Шевченківська премія

Шевченківська премія отримала ще одну нову номінацію

09.07.2026

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Президент Володимир Зеленський призначив актора Євгена Нищука головою Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка та затвердив новий персональний склад комітету. Про це йдеться в указі президента №586/2026.

До оновленого складу комітету увійшли 19 людей. Серед них — письменники, літературознавці, митці, архітектори, журналісти, музиканти, театрознавці, кінознавці й культурні менеджери. Головою Комітету став актор Євген Нищук.

 

До складу комітету також увійшли:

  • Вячеслав Балбек — архітектор, дизайнер;
  • Ксенія Василенко (Соня Кошкіна) — журналістка, телеведуча;
  • Ольга Вієру — проєктна менеджерка, директорка ДП «Національний центр ділового та культурного співробітництва “Український дім”»;
  • Андрій Дончик — кіно- і телережисер, генеральний директор Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка;
  • Алла Загайкевич — композиторка, лавреатка Шевченківської премії;
  • Віктор Зотов — архітектор;
  • Анатолій Криволап — художник, лавреат Шевченківської премії;
  • Андрій Любка — поет, есеїст, перекладач;
  • Євген Малолєтка — фотохудожник, лавреат Шевченківської премії;
  • Леся Мудрак (Олеся Мудрак-Ковалів) — письменниця, перекладачка;
  • Богдана Півненко — скрипалька, лавреатка Шевченківської премії;
  • Олександр Санін — кінорежисер, актор, лавреат Шевченківської премії;
  • Ростислав Семків — літературознавець, письменник, перекладач;
  • Сергій Тримбач — кінознавець, кіносценарист, лавреат Шевченківської премії;
  • Дмитро Чистяк — письменник, літературознавець;
  • Євген Шевченко — мистецтвознавець, голова Національної спілки майстрів народного мистецтва України;
  • Ганна Шерман — театрознавиця, журналістка;
  • Любов Якимчук — письменниця, кіносценаристка.

 

Цим же указом президент змінив положення про Національну премію України імені Тараса Шевченка. Відтепер щороку можуть присуджувати до 14 премій.

 

До переліку номінацій увійшли:

  • проза;
  • поезія;
  • літературознавство і мистецтвознавство;
  • публіцистика і журналістика;
  • музичне мистецтво;
  • концертно-виконавське мистецтво;
  • театральне мистецтво;
  • кіномистецтво;
  • візуальні мистецтва;
  • архітектурне мистецтво;
  • фотомистецтво;
  • декоративно-прикладне мистецтво;
  • дизайн;
  • творче кураторство культурно-мистецьких проєктів.

 

Новою окремою номінацією стало «Архітектурне мистецтво». Раніше архітектурні проєкти могли розглядати в межах інших категорій, зокрема візуальних мистецтв або дизайну. У положенні також уточнили, що премію присуджують творцям нових оригінальних творів, опублікованих або випущених у світ протягом останніх 5 років, але не пізніше ніж за пів року до висунення.

 

Для номінацій «Архітектурне мистецтво» і «Творче кураторство культурно-мистецьких проєктів» на премію можуть висувати безпосереднього автора твору архітектури або культурно-мистецького проєкту, створеного чи реалізованого як цілісне культурне явище протягом останніх 5 років. На здобуття премії не можуть висувати монографічні наукові дослідження, підручники, посібники й альбоми-каталоги.

 

Види дизайну, за якими проводитимуть конкурс у цьому році, щороку визначатиме комітет Шевченківської премії. Зміни також стосуються процедури конкурсу. У першому турі комітет розглядатиме, обговорюватиме й відбиратиме твори для другого туру, а за результатами формуватиме в кожній номінації список творів, допущених до другого туру, тобто довгий список. Комітет також зможе залучати провідних митців і фахівців до письмового рецензування творів, висунутих на премію. Оплата їхньої праці здійснюватиметься відповідно до законодавства. Члени Комітету працюватимуть на громадських засадах. Їх також можуть відряджати для ознайомлення з творами, що беруть участь у конкурсі.

 

Указ уточнює і процедуру фінального голосування. Якщо в третьому турі жоден твір у відповідній номінації не набере трьох четвертих голосів членів комітету, які взяли участь у голосуванні, пропозицію про присудження премії в цій номінації не вноситимуть на розгляд президентові.

 

Кабінет Міністрів має передбачати в проєктах державного бюджету на 2027 рік і наступні роки видатки на виплату Національної премії України імені Тараса Шевченка.

 

Національна премія України імені Тараса Шевченка заснована 1961 року. Вона є найвищою в Україні творчою відзнакою за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Кожного року може бути присуджено не більше семи Національних премій, а нагородити особу можна один раз за життя. Присуджує відзнаку президент України на підставі рішення комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

 

З 2025 року мала 13 номінацій: її розширили категоріями «Творче кураторство культурно-мистецьких проєктів», «Фотомистецтво» та «Дизайн», а літературну номінацію поділили на окремі категорії прози й поезії.

 

Як відомо, 2022 року Шевченківську премію з літератури отримала Тамара Горіха Зерня за роман «Доця», а 2023 — Катерина Калитко за збірку поезій «Орден мовчальниць». У 2024 відзнаку отримали Ярина Чорногуз за поетичну збірку «[dasein: оборона присутності]» й Дмитро Лазуткін за поетичну збірку «Закладка». 2025 року лавреатом став Юрій Іздрик за книжку поезій «Колекція», 2026-го — Павло «Паштет» Белянський та Юрій Щербак.

 

Читайте також: Скандальну номінацію Шевченківської премії-2023 скасували

 

Чільне фото: Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка