Майже 60% опитаних перекладачів досі не залучають до промоції книжок

 59% опитаних перекладачів і перекладачок у 2026 році повідомили, що видавництва ніколи або майже ніколи не просили їх коментувати переклад для інформаційних матеріалів про книжку. Ще 57% зазначили, що їхнє авторство ніколи або майже ніколи не згадували під час презентацій. Про це свідчать результати щорічного опитування Translators In Action.

Проблема стосується й інших способів представлення перекладачів у промоції книжок. 61% респондентів відповіли, що їхнє ім’я ніколи або майже ніколи не зазначали на обкладинці, а 42% — що авторство так само не вказували в анонсах. Дві третини опитаних — 66% — ніколи або майже ніколи не запрошували до участі у презентаціях перекладених ними книжок.

Водночас лише 16% опитаних повідомили, що їхнє авторство завжди або майже завжди зазначають на обкладинці. Під час презентацій регулярно згадують авторство 13% респондентів, а прокоментувати переклад для інформаційних матеріалів завжди або майже завжди просять лише 6%.

За рік частка негативних відповідей щодо видимості перекладачів зросла

У 2025 році 53% опитаних зазначали, що їхнє ім’я ніколи або майже ніколи не з’являється на обкладинках. У 2026 році цей показник становить уже 61%. Частка тих, чиє авторство ніколи або майже ніколи не вказують в анонсах, зросла з 34% до 42%. Ніколи або майже ніколи не запрошували на презентації 61% опитаних у 2025 році та 66% — у 2026-му. Не просили коментувати переклад для інформаційних матеріалів відповідно 52% і 59% респондентів.

Для порівняння, у 2024 році 54% опитаних повідомляли, що їхнє авторство ніколи або майже ніколи не з’являлося на обкладинці, 34% — в анонсах, 62% майже не запрошували на презентації, а 65% — не просили коментувати переклад для інформаційних матеріалів.

Водночас показники видимості відрізнялися і в попередні роки. Наприклад, у 2021 році 76% опитаних ніколи або майже ніколи не бачили свого авторства на обкладинках, тоді як 68% повідомляли, що їх завжди вказували у вихідних даних книжки.

Невидимість — друга серед найчастіше названих проблем

Наприкінці опитування респондентам запропонували назвати одну-дві найбільші, на їхню думку, проблеми перекладацької роботи в Україні. Невидимість і низьке професійне визнання перекладачів посіли друге місце — на них припало близько 20% згадок. Частіше учасники говорили лише про низькі гонорари й тарифи — близько 43% згадок.

До проблеми видимості автори дослідження зарахували невказування імен перекладачів у книжках та на сайтах, недостатню увагу до них у промоції й медіа, низьку впізнаваність і професійний статус та недостатнє суспільне визнання перекладацького внеску. У переліку проблем за 2025 рік «невидимість перекладацької праці» становила 6,5% згадок. Тоді її випереджали, зокрема, низька оплата — 34%, проблеми з редактурою та комунікацією — 13% і низька якість перекладів — 9%.

Самі перекладачі в розгорнутих відповідях зазначали, що їхнє ім’я може залишатися малопомітним не лише під час промоції, а й безпосередньо в книжках, на сайтах видавництв та книжкових платформах. «(Не)видимість перекладача — не всі видавництва вказують перекладачів на своєму сайті», — йдеться в одній із відповідей.

Інший респондент зазначив: «В одному з моїх перекладів мене вказали дрібним шрифтом і навіть не повністю написали імʼя». Ще один учасник опитування звернув увагу на зв’язок між видимістю та професійним визнанням: «Досі недостатня видимість і професійне визнання праці літ. перекладачів. Попри те що перекладач є, по суті, співавтором українського видання, його ім’я часто залишається поза увагою читачів і маркетингових кампаній».

Що пропонують перекладачі

Серед можливих рішень респонденти називають систематичне зазначення імені перекладача в усіх каналах комунікації, активніше залучення перекладачів до публічної промоції книжок та роботу з читачами про роль перекладацької праці.

Зокрема, серед відповідей є такі пропозиції:

• «Вказувати ім’я перекладача на обкладинці, в анонсах та матеріалах у медіа»;
• «Прізвище перекладача на обкладинці #namethetranslator»;
• «Частіше запрошення на події, пов’язані з перекладеними ними книжками, зазначення перекладача при публікації анонсів, залучення перекладачів до створення публікацій у соцмережах».

Крім того,  респонденти пропонують проводити просвітницькі заходи для читачів за участі самих перекладачів, більше розповідати про перекладацьку працю в книгарнях та активніше висвітлювати критику перекладу. Серед способів змінити професійне становище перекладачів також називають публічну адвокацію — обговорення проблем професії на фахових заходах та в комунікації з видавцями, медіа й книжковими блогерами.

Загалом в опитуванні Translators In Action взяли участь 122 перекладачі й перекладачки. 84% респондентів перебувають в Україні, решта — у дев’яти інших країнах. Українські учасники представляють 19 областей. Середній вік опитаних становить 34 роки, 84% респондентів — жінки.

Для 56% учасників письмовий переклад є основним джерелом доходу — тобто забезпечує понад 70% усіх доходів. Найбільше опитаних працюють із художньою прозою — 92%, або 112 людей. Науково-популярну літературу перекладають 37%, дитячу — 24%, наукову — 18%, комікси — 16%, поезію — 12%, драматургію — 11%.

Як повідомлялося, 93% опитаних перекладачів і перекладачок художньої прози у 2026 році отримували за умовну сторінку менше за мінімальну ставку, зазначену в дослідженні відповідно до нормативів Кабміну. Середній гонорар перекладачів у 2025 році становив 235 гривень за сторінку.

Читайте також спецпроєкт Читомо і Перекладачів в дії «Перекладійсність» про роботу літературних перекладачів в Україні. Серед них — про адаптацію спільноти до непростих реалій й нові стратегії роботи під час повномасштабного вторгнення, роль перекладацької видимості на книговидавничому ринку, а також про те, як правильно працювати з повторними перекладами та інші.

Читайте також: Чи повинні онлайн-книгарні зазначати перекладачів і чи вони це роблять?

Чільне зображення: prolingoeditors.com