Оголосили топ-30 українських книжок часів Незалежності

Український інститут книги оголосив рейтинг тридцяти найзнаковіших книжок часів Незалежності. Про це повідомила кореспондентка Читомо.

Перемогу в рейтингу отримала книжка Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса» (видавництво Vivat, 2019), яка отримала 9535 голосів. Друге і третє місця отримали книжки Ліни Костенко «Триста поезій» і «Записки українського самашедшого» («А-ба-ба-га-ла-ма-га», 2012 і 2010) − 8233 та 8086 голосів, відповідно.

Решта рейтингу виглядає так:

4. Василь Шкляр «Чорний ворон» («Клуб сімейного дозвілля», 2009), 6732 голоси;

5. Іван Малкович «Абетка» («А-ба-ба-га-ла-ма-га», 1999), 6343 голоси;

6. Орест Субтельний «Україна. Історія» («Либідь», 1991), 5980 голосів

7.  Марія Матіос «Солодка Даруся» («Піраміда», 2004), 5820 голосів;

8. Сергій Жадан «Ворошиловград» («Фоліо», 2010), 5627 голосів;

9. Володимир Лис «Століття Якова» («Клуб сімейного дозвілля», 2010), 5609 голосів;

10. Богдан Логвиненко «Ukraїner: Країна зсередини» (Видавництво Старого Лева, 2019), 5508 голосів;

11. Антологія української поезії ХХ століття. Від Тичини до Жадана («А-ба-ба-га-ла-ма-га», 2017), 5384 голоси;

12. Оксана Забужко «Польові дослідження з українського сексу» («Згода, 1996), 5345 голосів;

13. Повне зібрання творів Василя Стуса у 6 томах 9 книгах («Просвіта», 1994), 5219 голосів;

14. Сергій Жадан «Інтернат» («Meridian Czernowitz», 2017), 5209 голосів;

15. Повне зібрання творів Лесі Українки у 14 томах (Видавництво Волинського національного університету, 2021), 5002 голоси;

16. Володимир В’ятрович «Україна. Історія з грифом секретно» («Клуб сімейного дозвілля», 2014), 4836 голосів;

17. Тамара Горіха Зерня «Доця» («Білка», 2019), 4505 голосів;

18. Повне зібрання творів Тараса Шевченка у 12 томах («Наукова думка», 2001), 4345 голосів;

19. Оксана Забужко «Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій» («Факт», 2007), 4315 голосів;

20. Софія Андрухович «Фелікс Австрія» (Видавництво Старого Лева, 2019), 4025 голосів;

21. Юрій Винничук «Танго смерті» («Фоліо», 2012), 3992 голоси;

22. Лесь Подерв’янський «Гамлєт, або Феномен датського кацапізму + Герой нашого часу» («Фоліо», 2006 + «Кальварія», 2006), 3940 голосів;

23. Євген Положій «Іловайськ» («Фоліо», 2015), 3923 голоси;

24. Самійло Величко «Літопис» («Кліо», 2020), 3899 голосів;

25. Сергій Плохій «Брама Європи» («Клуб сімейного дозвілля», 2016), 3868 голосів;

26. Люко Дашвар «Село не люди» («Клуб сімейного дозвілля», 2007), 3601 голос;

27. Оксана Кісь «Жінки в ГУЛАГу: Вижити значить перемогти» (Інститут народознавства НАН України, 2017), 3594 голоси;

28. Андрій Кокотюха «Червоний» («Клуб сімейного дозвілля», 2012), 3523 голоси;

29. Ярослав Грицак «Нарис історії України. Формування модерної української нації XIX-XX ст.» («Генеза», 1996), 3246 голосів;

30. Юрій Андрухович «Московіада» («Лілея-НВ», 2000), 3242 голоси.

«Повне зібрання Тараса Шевченка ніде зараз неможливо купити. Але це той твір, що має бути доступним читачеві. Ці видання мають отримати державне фінансування. Український інститут книги буде намагатися отримати фінансування на видання академічних зібрань», − прокоментувала оголошення результатів проєкту директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.

«Я провів певні калькуляції і зрозумів: щодня в Україні продається 13 примірників книжки «Червоний». Був сплеск продажів після екранізації. Тому всім авторам я бажаю, щоб їхні книги були екранізовані», − побажав письменник Андрій Кокотюха.

«Лесь Подерв’янський − той, хто створив передумови для появи сучасної української літератури. Я думаю, що його роль ще не вивчена літературознавцями. Але це ще станеться», − переконаний директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький.

Письменниця Тамара Горіха Зерня сказала, що мріє провести презентацію своєї книжки «Доця» у Донецьку: «Я дуже вдячна всім тим, хто наближає цей день, і завжди готова підставити своє плече.»

Журналіст і керівник проєкту Ukraїner Богдан Логвиненко анонсував вихід нової книжки і наголосив, що входження його книжки до рейтингу − це заслуга понад 500 волонтерів, які разом з ним досліджують Україну.

Відзнаки за видання повного зібрання творів Лесі Українки отримали народна депутатка Вікторія Кравчук (Комітет гуманітарної політики Верховної Ради) та Музей Лесі Українки.

«Це видання дає можливість доторкнутися до автентичного тексту Лесі Українки, без цензури, читати такою, якою вона справді була. «Я шанована, але не читома», − так казала Леся Українка», − наголосила завідувачка Музею Лесі Українки Ірина Щукіна.

«Я мала сміливу нахабність бути переконаною, що книжка Ореста Субтельного увійде в число переможців. Ця книжка − ровесниця незалежності. Світлої пам‘яті Ореста Субтельного. Це історія України, яку відкрив нам Орест», − пригадала головна редакторка видавництва Либідь Світлана Головко.

У довгий список увійшла сотня знакових книжок часів Незалежності. Його сформували експерти книговидавничої галузі, літературознавці, перекладачі, історики літератури разом з УІК. Серед них Тамара Гундорова, Тетяна Трофименко, Ростислав Семків, Микола Рябчук, Софія Челяк, Ростислав Мельників, Дар’я Бадьйор, Олена Гусейнова, Таня Стус, Мирослава Прихода, Богдана Неборак, Ярослава Стріха, Ольга Герасим’юк.

З довгого списку переможців рейтингу обирали шляхом онлайн-голосування, що стартувало у вересні. Загалом за усі книжки віддали 267 815 голосів. Проєкт реалізували за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого, Української бібліотечної асоціації, Української асоціації книговидавців і розповсюджувачів, ГО «Форум видавців».

Книжка журналіста Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса» вийшла у 2019 році, тоді ж політик Віктор Медведчук подав до суду позов з вимогою заборонити її продаж. Директорка видавництва Vivat Юлія Орлова заявила, що позов є спробою тиску на свободу слова і друку. Разом з тим, на тлі суду, читачі розкупили наклад книжки протягом 4-х днів.

У жовтні 2020 року Дарницький районний суд міста Києва заборонив розповсюдження книжки до усунення з неї інформації, що порушує право Медведчука на повагу до честі та гідності. Київський апеляційний суд 19 березня цього року частково задовольнив апеляційну скаргу щодо заборони книжки  дозволивши таким чином її розповсюдження. У липні продажі «Справи Василя Стуса» сягнули 100 тисяч примірників.

Читайте також: Підсумки тридцятиріччя: суб’єктивні та об’єктивні рейтинги