Минулоріч переклади українських книжок вийшли у 24 країнах

Минулого року в межах Програми підтримки перекладів Українського інституту книги книжки українських авторів були видані у 24 країнах на чотирьох континентах. Про це повідомили на офіційному сайті інституту.

Відомо, що за кордоном вийшли друком 63 книжки українських авторів. Це на 11 видань більше, ніж минулого року. 

«Ми раді, що вдалося реалізувати 63 проєкти з 90 обраних, бо за  певних обставин, не пов’язаних з УІК, це велика цифра. Зокрема виявилось, що ми не можемо здійснити компенсацію видавцям з Ірану, оскільки на країну накладені санкції США і банки не здійснюють трансакції щодо іранських банків. Або ж Білорусь, де міжвідомчий комітет Управління справ Президента Білорусі заборонив видавцям отримання іноземних грантів, розцінюючи їх як гуманітарну допомогу. Вагомою причиною того, що кілька угод було розірвано уже на фінальному етапі, стала політична ситуація на кордонах Польщі, Прибалтики та Білорусі», — розповідає в ексклюзивному коментарі Читомо координаторка Програми Олена Одинока.

Ось перелік перекладених видань за країнами:

Азербайджан 

• Леся Українка «Лісова пісня»

Болгарія 

• Гаська Шиян «За спиною»
• Григорій Сковорода «Байки», «Байки.Трактати. Діалоги»
• Любко Дереш «Культ»
• Юрій Винничук «Танго смерті»
• Андрій Кокотюха «Вигнанець і чорна вдова», «Вигнанець і грішниця», «Вигнанець і навчена відьма», «Вигнанець і перевертень»
• Василь Слапчук «Сліпий дощ»
• Іван Франко «Захар Беркут»

Вірменія 

• Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я»
• Наталка Малетич «Привид, який не міг заснути»

Греція 

• Софія Андрухович «Фелікс Австрія»

Грузія 

• Іван Андрусяк «Морськосвинський детектив»

Єгипет 

• Володимир Самойленко «Час розкиданого каміння» (арабською мовою)

Ізраїль 

• Юрій Винничук «Танго смерті» (іврит)

Індонезія 

• Анна Гутніченко «Незвичайні професії»

Італія 

• Романа Романишин та Андрій Лесів «Куди і звідки»

Кіпр 

• Катерина Бабкіна «Щасливі голі люди» (грецькою мовою)

Латвія 

• Алла Гутніченко «Незвичайні професії»

Литва 

• Романа Романишин, Андрій Лесів «Я так бачу», «Голосно, тихо, пошепки»
• Андрій Любка «Карбід»

Ліван

• Василь Стус «Вибрані поезії»
• Леся Українка «Зібрання творів у 12-ти томах»

(видання перекладені арабською)

Македонія 

• Софія Андрухович «Фелікс Австрія»
• Анна Багряна «Дошкуляка»
• Григорій Сковорода «Харківська байки»
• Тамара Горіха Зерня «Доця»
• Остап Сливинський «Зимовий король»
• Дорж Бату «Моцарт 2.0»

Нідерланди

• Василь Шевчук «Предтеча (Григорій Сковорода)»
• Юрій Винничук «Нічний репортер»

(видання перекладені англійською)

Німеччина  

• Олег Сенцов «Хроніка одного голодування. 4 з половиною роки» 
• Олександр Мехед «Я змішаю твою кров із вугіллям»
• Вахтанг Кіпіані «Друга світова. Непридумані історії», «Друга світова. Непридумані історії»
• Микола Давидюк «Як працює путінська пропаганда»
• Олеся Яремчук «Наші інші»
• Станіслав Асєєв «Світлий шлях. Історія одного концтабору»
• Дмитро Стус «Василь Стус: життя як творчість»
• Григорій Сковорода «Розмова звана Алфавіт або Абетка світу»

Польща 

• Дмитро Кузьменко «Що таке математика?»
• Юрій Винничук «Лютеція»
• Олександр Клименко «Про дерева і левітацію»
• Олег Поляков «Крижана карусель»
• Василь Слапчук «Та сама курява дороги»
• Богдан Коломійчук «Експрес до Галіції»
• Володимир Яворський-Волдмур «Напівсонні листи з діамантової імперії та королівства»
• Емма Андієвська «Атракціони з орбітами і без»

Румунія 

• Максим Дупешко «Історія, варта цілого яблуневого саду»

Сербія 

• Юрій Андрухович «Дезорієнтація на місцевості»
• Андрій Любка «Карбід»

США 

• Романа Романишин, Андрій Лесів «Війна, що змінила Рондо»

Туреччина 

• Катерина Міхаліцина «Хто росте в лісі»

Франція 

• Артем Чапай «Понаїхали»
• Станіслав Асєєв «Світлий шлях. Історія одного концтабору»

Хорватія 

• Софія Андрухович «Амадока»
• Гаська Шиян «За спиною»
• Таня Поставна «Коли я була лисицею»

Чехія 

• Олена Соболева «Кримськотатарська кухня»

Також в УІК повідомляють, що на популяризацію української літератури за кордоном шляхом співфінансування перекладів виділили майже 184 тисячі євро (минулого року — 150 тисяч євро). Це дозволило надрукувати на 45% більше примірників, ніж у 2020 році.

Усього протягом року Інститут книги отримав 122 заявки від видавництв з різних країн світу щодо участі в Програмі, що на 45 % більше, ніж у 2020 році, повідомляють на сайті. «Зважаючи на кількість зацікавлених потенційних заявників до Програми, сподіваємося, що наступного року кількість виданих найменувань перекладів творів української літератури у світі складе не менше +20% від цьогорічних даних. Уже зараз ми ретельно працюємо над підготовкою до запуску Програми підтримки перекладів 2022, аби оголосити Open Call до програми якомога раніше, щоб у видавців було більше часу на якісну реалізацію проєктів», — розповідає Олена Одинока.

Читайте також про підсумки за 2020 рік: Попри пандемію: понад 120 перекладів українських книжок за кордоном.