Премія Drahomán Prize-2025 оголосила номінантів

Премія для перекладачів книжок з української мови на мови світу Drahomán Prize оголосила довгий список номінантів за 2025 рік. Про це Читомо повідомили організатори премії.

До довгого списку премії Drahomán Prize увійшли 31 перекладач і перекладацький тандем. Цьогоріч серед номінантів найбільше перекладачів, які перекладають з української на англійську мову. Також у довгому списку – перекладачі на німецьку, італійську, польську, грузинську, румунську, шведську, французьку, норвезьку, словацьку, бенгальську, сербську, чеську, словенську, іврит, білоруську, литовську, румунську, португальську мови.

Заявки надійшли з 26 країн, а саме — Італія, США, Норвегія, Польща, Австрія, Словаччина, Іспанія, Індія, Грузія, Швеція, Сербія, Чехія, Німеччина, Словенія, Велика Британія, Канада, Ізраїль, Фінляндія, Португалія, Литва, Угорщина, Румунія, Бразилія, Греція, Франція та Нідерланди. Найбільше заявок подали закордонні видавництва, дипломатичні представництва України в різних країнах світу та культурні інституції.

До довгого списку Премії за 2025 рік увійшли:

• Акіллі Алессандро, Груша Ярина з перекладом італійською мовою поетичної збірки Ірини Шувалової «Кінечні пісні»;
• Фолдой Даґфінн з перекладом норвезькою мовою роману Юрія Андруховича «Дванадцять обручів»;
• Ґачковський Марцін з перекладом польською мовою роману Валер’яна Підмогильного «Місто»;
• Гуемер (Гнедкова) Ганна з перекладом німецькою мовою поетичної збірки Вікторії Фещук «182 дні»;
• Ґолдінякова Вероніка з перекладом словацькою мовою роману Юрія Андруховича «Радіо Ніч»;
• Ґош Мрідула з перекладом бенгальською мовою «Кобзаря» Тараса Шевченка, 2025;
• Ґуґушвілі Тамта з перекладом грузинською мовою книжки Станістава Асєєва «Світлий шлях»;
• Хокансон Нільс з перекладом шведською мовою роману Софії Андрухович «Амадока»;
• Іванович Мілена з перекладом сербською мовою збірки оповідань Оксани Забужко «Сестро, сестро»;
• Какабадзе Давид з перекладом грузинською мовою роману Вікторії Амеліної «Дім для Дома»;
• Каліна Петр з перекладом чеською мовою роману Софії Андрухович «Амадока»;
• Керстен Беатрікс з перекладом німецькою мовою збірки вибраних поезій Тараса Шевченка та книжки Володимира Вакуленка «Я перетворююсь… Щоденник окупації. Вибрані вірші»;
• Кінселла Елі, Орловські Дзвіня з перекладом англійською мовою поетичної збірки Галини Крук «Втрачаючи, жити»;
• Купідура Ришард з перекладом польською мовою романів Богдана Коломійчука «Триста миль на схід»;
• Киян Дмитро, Цуркан Кейт з перекладом англійською мовою поетичної збірки Христі Венгринюк «Довгі очі»;
• Лубей Прімож, Лубей Яня Воллмаєр з перекладом словенською мовою роману Сергія Жадана «Інтернат»;
• Любка Юлія, Цуркан Кейт з перекладом англійською мовою збірки есеїв Андрія Любки «Війна з тильного боку»;
• Мюррей Ніна з перекладом англійською мовою поетичної збірки Ірини Вікирчак «Альгометрія», роману Оксани Луцишиної «Любовне життя», п’єси Сергія Жадана «Хлібне перемир’я» та драми Лесі Українки «Кассандра»;
• Мусаковська Юлія з перекладом англійською мовою поетичної збірки Артура Дроня «Тут були ми»;
• Нємцев Ростислав, Міхалі Феліція з перекладом французькою мовою книжки Володимира Вакуленка «Я перетворююсь … Щоденник окупації. Вибрані вірші»;
• Паперний Антон з перекладом на іврит роману Оксани Забужко «Польові дослідження з українського сексу»;
• Плотка Алесь, Русецкая Наталля з перекладом білоруською мовою збірки Юрія Іздрика;
• Помпео Лоренцо з перекладом італійською мовою повісті Івана Франка «Для домашнього огнища»;
• Рінкявічене Доната з перекладом литовською мовою роману Тані П’янкової «Вік червоних мурах» та збірки Юлії Ілюхи «Мої жінки»;
• Савчинська Тетяна з перекладом англійською мовою книжки Катерини Зарембо «Схід українського сонця»;
• Суровєц Галіна з перекладом польською мовою роману Василя Слапчука «Роман & Роман»;
• Трайста Міхай Гафія з перекладом румунською мовою роману Софії Андрухович «Амадока», роману Юрія Андруховича «Радіо Ніч» та антології «Механізми захисту 12 українських письменників у війні»;
• Уґґла Софія з перекладом шведською мовою роману Сергія Жадана «Арабески»;
• Вітт Сусанна з перекладом шведською мовою збірки Юлії Ілюхи «Мої жінки»;
• Єрмалаєва Франко Воля, Франко Коста Патерсон з перекладом португальською мовою поетичної збірки Максима Кривцова «Вірші з бійниці»;
• Євтушенко Елла, Мартен Фредерік з перекладом французькою мовою поетичної збірки Ярини Чорногуз [dasein: оборона присутності].

До Капітули Премії 2025 року увійшли:

• Володимир Шейко, генеральний директор Українського інституту;
• Володимир Єрмоленко, письменник, журналіст, філософ, президент Українського ПЕН;
• Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги;
• Ярослава Стріха, українська перекладачка, літературна оглядачка;
• Алла Татаренко, українська літературна історикиня;
• перекладач із української на фінську, переможець премії Drahomán Prize-2024 Ееро Балк;
• Рорі Фіннін, американський україніст, голова Українських студій у Кембриджському університеті;
• Ірина Забіяка, літературознавиця, перекладачка;
• Софія Онуфрів, перекладачка, менеджерка українських культурних проєктів. 

Лавреата або лавреатку премії оголосятьпід час урочистої церемонії навесні 2026 року. Переможець отримає статуетку, виготовлену українською художницею Анною Звягінцевою, грошову винагороду в розмірі 3 000 євро, а також додаткові можливості для роботи та промоції своєї творчості.

Премія Drahomán Prize заснували у 2020 році Український інститут, Український ПЕН та Український інститут книги. Премія покликана підтримати та відзначити сподвижницьку роботу перекладачів з української мови на мови світу. Drahomán Prize вручається за високу перекладацьку майстерність та внесок у промоцію української літератури за кордоном.

Як повідомлялось, лавреатом премії Drahomán Prize у 2024 році став перекладач Ееро Балк. Інтервʼю з ним для Читомо можна прочитати тут.

Нагадаємо, лавреаткою премії Drahomán Prize 2023 року стала польська перекладачка Катажина Котинська, 2022 року — Ірина Дмитришин, а 2021 року — Богдан Задура.