9 місяців вторгнення: як українські видавці працюють під час війни

За час повномасштабного вторгнення всі сфери українського суспільства встигли пройти декілька етапів інтеграції та пристосування до нової реальності. Щодо бізнесу в умовах війни, то він зіткнувся з багатьма викликами: зруйнованими складами й приміщеннями, скороченням штату, логістичними проблемами тощо. Стосується це і видавництв. 

За два місяці повномасштабного вторгнення ми робили опитування українських видавців про умови роботи під час війни. Проте ситуація змінюється зі швидкістю світла, певно, що й не зрахувати, скільки нових книжок українських авторів вийшло за кордоном, а для історій про партнерства з європейськими книгарнями й видавництва вітчизняних видавців можна писати окремий лонгрід. 

Тому щоб зрозуміти реальну ситуацію повномасштабного вторгнення ми зробили ще одне дослідження роботи видавців. У ньому спробували прослідкувати головні зміни за час від лютого місяця, сформувати основні напрямки роботи видавництв і зафіксувати стан українського книговидання нині. Окремим важливим блоком цього опитування є міжнародна співпраця. 

Як працюють видавництва в Україні на 9-й місяць війни?

Згідно з результатами опитування, 85,9% видавництв в Україні продовжують свою роботу під час війнvи, частково провадять свою діяльність — 14,1%, тобто фактично усі намагаються працювати попри складні умови.

Ситуація змінилася на краще: у квітні цього року свою діяльність провадили лише 39% видавництв, 51,2% працювали частково (онлайн або офлайн). 

Видавництва «UA Comix Publishing», «Видавець Олександр Савчук», «Видавництво Анетти Антоненко» «Видавництво Жупанського», «Каламар», «Сходознавче видавництво Сафран», «Смолоскип», «Лабораторія» та інші — здійснюють свою діяльність у повному обсязі. 

Серед цих видавців є й ті, що ще у квітні цього року припинили свою роботу, наприклад, це «Видавець Олександр Савчук» та видавництво «Смолоскип».  

Читайте також: Без паперу, замовлень і зі зруйнованою інфраструктурою: чим живуть українські друкарні зараз

«Ми продовжуємо видавати нові книги, продавати старі, додруковувати наклади й навіть брати участь у подіях. Ми — ветеранське видавництво, тож із першого дня роботи писали про військових, мали систему лояльності для учасників бойових дій та передавали наші книги до бойових підрозділів і шпиталів», — розповідають у видавництві «Стилет і стилос». 

Серед видавництв, які працюють частково, більшість продають книжки через власні інтернет-магазини та книгарні, працюють спільно з партнерами. Це видавництва — «Медуза», «Мандрівець», «Моя книжкова полиця», «Крокус». 

Через вторгнення видавництва не тільки змінили форму діяльності, але й своє місцерозташування. 10,7% видавництв мають досвід переїзду в інше місто, а 60,7% видавництв не змінили його. 28,6% видавців зазначають, що їхня команда, або саме видавництва мало досвід часткової зміни локації. 

Масштаби руйнувань

Внаслідок обстрілів були пошкоджені офіси та склади деяких видавництв: «Видавець Корбуш», «Фоліо», «АДЕФ-Україна», «ПЕГАС», «Vivat», «Віхола», «САМІТ-КНИГА», «LANTSUTA», «Час майстрів», «Жорж», видавничої групи «Основа» та інших — це 18,5% опитаних видавців. 

Більшість пошкоджених приміщень у Харкові, зокрема видавництв Vivat та ist publishing. Є й склади, що постраждали в інших регіонах України. Наприклад, на Київщині, у місті Буча постраждав склад видавництва «АДЕФ-Україна».

«Наш склад розташований у логістичному центрі видавництва «Ранок». Декілька разів було пошкодження від прильоту снаряда. Деякі книжки було затоплено, через те, що спрацювала система проти пожежної безпеки», — діляться у видавництві «Фабула». 

Найбільше збитків зазнало видавництво «Ранок». 

«Було три «прильота» у квітні, липні, серпні. Одна людина загинула. Частково пошкоджений склад, офіс, пожежний водопровід, книжки. Зруйнований склад з папером, розбомблені 4 книгарні. Орієнтовно 16 млн грн прямих збитків», — розповідають у видавництві «Ранок». 

Багато видавців ще підраховують свої збитки. Тим часом як Фоліо оцінює свої втрати у 2 мільйони гривень.  У видавництві «Корбуша» зазначають, що офісне приміщення постраждало від мародерів, а сума збитків становить близько 100 тисяч гривень. 

Читайте також: На Великдень окупанти привітали склад видавництва «Ранок» градами. Без постраждалих

81,5% опитаних кажуть, що їхні офіси залишилися в неушкодженому стані. 

Прибуток, заробітні плати та гранти для видавців

Улітку більшість з видавців спостерігали поступове зростання інтересу до книжок, коли ж раніше (до квітня) вони зазначали, що продажі книжок катастрофічно знизилися. 

«У перші місяці продажі впали практично до нуля, проте починаючи з червня, спостерігаємо плавне збільшення обсягів продажів, ба навіть повернення до нормальних цифр», — розповідають у видавництві UA Comix Publishing. 

У деяких видавців продажі навіть збільшилися, мова йде про такі видавництва як «Видавництво Анетти Антоненко», «Смолоскип», Vovkulaka, Yakaboo Publishing та інших. Часткове вирівнювання ситуації вказали у «Видавництві Жупанського», «Порталі», «Норі-друк», «Родоводі», «Медуза», «Комора» тощо. Про високий попит повідомляють і в «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».

«Від початку повномасштабної війни в Україні ми пройшли дві великі зміни: з березня і до червня активність наших закордонних клієнтів була більшою, ніж українських зі зрозумілих причин. Проте, з липня український ринок став активнішим. Відсутність російськомовних книжок на ринку теж позитивно вплинула на нашу роботу. Читачі (клієнти) та книгарні в Україні масово відмовляються від російськомовних книжок, і відповідно на полиці розміщують зокрема наші видання замість російських. Акцент помітно змістився на видання українських авторів та авторок», — розповідають у  «Видавництві Старого Лева». 

На понад 50% продажі зменшили у видавничої групи «Основи», видавництв «4mamas», «Блим-Блим», «Ірбіс Комікси», державного спеціалізованого видавництва «Мистецтво» та інших. 

«Звісно, що вони значно менші. Також маємо заборгованість перед нами від деяких партнерів, які взяли книги ще до 24 лютого. Що відповідно не дає можливість повністю погасити заборгованість друкарням», — наголошують у видавництві «ТУТ». 

З огляду на прибуток видавців, серед них 44,7% не зменшували заробітну плату працівникам, у 37,6% — виплати співробітникам зменшилися, не мають змоги виплачувати кошти 8,2% видавців. А от у 9,4% збільшилися виплати працівникам. 

Видавці намагаються адаптуватися до нових реалій і зекономити на виробничих процесах і оренді.

«Вся команда працює віддалено, ми відмовилися від офісу через неспроможність сплачувати оренду. Діяльність та ж сама, що і до 24 лютого, але відтепер ще й активно працюємо над українськими проєктами й з українськими авторами», — говорять у видавництві «Лабораторія». 

Для порівняння у квітні ситуація була іншою: 28% видавців не мали змоги виплачувати заробітну плату співробітникам. 

Також видавництва шукають додатковий прибуток. Так, для них є можливість отримати допомогу від українських та закордонних інституцій. 

Підтримку роботи видавців здійснювали фонди та організації: Ukrainian Emergency Art Fund, House of Europe, Goethe-Institu, USAID, «Толока», Fundacja Powszechnego Czytania. Остання польська інституція надала допомогу 51 українському видавництву. 

«За сприяння Посольства Великої Британії видали книжку Тімоті Снайдера (з ілюстраціями Нори Круг) «Про тиранію. Двадцять уроків двадцятого століття. Графічна адаптація». Також за сприяння Фонду Конрада Аденауера плануємо друк книжки Катерини Зарембо “Сонце України сходить на Донбасі. Історії українського Сходу початку ХХІ століття”», — розповідають у видавництві «Човен».

Вихід на іноземні книгарні 

Видавці, які продовжують свою діяльність, намагаються розширити свою її й за кордоном. Найлегше та найбільшій кількості українським видавцям вдалося вийти на польський книжковий ринок. А деякі, як-от «НК-Богдан» і до того вже розповсюджували свою продукцію польською мережею Еmpik, та після лютого її суттєво поглибили.

Така співпраця пов’язана й з територіальною близькістю (оскільки багато українських видавців вперше зіткнулися з розмитненням і пакування книжок за кордон), а також з бажанням поляків підтримати українців. Важко оминути й той фактор, що у Польщі перебуває велика кількість українських біженців. 

Читайте також: Книжкова дистрибуція за кордон: хто виграє на зростанні інтересу до української книги

Зокрема українські книжки можна знайти у книгарнях, бібліотеках, інституціях Варшави та Кракова. 

«Книгарня, що захотіла нас підтримати особисто після 24 лютого та купити книжки, — це польський магазин Karakter у Кракові. Труднощів особливих не було, але процес доставлення зайняв орієнтовно півтора місяця, бо треба було оформлювати багато паперів для митниці, правильно пакувати книжки на палеті, а у цьому досвіду у мене не було, тому в умовах нового складу та без професійного співробітника, ми разом з батьком самі спакували книжки згідно з вимогами», — розповідає директорка ist publishing Катерина Носко. 

Водночас Польща відкриває для українських видавців ринки інших країн. Книжки, що вже перебувають на польських складах, для видавців значно простіше експортувати у Німеччину, Чехію, Австрію, Францію, Італію, Іспанію. 

«Так, книжки українського видавництва Vivat можна придбати у 10-ти польських книгарнях й інтернет-платформах. Наразі Польща для нас є зручним хабом для подальшої співпраці з іншими країнами. Фактично книжки Vivat вже можна знайти у продажу та в бібліотеках багатьох інших європейських країн — Німеччини, Австрії, Бельгії, Швеції, країн Прибалтики. Ми мали досвід передачі книжок до Великобританії», — відзначають у видавництві Vivat. 

«Всесвітня мережа християнських книгарень CLC придбала кілька наших видань і розповсюджує їх у Польщі, Чехії та Угорщині», — розповідають про свій досвід у видавництві «Свічадо».

Серед інших країн, куди експортують свої книжки українські видавці: Канада, Латвія, Литва, Велика Британія, Швеція, Нідерланди, Ірландія, Ізраїль, Угорщина, Словаччина, Італія, Молдова, Бельгія тощо.  

Окрім того, деякі українські видавці представлять свої книжки у книгарнях різних країн за посередництвом дистриб’юторів. Наприклад, видавництв «Наш Формат» та «Yakaboo». 

Але не у всіх видавців йдуть добре справи з налагодженням співпраці. Деякі видавництва відзначають про важкий переговорний процес з експорту книжок за кордон. 

«Цікавість до України, вочевидь, збільшилася, і це помітно. Але видавці, в першу чергу, спираються на свої інтереси та підбирають книжки, відповідно до вимог свого видавничого портфеля», — розповідають у видавництві Vivat. 

Читайте також: Майже ідеальний сайт видавництва – поради продакт-менеджерки й SEO-спеціалістки

Друк книжок за кордоном: виклики, удачі та невдачі

Обстріли окупантів найбільших друкарень в Україні, проблеми з логістикою та безпекова ситуація змушують видавців шукати способи друку книжок за кордоном. Крім того, це зручніше робити й тим видавництва, що вже продають свої книжки в іноземних книгарнях. Так, значно легше займатися їхнім доставленням безпосередньо до місця продажу. 

«Ми друкували в латвійській типографії. Результат дуже сподобався, але було дуже складно організувати доставлення та розмитнення», — розповідають у Yakaboo Publishing

Так, українські видавці друкують книжки у Польщі, Латвії, Німеччині, Молдові, Нідерландах. 

Але й друк книжок за кордоном обходиться значно дорожче, ніж в Україні. Існують й проблеми доставлення книжок з-за кордону в Україну.

Тож у цілому українські видавництва продовжують друкувати наклади в Україні – і щоб підтримати вітчизняне виробництво, і тому, що вартість таких послуг за кордоном досить висока. Якщо друк і здійснювали, то переважно з благодійною метою для дітей-біженців («Крокус», «Чорні вівці», «НК-Богдан» тощо).

Видавництво Старого Лева у березні цього року підготувало файли 14 книжок, які безкоштовно надавало видавцям і друкарям у різних країнах. 

«Ці надруковані книжки безкоштовно розповсюджувалися у бібліотеки, школи, центри для біженців та інші інституції. Мова йде, зокрема, такі країни, як Польща, Румунія, Чехія, Словаччина, Естонія, Латвія, Великобританія та інші. До прикладу, в Польщі книги надрукувалися у фірмах Toruńskie Zakłady Graficzne Zapolex Sp z o.o. і Totem.com.pl», – коментують у Видавництві Старого Лева.

Як виняток у видавництва «Пегас» вийшло налагодити процес у Молдові, адже після війни там надрукували понад 100 книжок тиражем понад 250 тисяч штук.  

Тим часом Bookchef, на диво, анонсувало масштабну співпрацю у Німеччині: «Маємо спільний проєкт з Arena Verlag (Німеччина) щодо видання дитячих книг українською. Всього було надруковано 10 000 книг, по 1200 кожного найменування українською мовою. Книги розповсюджувалися безкоштовно серед українських дітей у Німеччині через школи». 

Які найбільш «ходові» теми на закордонний ринок?

З повномасштабним вторгненням за кордоном зросла зацікавленість до української художньої літератури, репортажистики, щоденників, есеїв та навіть поезії. Серед тем, якими цікавляться іноземні видавці та читачі: російсько-українська війна, українська історія та культура. Залишається популярною й дитяча та підліткова література. 

«Читачеві цікаві всі аспекти історії та культури України», — говорить Алла Істоміна, директорка АДЕФ-Україна. 

Популярними за кордоном є українські автори: Сергій Жадан, Андрій Курков, Вікторія Амеліна, Катерина Міхаліцина, Станіслав Асєєв, Наталки Ворожбит, Ярослав Грицак. У видавців придбали права і на книжки Наталії Матолінець, Катерини Кулик, Романи Романишиної та Андрія Лесів, Мар’ята Прохасько та Тараса Прохасько, Олени Стяжкіної та інших письменників. 

Читайте також: Видавці, яким вдалося: як зростає попит на українську книгу за кордоном

Команда редакцій: хто змушений мігрувати, а хто волонтерить і на передовій?

82,9% видавців мають співробітників, які займаються волонтерством, і 43,4% тих, хто перебуває на фронті. Ці цифри практично не змінилися (остання навіть збільшилася): у квітні вони були — 86,6% та 30,5% відповідно. 

Більшість видавців перераховують кошти на потреби ЗСУ, як з продажів окремих книжок, так і прибутку видавництва. Наприклад, «Стилет і стилос» передає щомісяця 10% у фонд «Повернись живим».

«Перші кілька місяців крамниця у Львові не працювала — переобладнали її у волонтерський штаб, згодом змогли відновити роботу та поєднувати ці дві функції в одному просторі. Окрім того, наші художники з перших днів малюють постери й мальописи про війну, вони експонуються на міжнародних виставках та аукціонах, кошти з яких ми переказуємо на потреби ЗСУ. На основі цих малюнків ми також створюємо мерч (футболки й постери), 100% з їх прибутку йдуть на волонтерські потреби. На сторінці видавництва у Facebook періодично публікуємо звіти й результати роботи», — говорять в UA Comix Publishing. 

Так, активно залучені до волонтерської діяльності «Наш Формат», «Видавництво Старого Лева», «Білка», «АССА», «ТУТ», «Смакі», «НАІРІ», «Комора», «Віхола», «Лаболаторія», «Дух і літера» та інші. 

«У видавництві ArtHuss видано листівки з ілюстраціями Андрія Єрмоленка. Це український художник, ілюстратор і дизайнер, арт-директор «Українського тижня». Широко відомий в Україні завдяки нашивкам для сотень Євромайдану і воїнів АТО (зокрема, «Укроп»), та серії неофіційних логотипів для найбільших міст України «United Colours of Ukraine». Усі кошти з продажу листівок надсилаємо на потреби ЗСУ», — розповідають у видавництві ArtHuss. 

Деякі видавці стали волонтерами. Так, Ірина Білоцерковська, комерційна директорка видавництва Білка, волонтерить у громадській організації «Волонтерська допомога 4.5.0». Вона відповідає за окремий напрямок – допомогу фронту медикаментами. 

На бойових позиціях перебувають видавці, редактори, ілюстратори, автори. Так, у ЗСУ служать члени команд видавництв «ТУТ»,  «Букрек», «Наш Формат», «Стилет і стилос», «Школа», «Фоліо», «ArtHuss»,«Видавництво Старого Лева», «НК-Богдан», «ПЕГАС», «НАІРІ», «Дім Химер», «Свічадо» та інших. 

«Редактор. Працював над кількома нашими книгами. Одна залишилась на третину зробленою лише. І потім все змінилося. Служить на передових частинах. Також маємо кілька авторів, які служать у ЗСУ. У різних підрозділах», — розповідають у видавництві «ТУТ». 

Так, 11 людей з видавництва та корпорації «Ранок» захищають Україну: «Більшість добровільно пішли у перші дні війни захищати країну. Всім видавництвом збирали амуніцію, бо спочатку нічого не було. Брали Ізюм, захищали Вугледар, відбивали харківські села».

Читайте також: Не на передовиці, а на передовій: видавництва військових і волонтерів в Україні

Також співробітники, автори та ілюстратори деяких видавництв перебували у небезпеці та зазнали поранень на фронті, зокрема видавництв «ТУТ», «НАІРІ», «Стилет і стилос», «БОМЕКС ПЛЮС», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». 

«Наш друг, художник Руслан Лубинський, який проілюстрував збірку «Стилет і стилос: українська мілітарна поезія», отримав поранення у ході боїв за Київ. Раніше він також воював на сході, а з перших днів повномасштабного вторгнення знову був у війську», — розповідають у видавництві «Стилет і стилос». 

14 березня внаслідок обстрілів загинув засновник видавництва «Орієнтир» Микола Кравченко «Крук». Також 24 березня, у ході контрнаступу української армії загинув перекладач видавництва «Пломінь», історик та публіцист Сергій Заїковський, позивний «Деймос».

У липні цього року загинув автор видавництва «Білка» — Гліб Бабіч. 

Підсумки 9-ти місяців роботи видавців: що змінилося?

Отже, якщо підсумувати підсумки, бачимо наступні результати діяльності українських видавців за 9 місяців війни.

• Більша частина видавців, що припинили свою роботу у квітні — зараз відновили свою діяльність. 
• Збільшення продажів улітку порівняно з квітнем-травнем цього року та вихід більшістю видавців у вересні-жовтні на рівень прибутку 2021 року. 
• Продовження видавцями пошуку шляху вийти на іноземний ринок: присутністю на міжнародних подіях, пошуку нових партнерів, продаж прав, представлення книжок в іноземних книгарнях.
• Видавці не залишилися осторонь війни: вони займаються волонтерством, підтримкою біженців, члени команди деяких видавництв перебувають на передовій. 

Хто взяв участь в опитуванні?

Матеріал сформований на основі інформації, отримати яку вдалося культурно-видавничому проєкту Читомо на основі опитування українських видавців. 

До онлайн-опитування гравців книжкового ринку долучилися 85 видавництв з усієї України. Серед видавців є малі, середні та великі. Опитування проходило перед найбільшою книжковою подією світу — Франкфуртським книжковим ярмарком. 

Читайте також: Воєнна акселерація: як українські видавці зміцнюють свій імідж і бізнес за кордоном

Матеріал створено та опубліковано в межах проєкту «MC2C (Media City to City): Creating city-to-city media connections for local and Ukrainian diaspora audience needs». Його реалізує Львівський медіафорум у партнерстві з Thomson Media та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.