Підсумки Франкфурта 2023: крихкість існування і підтримка загрожених ринків

Цьогорічний, 75-ий Франкфуртський книжковий ярмарок — майданчик політичний, а не лише книговидавничий. Поряд із дискусіями у сфері про штучний інтелект і здорожчання паперу — теми Ізраїлю і Палестини, Ірану, майбутнього України, російської агресії, меж демократії і cancel culture. Цьогорічна почесна гостя — Словенія — теж була в центрі політичних дискусій. Яким буде майбутнє демократії? Чи втомився книжковий Франкфурт від війни в Україні?

Про це, а також про представлення України й актуальні книговидавничі дискусії розповімо нижче.

Крихкість і гучність існування

Найбільший в історії України національний стенд площею 200 кв. м. та 43 видавці, понад 500 книг, кількадесят учасників лише української програми (і ще з десяток українських авторів німецьких видавництв), міжнародна виставка, отримана премія, а окрім того, ще 3 окремі стенди українських інституцій — ось втішні цифри українського представлення цьогоріч. Окрім того, це масштабна підтримка з боку Франкфуртського книжкового ярмарку й уряду Німеччини, що була надана безкоштовно на підтримку України. 

фото — Український інститут книги

Читати також: Наполегливість інформування: як українські історії звучали у Франкфурті

Програма нашого стенда — це не лише розмова про Україну. Це розмова про світ, у якому є Україна, українська культура… У наших професіоналів чудова експертиза з багатьох аспектів книговидавничого ринку, і ми хочемо цим ділитися,

 

— зазначила координаторка Книжкового Арсеналу Юлія Козловець.

У неформальному спілкуванні організатори відзначали масштабне і якісне представлення України, що конкурувала подіями й увагою з країною-почесною гостею цього року — Словенією.

фото — Український інститут книги

Серед місць представлення українців цьогоріч: міжнародна виставка ілюстрації When Everything Matters, стенд Мистецького Арсеналу, стенд арткниги за курування Ist Publishing, стенд від Українського інституту і національний стенд. Щодо останнього — цьогоріч він удвічі більший (200 кв. метрів супроти 95 минулого року), з ширшою програмою уже знайомих авторів. Організаторами програми національного стенда були Гете-інститут в Україні, Мистецький Арсенал та Український інститут книги.

Робота українського стенду стала можливою завдяки масштабній підтримці Міністерства культури та медіа Німеччини, а також Міністерства культури та інформаційної політики України, Посольства ФРН в Україні, Посольства України в Німеччині і Генерального консульства України у Франкфурті. У рамках співпраці з Міністерством культури та медіа Німеччини відбулася галузева програма під назвою Fragility of creators, кураторами якої є Український інститут книги та Goethe-Institut.

Читати також: Відкрили національний стенд України на Франкфуртському книжковому ярмарку

Серед авторів і громадських діячів, які протягом днів ярмарку представляли український національний стенд — Ірина Цілик, Євгенія Лопата, Максим Яковлєв, Катерина Міхаліцина, Володимир Єрмоленко, Оксана Забужко, Анна Новосад, Олександр Михед, Павло Казарін, Севгіль Мусаєва, Світлана Ославська, Олеся Островська-Люта, Альона Каравай, Вахтанг Кебуладзе, Катерина Калитко, Юлія Козловець, Павло Гольдін, Катерина Шаванова, Таня П’янкова, Остап Сливинський, Катерина Ботанова, Кирило Безкоровайний та інші — чи не найбільше за всі роки.

фото — Український інститут книги

Тема впливу війни ключова: звучали й імена та цифри убитих авторів і авторок (понад 30), й імена письменників і письменниць, які воюють у лавах Збройних Сил (понад 80). Щодо других — письменники-військові були і в подіях (уже згадані Олександр Михед і Павло Казарін та Ярина Чорногуз, яка не змогла приїхати, але була в програмі), і на віжуалах стенду — там, зокрема, транслювали зображення із проєкту агенції OVO — календаря із зображеннями українських письменників-військових. 

Під час подій української програми звучали різні запитання: «Що може письменник під час війни?», «Що можуть українці у момент крихкості не лише екзистенційної, а й екологічної?» тощо. Інша річ, що іноземних відвідувачів на цих подіях не завжди було достатньо, тому ми залишаємося з головним запитанням: «Чи зрозумілі наші меседжі для закордонних слухачів?». Тим паче якщо збірного поняття «закордонний читач» немає, а є різнокультурні групи — від тих, хто прийде запитати про російських дисидентів до тих, хто привітається «Слава Україні!».

Серед подій програми: оголошення короткого списку премії Читомо за видатні досягнення у книговидавничій справі. Саме Франкфуртський книжковий ярмарок є партнером премії, і переможець, зокрема, отримає окремий стенд на Франкфурті наступного року. 

Читати також: Премія Читомо оголосила короткий список у Франкфурті

Уже 2 листопада відбудеться нагородження переможців у Києві.

Свій стенд з концепцією «Присутність на противагу відсутності» (Presence vs Absence) представив Мистецький арсенал. З лютого 2022 року він почав збирати роботи українських художників і художниць, які у своїх творах фіксують та рефлексують російсько-українську війну з 2014 року і дотепер. Зібрані роботи стали частиною онлайн-архіву «Україна в огні», що проявляє зріз актуальних мистецьких практик, а також видання «Україна в огні», яке було презентоване на стенді.

фото — Український інститут книги

Минулого року це були переважно запитання про громадян України, про те, як вони почуваються, у якому форматі війна в Києві. Цього ж року більше запитань про мистецтво — що з ним зараз, чи воно захищене,

 

— поділилася Наталія Драпак, менеджерка Мистецького арсеналу.

Читати також: Впродовж ковіду та війни – яким повернувся Франкфурт

Серед важливих новинок окремого стенда арткниги — ілюстрований путівник злочинами російського колоніалізму від Максима Еріставі. Книга вийшла у видавництві Ist publishing українською і англійською: її перший наклад розкупили за 3 дні ще у форматі передзамовлення, тому згодом запустили другий англомовний тираж.

фото — instagram-сторінка Ist publishing

Ця книга починалася як твіти, які стали дуже популярними, і які автор згодом зібрав у видання. Це дуже зручна форма, щоб говорити широкій авдиторії про колоніальні патерни росії,

 

— зазначили Анастасія Леонова і Катерина Носко.

Видавці були ще більш заклопотані зустрічами, ніж минулоріч, сподіваємося, це принесе успішні результати нових видань українських історій різними мовами. Ілля Стронґовський, співзасновник видавництва «Видавництво», прокоментував:

Ми представляли права на наші власні книжки та мальописи, особливо «Коротку історію українського борщу» Євгенії Кузнєцової та Софії Сулій. Ця історія уже продана в Польщу, Чехію та Велику Британію, тепер маємо надію, що перший у світі комікс про борщ читатимуть ще в кількох країнах. 

Жижек, Ізраїль і загальні настрої

Підтримка України на цьогорічному фестивалі починалась одразу біля входу на ярмарок, де майорів український прапор, а проте лунала нерішуче на офіційному відкритті. Адже фокус уваги змістився на війну між Ізраїлем і Палестиною. Офіційна позиція Німеччини — підтримка Ізраїлю, це помітно і по прапорах у місті, і по однойменному гаслу на кожному банкоматі у Франкфурті.

фото — Frankfurt Buchmesse

Тому й не дивно, що коли на відкритті словенський філософ Славой Жижек піддав сумніву можливість «різноманіття позицій», які декларує Франкфуртський фестиваль, і закликав розмежовувати ставлення до ХАМАСУ й мирних палестинців, то дехто з відвідувачів покинув зал, а німецький політик Уве Бекер (Uwe Becker) намагався заспокоїти Жижека, тобто вийшов на сцену до філософа і намагався з ним дискутувати.

Читати також: У Франкфурті Жижек звинуватив Ізраїль у відмові визнати свої наміри. Дехто покинув зал

У подальших подіях філософ продовжив цю лінію, апелюючи до псевдовідкритості сучасних ліберальних країн, не здатних почути думку інших. Це перегукувалося в  інших подіях ярмарку, як-от скасування вручення премії LiBeraturpreis палестинській письменниці Аданії Шиблі. Щоправда, дозволимо собі не погодитися з паном Жижеком, оскільки німецьким модераторам відкритості і люб’язності не бракувало. 

фото — Frankfurt Buchmesse

Зокрема, на події між німецько-ізраїльським істориком Мероном Менделем (Meron Mendel) і німецькою журналісткою палестинського походження Аленою Джабаріне (Alena Jabarine) модераторка вторувала «як добре, що ми можемо сісти разом і вести справжній діалог». Попри те що вся подія була, по суті, в режимі опонування. Так само бажання «прийняти всіх» були і на події «Сила. Мова Політика», де були присутні перекладачі з російської, білоруської та української, після якої залишилося враження, що власне непочутими є позиції українських інтелектуалів (попри активну адвокацію цих позицій Клаудії Дате) і саме відмова бути видимими через призму колонізатора.

Ця тема була відчутна і під час вручення Премії Миру Салману Рушді.

фото — Frankfurt Buchmesse

Що ми можемо зробити, коли свобода слова так брутально порушується сьогодні? Ми досі можемо робити те, що завжди мусили робити: відповідати поганим промовам кращими промовами, протидіяти неправдивим наративам із кращими наративами, відповідати ненависті любов’ю, вірити, що правда досі може перемогти навіть у час брехні. Ми повинні захищати це завзято і якомога ширше, і так, ми повинні протидіяти словам, що завдають шкоди, інакше ми не захищаємо свободу слова взагалі. Видавці є одними із найважливіших захисників свободи,

 

— сказав Салман Рушді у лаудації під час вручення премії.

Читати також: Салман Рушді: Мир для України — це звільнення захоплених територій і відновлення суверенітету

Історії інших війн були, наприклад, на стенді хорватського видавництва Fraktura і в межах події тайванських учасників «Портрети у білому: історії з періоду Тайванського білого терору».

Акценти на локальних ринках

Оскільки Франкфурт — подія насамперед бізнес-орієнтована, то відповідно, більшу видимість мають ті представництва, які мають сильніші ринки — франкомовний, англомовний, німецькомовний, іспаномовний. І водночас цій очевидній домінації протистоїть цьогорічний фокус програми на «маленьких ринках» — статус почесної гості Словенії і проведення «Спеціальної програми для видавців із України і сусідніх країн».

Читати також: На Франкфуртському ярмарку розпочалася спеціальна програма для видавців з України

Учасниками стали видавці з України і таких країн: Вірменія, Саркатвело, Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина. 

фото — особиста сторінка Niki Theron

Ця програма відбулась уже вдруге, її учасники мали можливість поділитися досвідами й аналітикою про свої ринки, обмінятися контактами, закласти основи для майбутніх колаборацій. Це також про можливості дізнатися більше про сучасний видавничий процес (від тайтлів до специфіки функціонування державних інституцій) у тих країнах, з якими нам поки не випадало працювати. 

Разом із Яном зі Словаччини ми обговорювали особливості приміток до романів Кормака Маккарті, разом із Маґдою з Польщі — феміністичний нонфікшн, а з Естер з Угорщини — роль медіа у протистоянні диктатурі. І, звісно, це був дуже терапевтичний тиждень дружби та єднання, коли розумієш: ти не сам з усіма цими викликами,

 

— поділилася учасниця програми Богдана Романцова.

Завершальною подією програми стали дві презентації на українському стенді: дослідження українського книжкового ринку від заступниці директорки з питань міжнародної співпраці з Українського інституту книги Олени Одинокої і представлення англомовної версії Читомо від співзасновниці Читомо Ірини Батуревич. Цифри дослідження вразили відвідувачів, адже попри війну, вимушену еміграцію, зменшення кількості виданих книг удвічі — чисельність активних читачів зросла удвічі. Водночас цифри перекладів ростуть повільніше.

фото — Вікторія Фещук

У розмові про проєкт «Chytomo pics: new books from Ukraine» Ірина Батуревич зазначила:

Що сильнішими будуть програми підтримки перекладів української літератури на інші локальні ринки, то сильнішим буде розуміння українського контексту.

Окрім того, Франкфурт відреагував і на загострення Карабаського конфлікту, що вчергове переріс у війну — схожою спеціальною програмою, але для Південного Кавказу — Вірменії, Азербайджану і Сакартвело. 

Серію інтерв’ю нашого кореспондента Джареда Ґоєта із представниками ринків Вірменії, Хорватії та інших країн ви згодом знайдете на youtube-сторінці Читомо.

Чимало дискусій на ярмарку присвятили перекладам, зокрема за участю цьогорічної переможниці European prize for literature Мартіною Відач із Хорватії. Багато розмов про переклади стосувались і іншого локального автора — цьогорічного нобелівського лавреата Йона Фоссе. 

фото — Frankfurt Buchmesse

Літературна агентка Йона Фоссе, засновниця Winje Agency Джина Віньє, сказала в ексклюзивному коментарі для Читомо: 

Нобелівська премія з літератури для Йона Фоссе — це премія для усієї Норвегії, і зокрема, увага до мови, якою пише автор. Це відкриває простір для зацікавлення всією скандинавською літературою, яка є високого рівня і водночас недостатньо прочитана в інших частинах світу.

Читати також: Сім тем норвежця Йона Фоссе — нобелівського лавреата 2023 року

Почесна гостя — Словенія

Тема павільйону — «Стільники зі слів» (Honeycomb of Words) віддзеркалює загальну тему Франкфуртського фестивалю — різноманіття та мультикультурність. 

фото — Frankfurt Buchmesse

Однією із важливих тем словенського простору була дихотомія видань рідною мовою і англійською. Нагадаємо, що в Словенії проживає 2,1 мільйона людей. Згідно з даними, зібраними у 2019 році Асоціацією словенських письменників (Društvo slovenskih pisateljev), у країні щороку видається близько 6 000 книжок. На мільйон жителів країни припадає близько 3000 опублікованих книжок. Такі ж показники у скандинавських країн і Великої Британії. Відповідно, це дуже читома країна.

Читати також: Словенія на Франкфуртському ярмарку: вивчення інновацій і викликів на нішевих ринках

Тому одним із важливих трендів словенських авторів є самвидав англійською (у перекладі чи в оригіналі) і його продаж на ширші авдиторії за кордон. Таким досвідом, зокрема, ділилася авторка Зої Ешвуд (Zoe Ashwood), яка активно продає свої книги для різномовних авдиторій через BookTok.

Під час події, присвяченій росту популярності англомовних текстів у Європі, Зої Ешвуд зазначила:

Звісно, можна бути дуже успішним і без BookTok. Є чимало авторів, які є абсолютно успішними загалом і при цьому безпорадними із соціальними мережами. Проте я люблю цей інструмент — і як можливість безпосереднього контакту з читачем без втручання видавництва, і для популяризації книжок, які вийшли 2–3 роки тому, і які видавництво чи медіа уже не промотувало б — а через відео у BookTok воно може несподівано злетіти. Інша справа, що часто у BookTok потрібно інвестувати дуже багато часу, і це не завжди приносить хоч якусь вигоду.

Але після 2020-го року, коли зросла популярність стрімінгових платформ і TikTok переважно з англомовним контентом, інші європейські видавці теж відзначають ріст популярності видань книг оригінально англійською. У мережевих німецьких книгарнях штибу Thalia ви знайдете великі секції, присвячені англомовним книгам, попри те що традиційно німецькі читачі завжди були дуже віддані насамперед німецькомовним книгам. Минулого року продаж книг англійською зріс на 27% в одній лише Німеччині.

Детальніше цю проблематику ми розширимо в окремому матеріалі на Читомо.

Серед важливих розмов у павільйоні Словенії — за участю Оксани Забужко, цьогорічного букерівського лавреата з Болгарії Георгі Господинова, письменників Олександра Гаталіци, Драга Янчара і Младена Вескова. 

фото — Frankfurt Buchmesse

Україна зараз — це місце, де література колишньої Югославії є найбільш популярною і перекладеною. Це стосується насамперед насиченості цієї літератури хорошими текстами про війну. Це чудові приклади письма людських досвідів війни. Бо хороша література ніколи не про війну, погоду тощо. Вона про людські досвіди,

 

— сказала Оксана Забужко під час події.

Ринок прав: співпраця з росією та захист менших ринків

Здебільшого літагенти відзначають, що продовжують зростати продажі прав на художню літературу: особливо великим є запит на легку й розважальну, тобто більш комерційну літературу. 

Попри це, Урпу Стрельман, директорка Helsinki Literary Agency підтверджує, що інтерес до України не згас, і Фінляндія дуже зацікавлена в його підтримці:

У Фінляндії ми дуже співпереживаємо — я думаю, що це і наша війна, це ще одна Радянсько-фінська війна (Winter war), і на мій погляд, це відображає думку усіх фінів. Тож інтерес не згас, навпаки — він зростає, бо вже з’явилися видані переклади. 

Читайте наше інтерв’ю з Урпу Стрельман: На багатьох ринках агенти не продають книжки, які довші за 300 сторінок 

фото — Ірина Батуревич

Інша добра новина для України полягає в тому, що літагенти дедалі частіше розмежовують зони копірайту Україна — Росія (і нещодавній закон, що забороняє російський імпорт тому значно посприяв). Проте не лише: під впливом антиколоніального дискурсу дехто стверджує про відмову від продажів прав категорії «russian worldwide», що фактично робить неможливим продаж права росіянам використовувати ринки країн, що розуміють російську як ринок збуту. 

Щоправда, не треба бути надто оптимістичними: з росією продовжують працювати, і мало хто поспішає відмовитися від російських клієнтів. А російських літагентів неважко віднайти навіть у такому у велелюдному бізнес-просторі як LitAg

Актуальні проблеми ринку

Про ковід уже мало хто згадує, проте актуальними залишаються проблеми зі здорожчанням паперу, а відповідно, і цін на книжки, освоєння нових інструментів промоції і залучення нових читачів, зокрема підлітків (через Booktok), протистояння між великими мережевими книгарнями, які більш охоче підтримують поп-видавництва і маленькими нішевими видавцями.

Незалежна німецька видавчиня, літературна агентка, власниця книгарні Карла Куцнер (Karla Kutzner) зазначила:

Ціни на виробництво продовжують зростати. Для незалежних видавців, які друкують переважно переклади — це суттєва проблема. Також проблемно довести покупцям, чому саме така ціна, і чому їм варто купити книгу маловідомого автора з колоніальним бекграундом за вищу ціну, замість того щоб купити німецькомовного популярного автора значно дешевше.

Однією із ініціатив «пояснення» здорожчання цін став графічний проєкт «Хто що отримує із вартості книги?» (Wer bekommt was vom Buch), презентований на ярмарку. У постері, підготованому фундацією KWS (Kurt Wolf Stiftung), поетапно описана контрибуція кожного учасника виробничого процесу книги.

фото — Frankfurt Buchmesse

Дискутували також про вплив штучного інтелекту на розвиток книжкового ринку. 

«Наразі ми перебуваємо посеред битви за робочі місця», — зазначив німецький журналіст Медс Панков (Mads Pankow) на події, присвяченій обговоренню впливу штучного інтелекту (AI) на книговидавничий сектор. Так, наразі немає жодного легального фреймворку, який захищав би права письменників, фотографів, ілюстраторів і правовласників від користування AI їхніми надбаннями. У цифрах: лише з архівів Getty images 2 500 000 фотографій потребують захисту. Щобільше, тренувальні версії AI використовували інформацію із публікацій у Facebook неповнолітніх користувачів.

Водночас спікери були оптимістичними щодо впливу штучного інтелекту на робочі місця. Лена Фалкенгаген (Lena Falkenhagen), голова Асоціації німецьких письменників, зазначила: 

Ми потребуємо безкінечний потік нових письменницьких стилів і голосів, щоб наповнювати базу AI. Інакше система буде повторювати сама себе, зациклиться, і перестане продукувати нове.

Замість висновків

Тема України на цьогорічному ярмарку звучала мультиканально, і з огляду на більшу кількість і подій, і власне зустрічей видавців із агентами, Франкфурт пройшов ефективно. Інша річ, що через інтенсивність інших політичних подій тема російської інвазії перестала бути ключовою для Заходу. Водночас сусідні держави часто осмислюють свої виклики — зокрема, естонські автори досі досліджують радянські травми, а хорватські — ще не перестали писати про наслідки їхньої війни. 

Будувати міжнародні зв’язки зараз — це виклик. Водночас ми маємо не втомлюватися проговорювати очевидні тези про російський колоніалізм і, зокрема, демонструвати горизонти культури за межами війни.