок, зокрема авторка телеграм-каналу «Непозбувний книгочитун» Тетяна Гонченко:

Мені здається, що книжкове блогерство як професія в Україні — це буквально явище останнього року. Наприклад, шість років тому, коли я починала вести блог, те, що це може стати моїм основним заняттям, навіть не стояло на порядку денному, це просто неможливо було уявити. А зараз це вже моя робота, яка монетизується краще, ніж будь-що, чим я колись займалася в житті.

У деяких інших країнах книжковий контент вже давно почав приносити прибуток його творцям. Насамперед завдяки вбудованій монетизації YouTube та TikTok, а також — рекламним інтеграціям і спонсорським контрактам. В Україні, на жаль, TikTok не монетизується, а дохід в YouTube складає близько 1,5$ за тисячу переглядів на відео. 

 

Попри те, що співпраці з видавництвами по бартеру є важливими, левову частку доходу блогерів складає інтегрована в блог реклама, проведення подій та книжкових клубів, а також ведення супровідного бізнесу (продаж товарів, пов’язаних із читанням). В Україні комерційну діяльність блогери ведуть здебільшого через ФОП.

 

Заробіток букблогерів завжди дуже розмитий і часто не знаходиться у відкритому доступі. За приблизними розрахунками, залежно від авдиторії та цін на рекламу, блогери можуть заробляти до 40 тисяч гривень на місяць. Ті, хто має значно більший дохід, — швидше виняток із правила.

Що треба знати і вміти?

За загальним переконанням, книжковий блогер повинен мати глибокі знання з літератури, а бажано навіть профільну філологічну освіту. На практиці ж, багато хто починає блог для того, щоб ділитися відгуками на прочитані книжки, не претендуючи на детальний аналіз твору та його контексту. У цих оглядах увагу авдиторії приваблює сама людина, яка їх робить: її образ, світогляд, спосіб взаємодії з читачами. При цьому такі блоги набирають велику кількість підписників, а автори здобувають навички в процесі.

 

 Якщо хочеться обрати більш системний підхід до ведення соцмереж, то вам точно знадобляться:

  • навички написання сценаріїв, постановки кадру, відеомонтажу (якщо головним напрямком вашої діяльності будуть саме відео);
  • вміння структурувати думки та добре писати тексти: рецензії та статті;
  • знання основ фотографії та дизайну значно спростять вам життя, якщо ви хочете почати блог в інстаграмі.

 

Спільним для ведення всіх цих соцмереж є такі характеристики, як комунікабельність, креативність, стресостійкість та обізнаність в новинах та трендах на ринку. Окрім того, блогеру необхідно постійно розвиватися, щоб пропонувати своїй аудиторії цікавий та актуальний контент.

 

«Блогерство має розвиватися в бік глибини, професійності й “дороговизни” та “замороченості” контенту. Було б круто, якби книжкові блогери, які не мають філологічної та літературознавчої освіти (а таких більшість), вкладалися в свою “базу”: проходили базові літературознавчі курси, вивчали історію літератури, жанри, напрямки. Щоб їх відгуки базувалися не лише на власній начитаності й смаках, а й на глибших аргументах», — зазначає Гонченко, авторка телеграм-каналу «Непозбувний книгочитун».

Книжкове блогерство в Україні зараз — це феномен, який стрімко розвивається і викликає чимало дискусій. Це потужний інструмент для популяризації читання, впливу на книжковий ринок та створення літературної спільноти. Утім це молода професія, яка ще не має чітко визначених стандартів та шляхів монетизації. Що варто точно розуміти — так це те, що книжкові блоги стали невіддільною частиною сучасного літературного ландшафту. Вони відіграють ключову роль у формуванні читацьких уподобань, просуванні нових книг та розвитку книжкового ринку загалом.

Що тематичного почитати?

 

Ілюстрації: Маша Ґрімм

 

Читайте також: Екранізувати книжку: хто такий менеджер з прав на кіноадаптації?